Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 15/12/2024

Справа №991/2380/24 від 28/11/2024

Суд керувався тим, що банк порушив встановлені НБУ обмеження, видавши клієнту 417 000 доларів США готівкою (при ліміті еквівалент 100 000 грн на день). Також виникли сумніви щодо належного проведення фінансового моніторингу при внесенні цієї суми на рахунок. Аргументи банку про те, що видача була правомірною через розташування відділення в зоні потенційної окупації, та що операція вже перевірялася НБУ, були визнані необґрунтованими.

Справа №904/6740/20 від 27/11/2024
Предмет спору – встановлення солідарної відповідальності керівника підприємства-банкрута за незадоволення вимог кредиторів через неподання заяви про банкрутство.Суд зазначив, що солідарна відповідальність керівника за неподання заяви про банкрутство була запроваджена лише з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства у 2019 році. Оскільки загроза неплатоспроможності боржника виникла до того, як ОСОБА_1 став директором, а діючий на той момент закон не передбачав відповідальності керівника за неподання заяви про банкрутство, то відсутні підстави для притягнення його до солідарної відповідальності. Суд також наголосив, що закон не має зворотної дії в часі згідно з Конституцією України.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій в частині встановлення солідарної відповідальності керівника та відмовив у задоволенні заяви банку.

Справа №910/14422/23 від 03/12/2024

Суд керувався тим, що позивачка ОСОБА_1, будучи дружиною та учасником товариства, особисто брала участь у загальних зборах, голосувала за відчуження частки свого чоловіка ОСОБА_2 новим учасникам, підписала протокол зборів та надала нотаріально посвідчену згоду на продаж корпоративних прав. Також суд врахував, що позивачка не довела порушення своїх прав оскаржуваним рішенням зборів, а її поведінка суперечить доктрині “venire contra factum proprium” (заборони суперечливої поведінки).

Справа №592/13042/21 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що позовні вимоги були заявлені до неналежних відповідачів – Міськрайонного управління Держгеокадастру, яке не є юридичною особою, а також Сумської міської ради замість власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_4, яка мала бути належним відповідачем у справі. Крім того, саме позивач ініціювала заміну ОСОБА_4 на Сумську міську раду як відповідача.

Справа №389/3028/22 від 04/12/2024

Суд встановив, що звільнення було проведено правомірно, оскільки: 1) на підприємстві дійсно відбулося скорочення штату через складне фінансове становище; 2) працівнику було запропоновано наявну вакантну посаду охоронника, від якої він відмовився; 3) процедура звільнення, включаючи попередження за 2 місяці та отримання згоди профспілки, була дотримана. Аргумент позивача про те, що мала скорочуватись інша посада заступника директора, суд відхилив, оскільки підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру.

Справа №335/11059/20 від 04/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи через тривалу невизначеність правовідносин, необхідність відвідування органів досудового розслідування та неможливість здійснювати звичайну щоденну діяльність. Правовою підставою для відшкодування шкоди стала не сама по собі незаконність дій працівників прокуратури, а саме невиправдана тривалість та неефективність досудового розслідування. При визначенні розміру компенсації суд врахував характер і глибину моральних страждань позивача та керувався принципами розумності й справедливості.

Справа №759/4050/21 від 04/12/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела, що квартира належала їй особисто, а не була спільною власністю подружжя. Крім того, існувала нотаріально посвідчена заява дружини про згоду на передачу квартири в іпотеку, а надані позивачкою докази про підробку її підпису суд визнав неналежними, оскільки експертиза проводилась за копіями документів, що суперечить встановленому порядку.

Справа №596/19/24 від 04/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку Тернопільського апеляційного суду у кримінальній справі про шахрайство (ч.1 ст.190 КК України).Суд не навів аргументів прийнятого рішення, оскільки це лише резолютивна частина постанови, повний текст якої буде оголошено пізніше. В даному випадку суд вирішив обмежитись складанням лише резолютивної частини, оскільки підготовка повного тексту потребує значного часу, що передбачено процесуальним законодавством.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу засудженого, скасував вирок апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Справа №146/1811/23 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду у кримінальній справі за статтею 336 КК України (ухилення від призову на військову службу).Суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу захисника на вирок Вінницького апеляційного суду. Оскільки це лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не наведені, але з рішення видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваного вироку.Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №758/9185/22 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за замах на крадіжку товарів з магазинів в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що згідно з новим законом від 18.07.2024 №3886-IX крадіжка майна вартістю менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що у 2022 році становило 2481 грн) є адміністративним правопорушенням, а не кримінальним. Оскільки в даній справі вартість викраденого майна становила 1161,11 грн та 1899,50 грн відповідно, то ці діяння більше не вважаються кримінальними правопорушеннями. Закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, має зворотну дію в часі.Верховний Суд скасував вироки судів нижчих інстанцій та закрив кримінальне провадження, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за такі дії.

Справа №383/426/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за колабораційну діяльність на посаді начальника відділу соціального забезпечення окупаційної адміністрації.Суд визнав необґрунтованими аргументи захисту про те, що засуджена діяла під примусом, оскільки доведено добровільність її дій при працевлаштуванні та виконанні організаційно-розпорядчих функцій. Суд також відхилив доводи про незнання закону про кримінальну відповідальність за колаборацію, оскільки закон був офіційно опублікований до окупації території. Крім того, показання свідків підтвердили, що засуджена займала керівну посаду, проводила наради та давала вказівки підлеглим.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким особу засуджено до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 15 років та з конфіскацією майна.

Справа №921/16/23 від 03/12/2024

Суд зазначив, що прокурор обрав неправильний спосіб захисту прав – віндикаційний позов замість негаторного. Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду слід розглядати як порушення права власності, що не пов’язане з позбавленням володіння. Також суди не з’ясували важливі обставини щодо меж заказника та повноважень органів на розпорядження ділянкою.

Справа №904/16/23 від 04/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, не перевіривши доводи міської ради про те, що земельна ділянка не передавалася у користування для будівництва АЗС. Крім того, реєстрація права власності на самочинне будівництво не змінює його правовий режим як самочинного, а статус добросовісного набувача не може бути підставою для відмови у захисті прав власника земельної ділянки.

Справа №941/865/21 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження потерпілим закриття кримінального провадження судом першої інстанції.Оскільки надано лише резолютивну частину рішення, неможливо встановити аргументи суду. Однак з рішення видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішень нижчих судів про закриття кримінального провадження.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу потерпілого, скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №369/18252/21 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за попереднім договором – не збудував багатоквартирний будинок у встановлений строк (до 30.12.2020) і не уклав основний договір купівлі-продажу. Це є істотним порушенням умов договору, що дає підстави для його розірвання. Суд також відхилив аргумент відповідача про необхідність передачі справи до господарського суду у зв’язку з відкриттям провадження про його банкрутство, оскільки таке провадження було відкрито вже після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Справа №198/81/21 від 09/12/2024

Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за скаргою ТОВ «Актив-РЗ», оскільки встановив, що на момент розгляду справи судом першої інстанції це товариство не мало прав на спірну земельну ділянку, а рішення про реєстрацію переходу права оренди до нього було пізніше анульоване Міністерством юстиції як незаконне. Тобто оскаржуване рішення не стосувалося прав та обов’язків ТОВ «Актив-РЗ».

Справа №756/10697/22 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої та апеляційної інстанції щодо засудження особи за спробу крадіжки мобільного телефону в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що: 1) вина обвинуваченого була доведена показаннями потерпілої, свідків та іншими належними доказами; 2) процесуальні порушення, на які посилався захист (відсутність журналів засідань, неналежне повідомлення потерпілої), не вплинули на законність рішення; 3) призначене покарання (5 років 6 місяців позбавлення волі) відповідає тяжкості злочину та особі винного.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, відхиливши касаційну скаргу захисника.

Справа №596/19/24 від 04/12/2024

Апеляційний суд визнав особу винною у шахрайстві, оскільки вона не вказала в декларації для отримання субсидії інформацію про продаж автомобіля вартістю 110 000 грн і незаконно отримала субсидію на суму 4241,18 грн. Однак Верховний Суд встановив, що апеляційний суд не пояснив, яку саме норму було порушено, адже заборона на отримання субсидії стосувалася купівлі, а не продажу транспортних засобів. Також не було належно досліджено питання наявності умислу, оскільки особа стверджувала, що не знала про продаж автомобіля, переданого за довіреністю.

Справа №755/4567/23 від 05/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що місцевий та апеляційний суди правильно оцінили всі докази у справі – показання потерпілого та свідка, висновок автотехнічної експертизи, протокол огляду місця ДТП. Ці докази підтверджують, що водій автомобіля Ford Transit порушив правила дорожнього руху при перестроюванні, що призвело до зіткнення з мотоциклом. Доводи захисту про неповне дослідження доказів та їх суперечливість були визнані необґрунтованими.

Справа №619/5310/20 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що земельні ділянки були передані у власність фізичним особам без згоди орендаря, що суперечить ст. 9 Закону України «Про оренду землі». Суд встановив, що договори оренди є чинними, а докази їх припинення чи розірвання відсутні. Також суд врахував, що право оренди захищається нарівні з правом власності.

Справа №161/4599/20 від 06/12/2024

Суд керувався тим, що частка відповідачки (1/4) є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне користування квартирою неможливе, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачці, оскільки вона має у власності інше житло. Також позивачка внесла на депозитний рахунок суду компенсацію вартості частки.

Справа №924/413/24 від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод між комунальним медичним закладом та ТОВ «Промгаз Сіті» та стягнення коштів у розмірі 53 850,82 грн.На жаль, з наданої вступної та резолютивної частини рішення неможливо встановити основні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення. Проте можна побачити, що справа пройшла три інстанції, де прокуратура захищала інтереси держави в особі міської ради та Державної аудиторської служби.Верховний Суд частково закрив касаційне провадження та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Промгаз Сіті».

Справа №914/3134/23 від 27/11/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки обраний спосіб захисту є неефективним – на момент подання позову право користування спірною ділянкою вже було передано Національному природному парку «Королівські Бескиди», а не відповідачу. Крім того, внесення змін до планувальної документації лісового господарства не впливає на правовий режим земельної ділянки та не відновлює права позивача.

Справа №761/9081/16 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором вироку апеляційного суду щодо особи, засудженої за розбій (ч.1 ст.187 КК України).Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте з резолютивної частини вбачається, що Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та не знайшов підстав для його скасування чи зміни.Верховний Суд залишив без змін вирок Київського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Справа №922/3921/21 (922/1371/22) (904/2000/20) від 19/11/2024

Суд визнав договір недійсним, керуючись двома основними аргументами: по-перше, договір був підписаний від імені ТОВ “Харків-Москва” особою (ОСОБА_1), яка не мала на це повноважень, оскільки її призначення директором було скасоване наказом Мін’юсту як незаконне. По-друге, суд встановив фіктивність договору, оскільки сторони не надали жодних доказів реального здійснення господарської діяльності за цим договором (відсутні платежі, бухгалтерська звітність тощо), а метою укладення договору було створення штучної заборгованості.

Справа №608/1012/23 від 05/12/2024
Предмет спору стосується права захисника оскаржити вирок суду, ухвалений щодо іншої особи, якщо в цьому вироку містяться твердження про причетність його підзахисного до злочину.Суд керувався тим, що хоча ОСОБА_5 не був учасником провадження, але в вироку щодо ОСОБА_9 містяться дані, які дозволяють ідентифікувати ОСОБА_5 як співучасника злочину. Згідно з практикою Верховного Суду та гарантіями КПК, особа має право оскаржити судове рішення, яке стосується її прав та інтересів, навіть якщо вона не була учасником провадження. Апеляційний суд неправильно відмовив у прийнятті скарги, не перевіривши належним чином, чи зачіпає вирок інтереси ОСОБА_5.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і направив справу на новий апеляційний розгляд.

Справа №733/1129/19 від 10/12/2024

Суд встановив, що спадкоємиця за заповітом ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем на момент його смерті та подала заяву про прийняття спадщини в установлений строк. Син спадкодавця ОСОБА_3 не довів, що батько не усвідомлював своїх дій при складанні заповіту або що заповіт підписаний іншою особою. Проведена почеркознавча експертиза не спростувала дійсність заповіту, а психіатрична експертиза не проводилась через відмову позивача. Заповіт був належним чином посвідчений уповноваженою особою з дотриманням всіх формальностей.

Справа №910/17633/23 від 10/12/2024
Предмет спору – стягнення з АТ «Енергоатом» на користь Корпорації «ТСМ ГРУП» грошових коштів у розмірі 5 777 540,37 грн.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина постанови Верховного Суду без мотивувальної частини, яка містить правове обґрунтування.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги АТ «Енергоатом» та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими, вочевидь, позовні вимоги були задоволені.

Справа №910/15707/23 від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсною додаткової угоди до договору комісії, за якою комісіонер надав комітенту кошти на умовах делькредере.Суд встановив, що позивач пропустив строк позовної давності для оскарження угоди, оскільки звернувся до суду через 7 років після її укладення, хоча мав знати про порушення своїх прав з моменту підписання. Щодо вимог третьої особи (єдиного учасника позивача), суд вказав, що укладення директором товариства оспорюваної угоди без погодження загальних зборів може порушувати права самого товариства, а не корпоративні права його учасника.Суд відмовив у задоволенні позовних вимог як позивача, так і третьої особи.

Справа №906/1206/23 від 03/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не дотримався порядку направлення пропозиції для укладення додаткової угоди в кінцевій редакції. Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів направлення відкоригованої додаткової угоди відповідачу як пропозиції укласти договір (оферти), що вимагається положеннями чинного законодавства. Також суд врахував, що за умовами договору зміни до нього можливі лише за наявності взаємної згоди сторін.

Справа №910/17027/23 від 27/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ОСББ та управляючою компанією. Суд при винесенні рішення керувався тим, що строк дії договору є його істотною умовою згідно з Господарським кодексом України. Оскільки договір було укладено на 7 років замість передбаченого законом 1 року, це порушує імперативні вимоги законодавства. Визнання недійсною істотної умови договору тягне за собою недійсність всього договору в цілому. Також суд врахував, що інші положення договору (щодо штрафів, зміни кошторису тощо) суперечать типовому договору та обмежують права співвласників. Верховний Суд визнав договір недійсним у повному обсязі.

Справа №465/7145/23 від 03/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вчинений злочин є тяжким, а обвинувачений під час відсутності на службі вчинив ряд інших корисливих злочинів; 2) не підтверджено активне сприяння розкриттю злочину як пом’якшуючу обставину; 3) не доведено документально статус учасника бойових дій. Тому суд вирішив, що звільнення від відбування покарання з випробуванням не відповідатиме меті покарання.

Справа №742/3068/18 від 04/12/2024
Предмет спору – обвинувачення голови фермерського господарства у безгосподарському використанні земель через організацію видобутку нафтопродуктів, що призвело до зниження родючості ґрунтів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сторона обвинувачення не довела, який був стан земельної ділянки до і після отримання її обвинуваченим у власність; 2) не було перевірено можливий вплив на забруднення земель від робіт інших підприємств; 3) частина доказів була визнана недопустимою через попереднє закриття кримінального провадження.Верховний Суд залишив у силі виправдувальний вирок щодо обвинуваченого через недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Справа №761/9081/16 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором вироку апеляційного суду через відсутність у ньому належного формулювання обвинувачення щодо особи, засудженої за розбій.Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд у своєму вироку чітко виклав зміст обвинувачення із зазначенням усіх необхідних елементів – місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення. Суд також вказав, що з тексту вироку зрозуміло, що апеляційний суд, розглянувши справу, погодився з фактами та правовою оцінкою діяння, які надала сторона обвинувачення. Тому Верховний Суд не знайшов істотних порушень, які б могли бути підставою для скасування рішення.Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.

Справа №686/1699/20 від 02/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (закінчення строків давності).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Повний текст постанови з мотивувальною частиною має бути оголошений 09 грудня 2024 року.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, а касаційну скаргу ОСОБА_8 – без задоволення.

Справа №196/1329/23 від 10/12/2024

Суд врахував, що мати не є особою, поведінка якої негативно впливає на дітей. Хоча вона тривалий час не брала участі у вихованні через хворобу та складне матеріальне становище, але не відмовлялась від дітей і висловлює бажання відновити з ними стосунки. Суд також взяв до уваги висновок органу опіки про недоцільність позбавлення батьківських прав та відсутність доказів винної поведінки матері.

Справа №910/15707/23 від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсною додаткової угоди до договору між ТОВ «НВК «Техімпекс» та ДП «Укрінмаш», а також аналогічні вимоги від третьої особи ТОВ «Софт Маркет Солюшн».Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд підтримав таке рішення. Позивачі оскаржили рішення в касаційному порядку, однак Верховний Суд не знайшов підстав для його скасування та залишив касаційні скарги без задоволення. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційних скарг обох позивачів.

Справа №683/1806/21 від 05/12/2024

Суд керувався двома ключовими аргументами: по-перше, медична сестра не була службовою особою, оскільки не виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції; по-друге, листок лікарських призначень не є офіційним документом, оскільки не містить юридично значущої інформації та є лише внутрішнім оперативним документом. Також суд врахував, що посадова інструкція, на яку посилалось обвинувачення, була затверджена вже після інкримінованих подій.

Справа №686/1699/20 від 02/12/2024
Предмет спору стосується можливості стягнення процесуальних витрат з особи, яка була звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.Суд при винесенні рішення керувався тим, що цивільна відповідальність (включаючи відшкодування процесуальних витрат) не порушує презумпцію невинуватості, оскільки не пов’язана з визнанням особи винною у вчиненні злочину. Також суд зазначив, що зміна статусу обвинуваченого після звільнення від кримінальної відповідальності не перешкоджає стягненню з нього процесуальних витрат потерпілого. При цьому суд відступив від попередньої практики щодо можливості стягнення витрат органів досудового розслідування.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про стягнення з особи, звільненої від кримінальної відповідальності, процесуальних витрат на користь потерпілого.

Справа №752/1320/24 від 02/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали про продовження тримання під вартою.Суд керувався тим, що захисник пропустив строк подання апеляційної скарги лише на один день через те, що не був обізнаний з повним текстом та мотивами ухвали суду першої інстанції. Згідно з практикою Верховного Суду, необізнаність з мотивами судового рішення є поважною причиною для поновлення строку на оскарження. Апеляційний суд не врахував цю практику та безпідставно відмовив у поновленні строку, чим порушив право на доступ до правосуддя.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Справа №947/28830/22 від 04/12/2024
Предмет спору – накладення арешту на майно в рамках забезпечення позову про стягнення боргу за договором позики.Суд керувався тим, що забезпечення позову можливе лише щодо майна відповідача, а не третіх осіб. Хоча відповідач і подарував земельну ділянку третій особі після початку судового процесу, що може свідчити про намір уникнути відповідальності, це не є підставою для арешту майна, яке вже не належить відповідачу. Належність майна визначається на момент ухвалення судового рішення про арешт, а не на момент подання позову.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій в частині арешту земельної ділянки, яка належить третій особі, та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

Справа №925/181/20(925/256/23) від 28/11/2024

Суд керувався тим, що орендодавець (ТОВ ‘Селена’) продав земельну ділянку, на якій були розміщені орендовані рекламні конструкції, третій особі (ТОВ ‘Селена-Фемелі Резорт’), але не врегулював з новим власником питання розміщення реклами та доступу орендаря до рекламних конструкцій. Оскільки орендар не міг використовувати майно через обставини, за які він не відповідає (продаж земельної ділянки орендодавцем), суд застосував положення ч.6 ст.762 ЦК України про звільнення від орендної плати.

Справа №902/1068/20 від 20/11/2024

Суд зазначив, що для притягнення до субсидіарної відповідальності необхідно довести: 1) наявність умисних дій з доведення до банкрутства; 2) причинно-наслідковий зв’язок між діями та банкрутством; 3) недостатність майна боржника для погашення вимог кредиторів. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином всі докази та обставини справи, зокрема щодо виведення активів боржника на користь пов’язаних осіб.

Справа №751/4242/21 від 05/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно визнав недопустимими ключові докази у справі – висновок будівельно-технічної експертизи та похідні від неї докази. Зокрема, суд не врахував, що для відбору зразків дорожнього покриття не потрібен був дозвіл слідчого судді, оскільки дорога є публічно доступною. Також формальні недоліки в оформленні протоколу огляду не можуть автоматично робити докази недопустимими.

Справа №922/1428/16 від 10/12/2024
Предмет спору – звернення стягнення на предмет іпотеки за позовом ТОВ «Фінєвровектор» до ПАТ «Обчислювальна техніка та інформатика» та більше ста фізичних осіб.Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду та залишив його рішення без змін. На жаль, з наданого тексту постанови неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишив без змін постанову апеляційного суду.

Справа №913/14/24 від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним пункту договору поставки та стягнення 211 000 гривень за позовом прокуратури в інтересах держави до приватної компанії та комунального підприємства.Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «НПО «СЗХНО», вирішив закрити касаційне провадження за однією з підстав оскарження та відмовити в задоволенні скарги за іншою підставою, залишивши в силі рішення попередніх інстанцій.Суд прийняв остаточне рішення залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги.

Справа №461/328/24 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо крадіжки 13 стартових пакетів мобільного оператора вартістю 1300 грн в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що після набрання чинності Законом № 3886-IX від 09.08.2024 було змінено межу вартості майна для кваліфікації крадіжки як кримінального правопорушення – вона стала становити 2684 грн. Оскільки вартість викраденого (1300 грн) є меншою за цю суму, діяння більше не вважається кримінальним правопорушенням. Також суд врахував згоду обвинуваченого на закриття провадження за цією підставою.Верховний Суд скасував попередні судові рішення та закрив кримінальне провадження, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність за це діяння.

Справа №953/11484/20 від 09/12/2024

Суд керувався тим, що позивачка, маючи зареєстрований електронний кабінет, була належним чином повідомлена про судові засідання через систему ‘Електронний суд’, але двічі не з’явилася на засідання і не подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Хоча позивачка посилалася на перебування на військовій службі, суд зазначив, що процесуальний закон не вимагає враховувати поважність причин повторної неявки, а лише факт належного повідомлення та відсутність заяви про розгляд справи без участі позивача.

Справа №758/11255/21 від 04/12/2024
Предмет спору – визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на гараж, розташований на земельній ділянці комунальної власності.Суд встановив, що позовні вимоги про скасування реєстрації права власності є неефективним способом захисту у справах про самочинне будівництво – належним способом захисту є вимога про знесення самочинного будівництва. Крім того, приватні нотаріуси не можуть бути відповідачами у справі про скасування реєстрації права власності, оскільки належним відповідачем є особа, право якої зареєстровано. Також суд визначив, що спір між Київською міською радою та ТОВ щодо звільнення земельної ділянки підлягає розгляду в господарських судах, а не в порядку цивільного судочинства.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ, скасував рішення попередніх інстанцій та закрив провадження у справі в частині вимог до ТОВ, оскільки такий спір належить до юрисдикції господарських судів.

Справа №608/1012/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за незаконний обіг наркотичних засобів.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, вважаючи, що апеляційний суд повинен розглянути справу по суті.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №761/25101/20 від 04/12/2024

Суд встановив, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, оскільки відповідно до законодавства невиконані постанови про накладення штрафів підлягають виведенню в окреме провадження при закінченні основного виконавчого провадження. Суд також зазначив, що оцінка правомірності самих постанов про накладення штрафів має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства, а не в межах даної справи.

Справа №755/4205/14-ц від 04/12/2024

Суд керувався тим, що банк надав належні докази існування заборгованості – розрахунок та виписку по рахунку позичальника, які підтверджують суму боргу. Також суд встановив, що нарахування пені та штрафів було правомірним, оскільки вони застосовані за різні порушення умов кредитного договору, а не як подвійна відповідальність за одне порушення. Крім того, суд визнав, що виписка з банківського рахунку є належним доказом, який підтверджує рух коштів за кредитним зобов’язанням.

Справа №260/3671/23 від 10/12/2024

Суд зазначив, що податкові органи не мають законодавчо закріпленого права звертатися до суду з позовами про визнання протиправними дій нотаріуса як державного реєстратора. Крім того, такий спір не належить до компетенції адміністративних судів, оскільки не стосується публічно-правових відносин та реалізації владних управлінських функцій.

Справа №280/5064/20 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від факту їх попередньої оплати, якщо підтверджено обсяг наданих послуг. Також суд зазначив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і при фіксованому гонорарі не обов’язково вказувати витрачений час на надання послуг. Заявлена сума в 3000 грн була визнана співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Справа №520/5695/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії в 2023 році, коли вже діяли нові правила обчислення вислуги років, то до нього мають застосовуватись саме ці нові правила, які вимагають наявності календарної вислуги. Суд наголосив, що сам факт звільнення зі служби у 2016 році не є визначальним – важливим є момент звернення за призначенням пенсії, коли особа вирішила реалізувати своє право. Також суд зазначив, що пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.

Справа №760/13960/22 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що квартира була придбана попереднім власником за кредитні кошти та передана в іпотеку банку. Після невиконання кредитних зобов’язань квартира була продана новому власнику в порядку позасудового врегулювання. Відповідачка не є членом сім’ї попереднього власника, не зареєстрована в квартирі та не має законних підстав для проживання в ній. Оскільки житло було придбане за кредитні кошти, виселення допускається без надання іншого житла.

Справа №420/3610/24 від 11/12/2024

Суд зазначив, що податковий орган невиправдано зволікав із поданням повторної апеляційної скарги після усунення недоліків (сплати судового збору). Посилання на воєнний стан, обстріли та організаційні труднощі не були визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки це суб’єктивні обставини, які не звільняють від обов’язку дотримання процесуальних строків. Суд наголосив, що учасники процесу мають діяти добросовісно і вчасно виконувати процесуальні обов’язки.

Справа №160/8832/24 від 11/12/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали суду про повернення апеляційної скарги через неусунення недоліків – несплату судового збору.Суд керувався тим, що позивачка не надала документ про сплату судового збору у встановлений строк після залишення апеляційної скарги без руху. Хоча позивачка стверджувала, що не отримала ухвалу через перебування на лікуванні, суд вважав повідомлення належним, оскільки воно було направлене за останньою відомою адресою, а про зміну адреси позивачка суд не повідомляла. Також суд зазначив, що повідомлення по телефону не передбачено процесуальним законодавством.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін, оскільки суд апеляційної інстанції діяв відповідно до процесуального законодавства.

Справа №331/354/17 від 27/11/2024

Суд зазначив, що ключовим для вирішення справи є встановлення дати реєстрації матері неповнолітньої дитини у спірному будинку та з’ясування, чи такі дії боржника були спрямовані на унеможливлення примусового виконання рішення суду. Важливо, що малолітня дитина не є близьким родичем боржника, а її право користування житлом є похідним від права її матері. Суди попередніх інстанцій не дослідили ці обставини належним чином.

Справа №626/513/22 від 29/11/2024

Суд керувався тим, що відповідач не надав належних доказів сплати орендної плати за спірний період. Суд відхилив аргументи відповідача про те, що він наперед сплатив всю суму представнику позивача, оскільки це не підтверджено доказами. Також суд врахував, що в інших справах вже було встановлено факт несплати орендної плати за цей період.

Справа №160/23506/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що законодавство, яке діяло на момент призначення та звільнення судді, не передбачало можливості зарахування до суддівського стажу періоду навчання у середній школі міліції (оскільки це не вищий навчальний заклад) та роботи викладачем технікуму. Можливість зарахування педагогічної роботи була передбачена лише для суддів Конституційного Суду України. Перелік посад, які зараховуються до стажу судді, був вичерпним і не включав вказані періоди.

Справа №333/115/20 від 09/12/2024

Суд керувався тим, що хоча договір на постачання електроенергії був укладений з попереднім власником приміщення, новий власник ОСОБА_2 фактично користувався електроенергією, але не повідомив постачальника про зміну власника. При перевірці було виявлено несанкціоноване підключення до електромережі поза лічильником, що підтверджується актом порушення, який підписав ОСОБА_2. Суд вирішив, що саме новий власник має нести відповідальність за порушення, оскільки він був фактичним споживачем послуг і мав контролювати стан електромереж у своєму приміщенні.

Справа №200/18913/21 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) контролюючий орган мав законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій у сфері контролю за виробництвом і обігом пального є самостійною підставою для перевірки; 2) на момент перевірки лічильники були встановлені та зареєстровані, тому штрафи за їх відсутність є безпідставними; 3) інші порушення щодо несвоєчасного подання документів та реєстрації акцизного складу були доведені.

Справа №120/14048/21-а від 11/12/2024
Предмет спору – стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення працівника прокуратури на посаді.Суд зазначив, що роботодавець зобов’язаний негайно виконати рішення про поновлення працівника на роботі шляхом видання наказу, незалежно від оскарження такого рішення та незалежно від подання працівником заяви про поновлення. Оскільки Офіс Генерального прокурора виконав рішення про поновлення працівника із затримкою у 8 місяців (з січня по вересень 2021 року), то працівник має право на стягнення середнього заробітку за весь період такої затримки. При цьому відсутність заяви працівника про поновлення не звільняє роботодавця від обов’язку негайно виконати судове рішення.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь працівника середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді.

Справа №П/990/64/24 від 04/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що санкції були застосовані на підставі інформації СБУ про діяльність особи, яка створює потенційні загрози національній безпеці України. Суд зазначив, що не може переоцінювати рішення Президента щодо достатності підстав для санкцій, оскільки це порушило б принцип розподілу влади. Важливо, що санкції не є видом покарання, а є превентивним адміністративним заходом для захисту національних інтересів.

Справа №280/4194/24 від 11/12/2024

Суд зазначив, що сам факт можливих економічних втрат та ускладнення господарської діяльності не є достатньою підставою для забезпечення позову. Позивач не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення. Крім того, скасування індивідуального акту є самостійним способом захисту, який не потребує додаткових дій для його реалізації.

Справа №990/40/22 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України від 21 серпня 2021 року в частині застосування персональних санкцій.Суд розглядав справу частково у відкритому, частково у закритому режимі, що свідчить про наявність інформації з обмеженим доступом. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Указу Президента.

Справа №759/1576/22 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що згідно з ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо документи здані на пошту до його закінчення. Київводоканал направив документи про доплату судового збору поштою 29 січня 2024 року, тобто в межах 10-денного строку, який спливав 1 лютого 2024 року. Апеляційний суд не врахував можливість подання документів поштою та передчасно повернув апеляційну скаргу.

Справа №140/1473/24 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної та пропуск строку на таке оскарження.Суд керувався тим, що позивач пропустив 3-місячний строк на оскарження рішення податкового органу, який спливав 6 грудня 2023 року. Наведені позивачем причини пропуску строку (відсутність юриста в штаті, воєнний стан, пошук адвоката) суд не визнав поважними, оскільки вони ґрунтуються на субʼєктивному ставленні позивача та не є обʼєктивними перешкодами, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін, підтвердивши правомірність повернення позовної заяви через пропуск строку звернення до суду з неповажних причин.

Справа №160/8171/21 від 11/12/2024
Предмет спору – стягнення податкового боргу з Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкового органу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №591/4357/22 від 20/11/2024

Суд встановив, що роботодавець дотримався порядку звільнення, оскільки: 1) своєчасно повідомив працівника про зміну істотних умов праці до їх запровадження відповідно до вимог законодавства воєнного стану; 2) працівник не надав згоди на переведення у встановлений строк; 3) не було потреби отримувати згоду профспілки, оскільки працівник не був обраний до профспілкового органу.

Справа №570/4558/23 від 04/12/2024

Суд встановив, що звільнення відбулось на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом) через порушення керівником умов контракту, що було підтверджено актами службового розслідування та висновком експерта щодо нарахування зарплати працівникам, які фактично не здійснювали трудову діяльність. Суд зазначив, що таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення і не потребує дотримання процедури накладення дисциплінарних стягнень.

Справа №461/1752/20 від 04/12/2024

Апеляційний суд закрив апеляційне провадження через неявку відповідача в судове засідання, припустивши, що апеляційна скарга підписана не ним особисто. Однак Верховний Суд вказав, що сама неявка в засідання не є підставою для закриття провадження, особливо коли інтереси відповідача представляв адвокат з належними повноваженнями. Також суд зазначив, що сумніви щодо підпису апеляційної скарги мали бути належним чином перевірені, а не ґрунтуватися лише на припущеннях.

Справа №357/4295/22 від 09/12/2024

Суд керувався тим, що позивачка надала належні докази (акти про встановлені межові знаки та план-схему земельних ділянок), які підтверджують накладення паркану відповідача на її земельну ділянку площею 0,0065 га. Суд також зазначив, що відсутність погодження меж із сусідом не є підставою для відмови у захисті права власності, оскільки погодження меж є лише допоміжною процедурою. Доводи відповідача про неналежність доказів були визнані необґрунтованими.

Справа №200/18913/21 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) податковий орган мав законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій контролю у сфері виробництва і обігу пального є самостійною підставою для перевірки; 2) відповідальність за несвоєчасну реєстрацію лічильників законом не передбачена, важливим є сам факт їх наявності та реєстрації на момент перевірки; 3) відсутність реєстрації акцизного складу після закінчення перехідного періоду є порушенням, незалежно від подальшої реєстрації.

Справа №160/1248/24 від 11/12/2024

Суд зазначив, що сам факт можливих негативних наслідків для господарської діяльності не є достатньою підставою для забезпечення позову через зупинення дії рішення податкового органу. Позивач не надав конкретних доказів реальної загрози незворотних наслідків, а лише висловив припущення про можливі ризики. Крім того, віднесення до ризикових платників є формою податкового контролю, при якій зберігається можливість надати документи для підтвердження реальності операцій.

Справа №686/2794/24 від 10/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який може застосовуватися лише за наявності винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов’язками. У матеріалах справи відсутні докази того, що батько втратив інтерес до дитини – він сплачує аліменти, заперечує проти позбавлення прав, не притягувався до відповідальності за неналежне поводження з дитиною. Суд також врахував, що необґрунтоване позбавлення батьківських прав не відповідає найкращим інтересам дитини.

Справа №160/15607/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що позивач не є стороною виконавчого провадження з виконання документа господарського суду, але оскаржує незаконність дій державного виконавця щодо арешту речового права оренди земельної ділянки, яка належала спадкодавцю. Оскільки підставою позову є саме неправомірність дій органу державної виконавчої служби, а не спір про право власності, такий спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а не цивільних.

Справа №754/12379/20 від 04/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що сторони уклали шлюбний договір в Білорусі, за яким майно належить тому з подружжя, на кого воно зареєстроване. Оскільки спірна квартира зареєстрована на дружину і шлюбний договір не визнаний недійсним (попри численні спроби чоловіка оскаржити його в судах Білорусі), то правових підстав для визнання квартири спільною власністю немає. Суд також врахував, що раніше позивач в інших справах визнавав себе наймачем цієї квартири, а не власником.

Справа №140/34427/23 від 11/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм, відмовивши у відкритті апеляційного провадження. Верховний Суд зазначив, що податковий орган діяв добросовісно – подав повторну апеляційну скаргу з усіма необхідними документами у стислі строки після повернення першої скарги, а пропуск строку був незначним і не порушував би принцип правової визначеності. При оцінці поважності причин пропуску строку суд має враховувати всі обставини справи та не допускати надмірного формалізму.

Справа №240/19209/21 від 10/12/2024
Предмет спору: оскарження відмови Міністерства оборони України у виплаті військовослужбовцю одноразової грошової допомоги при підвищенні групи інвалідності з III до II після спливу двох років з моменту первинного встановлення інвалідності.Суд керувався тим, що встановлене законом обмеження дворічним строком права на отримання більшого розміру допомоги при підвищенні групи інвалідності суперечить Конституції України, оскільки погіршення стану здоров’я військовослужбовців може настати і після цього строку. Конституційний обов’язок держави щодо соціального захисту військовослужбовців є важливішим за будь-які часові обмеження. Суд також зазначив, що має застосовувати норми Конституції як норми прямої дії, якщо закон їй суперечить, навіть якщо спірні відносини виникли до визнання закону неконституційним.Верховний Суд задовольнив позов частково – скасував відмову Міноборони та зобов’язав розглянути питання про виплату позивачу різниці між розмірами допомоги для II та III груп інвалідності.

Справа №824/150/23 від 05/12/2024

Суд встановив, що рішення третейського суду було прийнято неналежним складом – справу розглядав одноособово суддя Морозов О.В., хоча згідно із законом та регламентом третейського суду справа мала розглядатися непарною кількістю суддів. Крім того, це рішення третейського суду вже було скасоване в іншій справі саме через неналежний склад суду. Також було встановлено, що раніше Верховний Суд скасував ухвалу про видачу виконавчого листа за цим же рішенням третейського суду.

Справа №705/2485/17 від 04/12/2024

Суд встановив, що не було належним чином досліджено коло спадкоємців після смерті боржника, наявність та склад спадкового майна, його вартість. Також виявлено суперечності щодо права власності на спірну квартиру – за одними документами вона належала боржнику та його матері, за іншими – лише матері. Суд не перевірив, чи приймала сестра померлого спадщину саме після його смерті.

Справа №127/22428/21 від 11/09/2024

Суд керувався тим, що: 1) позивачка надала достатньо доказів спільного проживання (фотографії, довідки, показання свідків); 2) оскільки відповідач заперечував факт спільного проживання, справа правильно розглядалась в порядку позовного, а не окремого провадження; 3) встановлення такого факту є ефективним способом захисту прав позивачки, навіть за відсутності інших вимог у справі.

Справа №580/137/20 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Черкаської міської ради про скасування тарифів на послуги з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів.Суд керувався тим, що: 1) послуги з вивезення побутових відходів є складовою послуг з поводження з відходами і не можуть надаватись окремо від послуг з їх переробки та захоронення; 2) виконавець послуг з вивезення відходів зобов’язаний укласти договори на їх переробку та захоронення з відповідними суб’єктами господарювання; 3) позивач уклав необхідні договори на знешкодження та захоронення відходів з іншими підприємствами, тому встановлення єдиного тарифу на комплексну послугу було правомірним.Верховний Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення міської ради як протиправного.

Справа №756/3014/18 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що відповідачка не подала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з апеляційною скаргою, як того вимагає процесуальний закон. Хоча представник відповідачки зробив усну заяву в судовому засіданні про намір надати докази витрат протягом 5 днів після рішення, суд скористався своїм правом відмовити у відшкодуванні витрат через відсутність попереднього розрахунку.

Справа №205/3377/21 від 04/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у позові лише на підставі того, що відповідачі є неналежними. Суди не встановили, хто саме здійснив самочинне будівництво, які зобов’язання успадкували відповідачі як спадкоємці, не дослідили характер добудови та зміну розміру земельної ділянки. Ці обставини мають значення для визначення порушення прав міської ради.

Справа №460/27135/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки: 1) не сплатив судовий збір ні при першому, ні при повторному поданні апеляційної скарги; 2) не вжив усіх можливих заходів для отримання коштів на сплату судового збору; 3) відсутність коштів у державного органу не є поважною причиною для поновлення строку.

Справа №240/1121/24 від 10/12/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Суд керувався тим, що хоча формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, встановивши нові розміри пенсій у Законі №1584-IX, але ці розміри є суттєво меншими, ніж гарантувалось раніше. Це порушує конституційні права чорнобильців на належний соціальний захист та відшкодування шкоди. Тому суд вирішив застосувати норми закону в редакції, яка передбачала вищі розміри пенсій. Верховний Суд задовольнив позов та зобов’язав Пенсійний фонд нарахувати і виплачувати позивачці пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 13 вересня 2023 року.

Справа №369/12334/23 від 27/11/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов, стягнувши кошти з відповідача. Апеляційний суд скасував це рішення і передав справу до господарського суду, оскільки щодо відповідача було відкрито провадження про банкрутство. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд помилився, адже на момент розгляду справи в першій інстанції провадження про банкрутство ще не було відкрито, тому справа мала розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Справа №280/4920/24 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач направив копію апеляційної скарги через електронну систему представнику позивача (адвокату), який мав належні повноваження представляти інтереси позивача без обмежень. За правовою позицією Верховного Суду, участь позивача через представника вважається участю самого позивача, тому направлення процесуальних документів представнику є належним повідомленням учасника справи. Апеляційний суд допустив надмірний формалізм, вимагаючи окремого направлення документів безпосередньо позивачу.

Справа №378/560/23 від 11/12/2024

Суди відмовили у задоволенні вимоги про встановлення додаткового строку, оскільки позивач, будучи спадкоємцем першої черги за законом (як онук спадкодавця), незалежно від наявності заповіту мав можливість своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, але не зробив цього без поважних причин. Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку лише для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги.

Справа №420/4232/20 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що згідно із Законом №113-IX для продовження роботи в органах прокуратури прокурори мали подати заяву про переведення та проходження атестації у встановленій формі та у визначений строк. Оскільки позивач не подав таку заяву, це стало законною підставою для його звільнення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Суд також зазначив, що подання заяви було правом прокурора, яким він не скористався, а положення закону про реформу прокуратури на момент звільнення були чинними.

Справа №380/26554/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Лемберг ЗІЗ» з Польщі.Суд керувався тим, що митний орган мав обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості через: розбіжності в умовах оплати, невідповідність статистичної вартості товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі, відсутність специфікацій за окремими позиціями, відсутність документального підтвердження транспортних витрат та знижки. Оскільки декларант не надав додаткові документи на запит митниці для підтвердження заявленої вартості, коригування митної вартості визнано правомірним.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ТОВ «Лемберг ЗІЗ».

Справа №591/6350/20 від 20/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали квартиру спільним майном подружжя у рівних частках, оскільки вона була придбана під час шлюбу, а відповідач не спростувала презумпцію спільності майна подружжя. Однак суди не врахували, що після смерті позивача його правонаступник не міг отримати рішення про визнання права власності за померлим, оскільки той втратив цивільну правоздатність. Крім того, суди не залучили до справи як відповідачів інших спадкоємців померлого.

Справа №640/17410/21 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню роботодавцем незалежно від дій працівника (подання заяви чи звернення до виконавчої служби). Також суд зазначив, що наявність у позивача свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є перешкодою для поновлення на посаді прокурора, оскільки питання несумісності має вирішуватися після виконання рішення про поновлення.

Справа №758/13515/21 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки один з відповідачів (ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест») перебуває в процедурі банкрутства, а провадження у справі про банкрутство було відкрито до подання цього позову, то такий спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство в господарському суді. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, всі майнові спори за участю боржника мають розглядатися саме господарським судом у межах справи про банкрутство.

Справа №420/13875/23 від 10/12/2024

Суд встановив, що НКЦПФР має повноваження контролювати рекламу фінансових інструментів та накладати штрафи за порушення, незалежно від наявності у рекламодавця ліцензії. Реклама брокерських послуг компанії без ліцензії є порушенням вимог законодавства, а той факт, що ні рекламодавець, ні рекламована компанія не мають ліцензії, не виключає віднесення такої реклами до реклами фінансових інструментів. Суд також зазначив, що вимога щодо наявності ліцензії поширюється саме на рекламодавців реклами фінансових інструментів.

Справа №461/7577/16-а від 11/12/2024

Суд керувався тим, що загальнодержавні Правила приймання стічних вод не передбачали необхідності отримання такого дозволу, а всі кількісні та якісні показники приймання стічних вод мали зазначатися безпосередньо в договорі між підприємством та Водоканалом. Орган місцевого самоврядування не мав права встановлювати додаткові обов’язки для підприємств, які не передбачені законодавством вищого рівня. Також суд врахував, що новими місцевими правилами від 2019 року вже не передбачається необхідність отримання такого дозволу.

Справа №710/639/20 від 04/12/2024

Суд встановив, що справа потребує додаткового дослідження, оскільки не було належним чином перевірено: природу спірних правовідносин між сторонами; в чому конкретно полягає порушення прав позивачів; питання власності на криницю, що знаходиться на межі ділянок; чи буде скасування державних актів ефективним способом захисту порушених прав. Також суд зазначив, що не було встановлено, яка саме обставина спричинила виникнення спору, враховуючи, що раніше між сторонами був погоджений порядок користування ділянками.

Справа №824/131/23 від 05/12/2024

Суд встановив, що приватний виконавець неправомірно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, оскільки наявність потенційного конфлікту інтересів не є підставою для повернення документа, а є підставою для самовідводу виконавця в порядку, визначеному законом. Суд також зазначив, що виконавець повинен спочатку прийняти документ до виконання, а потім вирішувати питання про самовідвід з повідомленням стягувача та роз’ясненням його права передати документ іншому виконавцю.

Справа №755/12050/17 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що сама по собі відсутність згоди співвласника не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним – необхідно довести недобросовісність банку як контрагента. Оскільки банк не знав і не міг знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної власності (факт спільного проживання був встановлений судом пізніше), а ОСОБА_2 приховав цю інформацію, банк діяв добросовісно. Крім того, позивачка пропустила строк позовної давності, звернувшись до суду через 3,5 роки після того, як дізналась про порушення свого права.

Справа №638/9826/20 від 04/12/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн з відповідача на користь ОСББ «Черемушки-2017» за розгляд справи в касаційній інстанції.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) ОСББ вчасно заявило про наявність судових витрат та надало їх попередній розрахунок; 2) були надані всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат (договір про правничу допомогу, акти виконаних робіт, детальний опис робіт); 3) розмір витрат є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг; 4) відповідач не заперечував проти заявленого розміру витрат.Верховний Суд задовольнив заяву ОСББ та стягнув з відповідача 7000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Справа №278/2765/24 від 13/11/2024

Суд керувався тим, що для примусової госпіталізації мають бути одночасно дотримані дві умови: лікування можливе лише у стаціонарних умовах та наявність у особи тяжкого психічного розладу, через який вона становить небезпеку для себе чи оточуючих або не може самостійно задовольняти життєві потреби. У справі не було достатніх доказів наявності цих умов. Також суд врахував, що примусова госпіталізація лише на підставі висновку лікарів без урахування заперечень особи та доказів її небезпечності порушує Європейську конвенцію з прав людини.

Справа №160/8171/21 від 11/12/2024

Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі до прийняття змін до закону про фінансове оздоровлення підприємства, мотивуючи це тим, що завод є критично важливим для оборонно-промислового комплексу в умовах воєнного стану. Однак Верховний Суд вказав, що очікування прийняття закону не є передбаченою КАС України підставою для зупинення провадження, тому таке рішення порушує принцип розумних строків розгляду справи.

E-mail
Password
Confirm Password