Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 29/11/2024

Справа №908/3077/21(908/939/23) від 05/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини щодо законності вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом поза межами робочого кабінету, не надали оцінку наявності кримінального провадження щодо нотаріуса за статтями про шахрайство, а також не врахували всю сукупність доказів при оцінці волевиявлення власника майна. Суди також не застосували належним чином стандарт доказування ‘вірогідність доказів’ та не дослідили обставини набуття позивачем статусу учасника товариства.

Справа №916/4989/23 від 20/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та акту прийому-передачі між банком та фінансовою компанією щодо нерухомого майна.Суд керувався тим, що: 1) позивачка набула право власності на спірне майно як фізична особа при виході з ТОВ, а не як підприємець; 2) спір виник з правовідносин, які не є господарськими, оскільки позивач не виступає як суб’єкт господарювання; 3) метою позову є захист права власності фізичної особи на нерухоме майно.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.

Справа №758/1436/21 від 19/11/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржниця не усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений строк – не надала заяву про поновлення пропущеного строку на оскарження з поважними причинами. Суд встановив, що копії судових рішень належним чином направлялись на адреси скаржниці, але повернулись з відміткою про закінчення терміну зберігання, що згідно закону вважається належним повідомленням.

Справа №201/3647/22 від 20/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) дитина була переміщена в Україну за згодою батька і в його супроводі; 2) між батьками існувала домовленість про постійне проживання дитини в Україні, що підтверджується кількістю та характером привезених речей; 3) дитина прижилася в Україні – має громадянство України, відвідує розвиваючі гуртки, має друзів, говорить українською мовою, отримує медичний догляд. Примусове повернення дитини до Франції створить серйозний ризик психологічної травми.

Справа №924/1174/23 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними рішень загальних зборів ЖБК “Подільський край” від 05.10.2023 та 09.11.2023 про зміну керівництва кооперативу.Суд керувався тим, що на момент прийняття оскаржуваних рішень позивач не був членом кооперативу, оскільки був виключений рішенням загальних зборів від 24.08.2023, яке на той час було чинним і не скасованим. Суд зазначив, що відсутність членства в кооперативі означає відсутність корпоративних прав, а отже – відсутність права оскаржувати рішення загальних зборів. Той факт, що пізніше рішення про виключення позивача було визнано недійсним, не має значення для цієї справи, оскільки оцінка законності рішень має відбуватися на момент їх прийняття.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.

Справа №175/4023/21 від 14/11/2024
Предмет спору – відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП за участю вантажних автомобілів.Суд встановив, що місцевий суд помилково визнав недопустимим висновок експерта щодо оцінки пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz, неправильно вказавши, що він був зроблений на замовлення іншої особи. Апеляційний суд не звернув належної уваги на це порушення. Водночас суд визнав обґрунтованою відмову у стягненні упущеної вигоди, оскільки договір оренди пошкодженого автомобіля був нікчемним через відсутність нотаріального посвідчення, а розрахунок можливого прибутку базувався лише на теоретичних припущеннях.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля Mercedes-Benz та призначив новий розгляд цього питання в порядку цивільного судочинства.

Справа №727/5047/23 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що будинок вже був списаний з балансу міської ради та переданий у власність співвласників згідно з актом від 15 липня 2019 року. Також суд встановив, що позивачка не мала повноважень представляти інтереси всіх співвласників будинку в суді. За законом, рішення щодо ремонту спільного майна мають приймати збори співвласників, а не окремий власник приміщення.

Справа №740/5283/20 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту перешкоджання їй у доступі до котельні з боку відповідачів. Навпаки, матеріали справи містять докази того, що представник позивачки отримував ключі від приміщення котельні, що підтверджується його підписом у журналі обліку доступу. Суд також врахував, що акт візуального обстеження приміщення та відеозапис не доводять факту відсутності доступу до котельні.

Справа №337/42/23 від 20/11/2024

Суд виходив з того, що земельні ділянки знаходяться в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов’їний гай», перебувають у межах м. Запоріжжя та не можуть бути об’єктами права приватної власності. Однак прокурор обрав неефективний спосіб захисту – вимагав скасування державної реєстрації права власності та реєстрації земельних ділянок, але не заявив вимогу про їх повернення останньому набувачу. Такий спосіб захисту не призведе до реального відновлення прав територіальної громади.

Справа №646/2229/21 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника позивача, оскільки він був належним чином повідомлений про судове засідання через підсистему ‘Електронний суд’ та електронну пошту. Суд встановив, що адвокат мав зареєстрований Електронний кабінет, неодноразово подавав клопотання через цю систему та знав про дати розгляду справи. Повідомлення про судові засідання були належним чином доставлені на електронні адреси адвоката.

Справа №742/1974/23 від 18/11/2024

Суд встановив, що газова компанія правомірно зафіксувала факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, що підтверджується актом про порушення та експертизою, якою виявлено механічні пошкодження пломб і скла лічильного механізму. Споживач не надав доказів неправомірності дій працівників газової компанії при проведенні перевірки та експертизи лічильника, а також при нарахуванні вартості неврахованого газу. Суд також врахував, що розрахунок донарахування здійснено відповідно до встановленого порядку за 6 місяців до виявлення порушення.

Справа №686/28882/23 від 20/11/2024

Суд встановив, що укладення оспорюваних договорів було обґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 потребував коштів на лікування онкологічного захворювання. Крім того, земельні ділянки, які були предметом оспорюваного договору іпотеки, не були предметом забезпечення попередніх боргових зобов’язань перед позивачем. Позивач не довів, що укладення цих договорів призвело до погіршення майнового стану боржника чи унеможливило виконання попередніх зобов’язань.

Справа №991/4264/24 від 22/11/2024
Предмет спору – застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» за позовом Міністерства юстиції України до трьох відповідачів.Суд першої інстанції (Вищий антикорупційний суд) прийняв рішення на користь Міністерства юстиції України. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, розглянувши численні апеляційні скарги від відповідачів та третіх осіб, не знайшла підстав для скасування рішення суду першої інстанції. На жаль, через те що в документі представлена лише вступна та резолютивна частини, конкретні аргументи суду не розкриті.Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

Справа №753/10348/23 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що позивач звернувся з позовом в межах строку позовної давності, оскільки цей строк було продовжено на період дії карантину COVID-19 згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень ЦК України. Також суд врахував, що відповідачі неналежно виконували зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість. При цьому суд відмовив у стягненні інфляційних втрат, оскільки курсова різниця вже компенсує знецінення національної валюти.

Справа №140/16247/20 від 25/11/2024
Предмет спору: перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни стажу та доплати за вислугу років.Основні аргументи суду: 1) До стажу судді, що дає право на відставку, має бути зарахована половина строку навчання у юридичному виші, оскільки це передбачалось законодавством на момент призначення судді. 2) Зміна розміру доплати за вислугу років з 50% до 60% є підставою для перерахунку довічного утримання, оскільки це є зміною складової суддівської винагороди. 3) Перерахунок має здійснюватися з 17.03.2020 – дати набрання чинності наказом про встановлення нового розміру доплати за вислугу років.Рішення суду: Скасовано постанову апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позов судді у відставці та зобов’язано пенсійний орган здійснити перерахунок довічного грошового утримання.

Справа №759/9508/16-ц від 21/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що справа розглядалась судом першої інстанції без належного повідомлення боржника про час і місце судового засідання, що є порушенням його процесуальних прав та основних засад судочинства. Апеляційний суд, залишаючи рішення першої інстанції без змін, не врахував це порушення, хоча воно є обов’язковою підставою для скасування судового рішення.

Справа №380/9113/23 від 22/11/2024
Предмет спору: оскарження відмови Пенсійного фонду у перерахунку військової пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої військовою прокуратурою.Основні аргументи суду: 1) Відмова Пенсійного фонду була необґрунтованою, оскільки не містила повного аналізу всіх обставин справи та належної мотивації. 2) Суди першої та апеляційної інстанцій помилково зобов’язали ПФУ здійснити перерахунок пенсії, не перевіривши наявність всіх передбачених законом підстав. 3) Належним способом захисту прав позивача є зобов’язання Пенсійного фонду повторно розглянути заяву та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням всіх обставин.Рішення суду: Касаційну скаргу ПФУ задоволено частково – скасовано рішення попередніх інстанцій в частині зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та зобов’язано ПФУ повторно розглянути заяву позивача і прийняти вмотивоване рішення.

Справа №916/1950/16(916/4694/15) від 13/11/2024
Предмет спору: стягнення з поручителя (ТОВ «Укрбудспецтех») на користь банку заборгованості за кредитним договором зі сплати процентів та пені.Суд керувався тим, що: 1) Існує чинне судове рішення про стягнення з основного боржника (ФК «Чорноморець») заборгованості за процентами у розмірі 11,8 млн доларів США; 2) Поручитель відповідає солідарно з основним боржником в тому ж обсязі; 3) Частина заборгованості за процентами була погашена за рахунок реалізації предмету іпотеки. При цьому суд не врахував, які саме вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство поручителя і мають статус поточних.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для з’ясування, яка частина заборгованості має характер поточних вимог і може бути стягнута в позовному провадженні, а яка – конкурсних вимог, що підлягають задоволенню в межах справи про банкрутство.

Справа №755/5415/24 від 25/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов міграційної служби, вважаючи що є ризик ухилення особи від виконання рішення про видворення через відсутність документів. Однак суди не дослідили ключові обставини: чи було особу належно повідомлено про позбавлення громадянства, чи вживались заходи щодо вилучення паспорта громадянина України, а також не оцінили інформацію правоохоронних органів про особу як суб’єкта підвищеного злочинного впливу.

Справа №140/1438/24 від 25/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що наявність витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб є достатнім доказом повноважень представника на підписання апеляційної скарги. Суд також зазначив, що повернення скарг при наявності можливості перевірити повноваження особи ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства. Крім того, суд вказав, що надмірний формалізм щодо вимог до документів представника може неправомірно обмежувати право на доступ до правосуддя.

Справа №990/107/24 від 20/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову в допуску до конкурсу на посаду судді апеляційного суду.Основні аргументи суду: 1) Закон вимагає від кандидата на посаду судді апеляційного суду не просто наявності свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю протягом 7 років, а саме підтвердженого досвіду практичної діяльності як адвоката щодо представництва в судах; 2) Позивачка змогла документально підтвердити такий досвід лише за 6 років через надані судові рішення; 3) Наявність свідоцтва адвоката, витягу з реєстру адвокатів та податкових документів не є достатнім доказом фактичного здійснення адвокатської діяльності.Рішення суду: відмовити у задоволенні позову, оскільки ВККС України правомірно встановила відсутність у позивачки необхідного 7-річного досвіду практичної адвокатської діяльності.

Справа №472/320/24 від 18/11/2024
Предмет спору стосується усунення перешкод у користуванні земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними наказів та рішень про передачу земель з державної в комунальну власність.Суд керувався тим, що спір виник виключно між юридичними особами (Миколаївською ОДА та Держгеокадастром, Веселинівською селищною радою) щодо рішень про передачу земельної ділянки з державної в комунальну власність. Відповідно до процесуального законодавства, такі спори між юридичними особами підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.Суд відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог, що стосуються спору між юридичними особами, оскільки такі справи підлягають розгляду в господарських судах.

Справа №21/36-09-1695 від 20/11/2024

Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, оскільки апеляційна скарга була подана через 14 років після набрання рішенням законної сили, що є значним пропуском строку. Суд вказав, що наведені прокурором причини пропуску строку не є поважними та мають суб’єктивний характер. Також суд наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності, згідно з яким рішення суду, що набрало законної сили, не може безпідставно ставитись під сумнів.

Справа №129/185/23 від 20/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм, оскільки позивач фактично надіслав документи для усунення недоліків апеляційної скарги через пошту в межах встановленого строку, хоча вони надійшли до суду пізніше. Верховний Суд наголосив, що такий підхід порушує право особи на доступ до правосуддя, яке має бути не лише формальним, але й реальним, згідно з практикою Європейського суду з прав людини.

Справа №372/2255/23 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів щодо підстав завершення виконавчого провадження та інформації про стягнення виконавчого збору. Суд зазначив, що обов’язок зняти арешт виникає лише у випадку закінчення виконавчого провадження та стягнення всіх необхідних платежів або при поверненні виконавчого документа до суду.

Справа №205/7118/22 від 19/11/2024
Предмет спору: скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на виробничо-побутову будівлю, в якій розташовані гаражі позивачів.Суд керувався тим, що єдина підстава реєстрації власності на будівлю за відповідачем – ухвала суду від 15.02.2006 про затвердження мирової угоди – була скасована апеляційним судом 17.03.2021. Встановлено, що гаражі позивачів та будівля відповідача складають єдиний будівельний комплекс, а тому реєстрація права власності на всю будівлю за відповідачем порушує права позивачів як власників гаражів. Різні адреси гаражів пояснюються тим, що в 90-х роках вони реєструвались за місцем проживання власників.Суд задовольнив позов та скасував рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності відповідача на спірну будівлю.

Справа №274/2036/13-ц від 18/11/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки банк пропустив строк на апеляційне оскарження та не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк. Верховний Суд погодився з таким висновком, зазначивши, що рішення суду першої інстанції було належним чином направлене банку через його електронний кабінет, а доводи про воєнний стан та технічні проблеми не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку, оскільки не підтверджені доказами.

Справа №908/1747/23 від 13/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій порушили процедуру розгляду справи, розглянувши одночасно клопотання податкового органу та звіт ліквідатора в підсумковому засіданні. Це обмежило податковий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство та унеможливило набуття ним статусу кредитора. Також суди не забезпечили дотримання балансу публічних та приватних інтересів у справі про банкрутство.

Справа №924/150/23 від 12/11/2024

Суд відмовив у закритті провадження, керуючись тим, що неподання боржником плану реструктуризації боргів у встановлений строк було зумовлено об’єктивними причинами – перебуванням боржника на військовій службі та складнощами комунікації з ним щодо узгодження умов реструктуризації, запропонованих кредитором. Суд також врахував, що у діях боржника відсутні ознаки недобросовісної поведінки, а сам боржник має реальні ознаки неплатоспроможності.

Справа №212/2040/23 від 18/11/2024

Суд встановив, що працівник був відсутній на роботі 20 січня 2022 року без поважних причин. Хоча працівник стверджував, що подав заяву про відпустку без збереження заробітної плати для санаторно-курортного лікування, суд визнав, що на момент подання заяви він не проходив таке лікування і не мав медичного висновку про необхідність його завершення. Роботодавець належним чином зафіксував відсутність працівника актами та отримав згоду профспілки на звільнення.

Справа №990/71/24 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову рекомендувати кандидатку для призначення на посаду судді районного суду.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити основні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови.Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу позивачки, скасувала рішення ВККС про відмову в рекомендації та зобов’язала комісію повторно провести співбесіду з кандидаткою.

Справа №520/820/17 від 20/11/2024
Предмет спору: стягнення банком заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов позичальника про визнання кредитного договору недійсним.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним, оскільки позичальник не довів факту укладення договору на умовах, що обмежують його права як споживача; 2) суд апеляційної інстанції порушив процесуальні норми, не дослідивши належним чином висновок судової експертизи щодо розрахунку заборгованості та не вирішивши клопотання сторін; 3) необхідно перевірити правомірність застосування банком підвищеної процентної ставки та врахування всіх платежів позичальника.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – залишив в силі відмову у визнанні договору недійсним, але скасував рішення в частині стягнення заборгованості та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду для належного дослідження доказів щодо розміру заборгованості.

Справа №806/5175/14 від 21/11/2024

Суд дійшов висновку, що ухвали, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі й особа не може поновити свої права в інший спосіб. Суд врахував, що тривале невирішення справи Конституційним Судом України (близько 10 років) призводить до обмеження права на справедливий судовий розгляд та порушує вимогу розумності строків розгляду справи відповідно до практики ЄСПЛ.

Справа №520/10611/23 від 25/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча власники пам’яток архітектури зобов’язані підтримувати їх у належному стані навіть за відсутності охоронного договору, проте приведення пам’ятки до належного стану є складним багатоетапним процесом, який вимагає розробки відповідних проектів, проведення науково-дослідних робіт та отримання необхідних дозволів. Суд також врахував, що без укладеного охоронного договору та визначення конкретних видів і термінів реставраційних робіт неможливо зобов’язати власника виконати такі роботи.

Справа №990/200/24 від 21/11/2024

Суд першої інстанції залишив позов без розгляду через повторну неявку позивачки в судові засідання. Однак Велика Палата ВС встановила, що суд першої інстанції порушив право позивачки на доступ до правосуддя, оскільки повідомив її про проведення відеоконференції лише за 2 години до засідання, що є недостатнім строком для забезпечення реальної можливості взяти участь у процесі. Суд також врахував, що позивачка є особою з інвалідністю та похилого віку.

Справа №924/814/23 від 12/11/2024

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач неправильно розрахував суму інфляційних втрат, оскільки не врахував Методику розрахунку базового індексу споживчих цін. Суд перевірив розрахунки обох сторін і визнав обґрунтованою меншу суму інфляційних втрат, яку надав відповідач. При цьому суд належним чином дослідив та оцінив усі докази у справі.

Справа №465/3895/22 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) факт укладення договорів та внесення коштів підтверджується квитанціями, банківськими виписками та висновком експерта щодо справжності підписів позивача на договорах; 2) банк не надав доказів повернення вкладів позивачу, а посилання на кримінальне провадження не є підставою для відмови у виплаті; 3) оскільки договори не розірвані і не визнані недійсними, банк зобов’язаний повернути вклади з відсотками за весь період користування коштами.

Справа №909/1031/23 від 19/11/2024
Предмет спору – усунення перешкод у користуванні приміщенням каплиці шляхом виселення Греко-Католицької громади та вселення Православної громади.Суд керувався тим, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення відповідача (Греко-Католицької громади) про дату та час судового засідання. Це є порушенням права на справедливий суд та доступ до правосуддя, оскільки сторона була позбавлена можливості взяти участь у розгляді справи. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про засідання 21.08.2024, на якому було прийнято оскаржуване рішення.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Справа №918/1158/23 від 13/11/2024

Суд керувався тим, що право власності на спірну трансформаторну підстанцію виникло у ПАТ ‘Рівнеобленерго’ ще в 1995 році в процесі корпоратизації, тому наказ Регіонального відділення ФДМУ від 2000 року про передачу цього майна іншому товариству є нікчемним. Також суд врахував, що позивач фактично користувався майном та мав договір оренди земельної ділянки під ним, тоді як відповідач доказів користування не надав.

Справа №911/1175/18 (911/2805/23) від 19/11/2024
Предмет спору – заява про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн у справі про банкрутство.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) витрати на правничу допомогу мають бути реальними, необхідними та розумними; 2) заявлена сума 20 000 грн є надмірною, враховуючи що адвокат вже був обізнаний зі справою, а судове засідання тривало лише 15 хвилин; 3) частина заявлених послуг (усні консультації) дублюються з іншими послугами.Суд частково задовольнив заяву та стягнув з відповідача на користь заявника 10 000 грн судових витрат на правничу допомогу, відмовивши у стягненні решти суми як необґрунтованої.

Справа №918/391/23 від 20/11/2024
Предмет спору – розірвання договорів оренди земельних ділянок загальною площею близько 13 га та їх повернення територіальній громаді.Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій та задовольнила позов прокуратури. Суд прийняв таке рішення на підставі касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, яка діяла в інтересах Рокитнівської селищної ради. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення.За результатами розгляду справи суд постановив розірвати три договори оренди земельних ділянок з ТОВ «Нафтоком ОІЛ» та зобов’язав компанію повернути земельні ділянки територіальній громаді, а також сплатити судовий збір у розмірі 59 048 гривень.

Справа №760/18324/20 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що докторантка підписала угоду, якою погодилась відшкодувати вартість навчання у випадку відрахування. Водночас суд врахував, що стипендія була основним засобом існування докторантки під час навчання з відривом від виробництва, тому не підлягає поверненню. При цьому інші витрати університету на оплату праці викладачів та загальноуніверситетські витрати підлягають відшкодуванню, оскільки докторантка не виконала індивідуальний план без поважних причин.

Справа №925/181/20(925/411/21) від 11/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат у справі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду щодо стягнення 117 000 грн.Суд керувався тим, що оскільки касаційна скарга ТОВ ‘Селена’ була задоволена, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг мають бути покладені на ТОВ ‘Манеж’. При цьому суд врахував, що раніше при ухваленні основного рішення питання про розподіл судових витрат не було вирішено, тому це питання може бути вирішено шляхом ухвалення додаткової постанови.Суд вирішив стягнути з ТОВ ‘Манеж’ на користь ТОВ ‘Селена’ судові витрати у розмірі 10 555,50 грн за подання апеляційної та касаційної скарг.

Справа №620/8772/23 від 25/11/2024
Предмет спору – визнання протиправною бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на пам’ятку архітектури національного значення «Воскресенська церква». Суд встановив, що ця церква з 1963 року перебувала у державній власності УРСР і перейшла у власність України. Вона не передавалась у встановленому законом порядку з державної у комунальну власність – не було відповідного рішення Кабінету Міністрів України та погодження органу охорони культурної спадщини. Тому включення церкви до переліку об’єктів комунальної власності рішенням обласної ради у 2020 році не створює правових підстав для реєстрації права комунальної власності. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову прокурора, оскільки у Чернігівської обласної ради відсутні повноваження оформлювати право власності на об’єкт, який належить державі.

Справа №357/11901/22 від 25/11/2024

Суд відмовив у задоволенні позову з таких причин: 1) позов подано до неналежних відповідачів, оскільки їх цивільна відповідальність була застрахована і спочатку потрібно звертатись до страхових компаній; 2) не доведено, що водій, який спричинив ДТП, перебував у трудових відносинах з відповідачами; 3) не визначено вартість залишків пошкодженого автомобіля, що впливає на розмір відшкодування; 4) позивачка не обґрунтувала розмір моральної шкоди.

Справа №913/266/20(826/15260/17) від 13/11/2024
Предмет спору: оскарження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб дій нотаріусів та державних реєстраторів щодо внесення змін до реєстраційних даних ПАТ «Українська інноваційна компанія». Суди закрили провадження у справі в частині вимог до нотаріусів Сазонової О.М. та Скульської Т.А., оскільки встановили, що ці вимоги вже були предметом розгляду в іншій справі №826/11199/16, за якою є чинне судове рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Суди керувалися принципом правової визначеності, який не дозволяє повторний розгляд тотожних спорів, та нормами процесуального законодавства, що передбачають закриття провадження за наявності рішення суду, що набрало законної сили. Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про закриття провадження у справі в частині вимог до нотаріусів, оскільки не знайшов порушень норм процесуального права.

Справа №367/4678/20 від 19/11/2024
Предмет спору: стягнення з банку пені, процентів, інфляційних втрат та упущеної вигоди за прострочення повернення банківського вкладу.Суд керувався тим, що після розірвання договорів банківського вкладу у 2014 році між сторонами припинились споживчі правовідносини, тому відсутні підстави для стягнення пені за Законом про захист прав споживачів. Також суд вказав, що проценти за ставкою депозитного договору нараховуються лише в межах строку дії договору, а не за весь період прострочення повернення вкладу. За прострочення повернення вкладу підлягають стягненню лише 3% річних та інфляційні втрати за статтею 625 ЦК України.Суд частково задовольнив позов, стягнувши з банку 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення, але відмовив у стягненні пені за Законом про захист прав споживачів, процентів за ставкою депозиту та упущеної вигоди.

Справа №727/6078/22 від 22/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідачка ОСОБА_2 зареєструвала право власності на житловий будинок із збільшеною площею за рахунок реконструкції тамбура ще у 2008 році, а тому відповідно до ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України набула право користування земельною ділянкою, на якій розміщено її будинок, включаючи спірний тамбур. Наступне набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку у 2014 році не є підставою для задоволення позову про зобов’язання здійснити перебудову тамбуру. Крім того, аналогічний спір між сторонами вже був предметом судового розгляду у справі №727/6848/16-ц.

Справа №914/2533/21 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування реєстрації права власності на єдиний майновий комплекс.Суд встановив, що спірні договори купівлі-продажу є неукладеними, оскільки відповідач не надав їх оригінали та не спростував сумніви щодо підробки підписів директора. Також суд врахував, що об’єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці, що належить позивачу, а в межах іншої справи вже було встановлено факт підробки підписів директора відповідача на аналогічних документах.За результатами розгляду справи суд частково закрив провадження щодо скасування реєстрації права власності (оскільки воно вже було скасоване), а в решті позовних вимог відмовив, визнавши спірні договори неукладеними.

Справа №278/1735/15-ц від 06/11/2024
Предмет спору: витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з незаконного володіння приватних осіб на користь держави.Суд керувався тим, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду та перебувають у державній власності, їх передача у приватну власність фізичним особам здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства. Суд також врахував, що чинне законодавство встановлює пріоритет державної власності на землі лісогосподарського призначення та забороняє їх передачу у приватну власність не у складі угідь селянських чи фермерських господарств. Водночас суд зазначив, що необхідно оцінити добросовісність набувачів земельних ділянок та пропорційність втручання у їхнє право власності.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належного встановлення всіх обставин справи, зокрема щодо застосування позовної давності та визначення належного способу захисту порушеного права.

Справа №870/7/24 від 19/11/2024
Предмет спору стосується розподілу судових витрат на сплату судового збору у справі про примусове виконання рішення третейського суду щодо звернення стягнення на предмет застави.Суд керувався тим, що апеляційна скарга Адвокатського бюро була задоволена лише частково – в частині 2 одиниць майна з 43, що становить менше 5% від загального переліку майна. Відповідно до процесуального законодавства, при частковому задоволенні вимог судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог. Тому суд застосував пропорційний розподіл судового збору: 5% (90,84 грн) має сплатити ТОВ ‘П’ятидні’, а 95% (1725,96 грн) залишається на Адвокатському бюро.Суд частково задовольнив заяву про ухвалення додаткового рішення та постановив стягнути з ТОВ ‘П’ятидні’ на користь Адвокатського бюро 90,84 грн судових витрат.

Справа №910/15639/23 від 23/10/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за договорами про надання послуг з диспетчерського управління та про надання послуг із зменшення навантаження між енергетичними компаніями.Суд при винесенні рішення керувався такими основними аргументами: 1) Інфляційні втрати не можуть бути зменшені за клопотанням боржника, оскільки вони є способом захисту майнового права кредитора від знецінення коштів; 2) Суд має право зменшити розмір 3% річних за прострочення грошового зобов’язання, але для цього необхідно дослідити та оцінити конкретні обставини справи; 3) Для відстрочки виконання рішення суду боржник повинен довести наявність виняткових обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині стягнення 3% річних та судових витрат і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №646/1896/16-ц від 06/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, помилково вважаючи, що позивач не набув право власності через відсутність державної реєстрації права власності. Однак Верховний Суд вказав, що до 2013 року право власності виникало з моменту державної реєстрації самого договору як правочину, а не з моменту реєстрації права власності. Також суди не дослідили належним чином питання фактичного володіння майном відповідачем після укладення договору дарування та не надали оцінку всім доказам у справі.

Справа №910/16639/21 від 21/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сам факт оренди приміщень та техніки між учасниками торгів не доводить узгодженості їх дій; 2) господарські відносини між учасниками виникли задовго до проведення торгів і є звичайною господарською діяльністю; 3) АМК не довів наявність спільних економічних інтересів учасників та можливості їх впливу один на одного під час торгів.

Справа №420/29672/23 від 25/11/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду у перерахунку пенсії ліквідатору аварії на ЧАЕС із збільшенням на 1% за кожен рік стажу понад 20 років.Суд керувався тим, що зміни до законодавства 2017 року не можуть погіршувати права особи, які вона набула раніше. Оскільки позивач отримав право на пенсію до внесення змін до закону, то він має право на доплату за понаднормовий стаж за старими правилами, без додаткових умов, які були введені пізніше. При цьому Верховний Суд прямо відступив від своїх попередніх правових позицій з цього питання, які були викладені в інших рішеннях.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили питання наявності у позивача необхідного додаткового стажу.

Справа №917/119/24 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) вимоги банку є безспірними та підтверджені рішенням суду; 2) боржник знаходиться у Полтаві, яка не була в окупації чи зоні бойових дій; 3) наявність арешту на рахунках боржника та обмежень НБУ щодо операцій компаній з білоруськими бенефіціарами не є підставою для відмови у відкритті справи про банкрутство; 4) боржник не надав доказів погашення заборгованості до підготовчого засідання.

Справа №911/952/22 від 16/10/2024

Суд керувався тим, що формулювання в договорі ‘за кожний день прострочення’ не можна вважати встановленням іншого строку нарахування пені, ніж визначений ГК України (6 місяців). Також суд врахував, що положення ГПК України дозволяють нараховувати 3% річних до моменту виконання рішення суду. При цьому суд відмовив у зменшенні розміру штрафних санкцій, оскільки відповідач не надав належних доказів для цього.

Справа №760/34682/21 від 25/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) вчителька мала значну кількість соціальних контактів на роботі з учнями та колегами; 2) не надала медичних протипоказань щодо вакцинації; 3) її індивідуальне право відмовитись від щеплення протиставляється загальному праву інших учасників освітнього процесу на охорону здоров’я та безпечні умови навчання; 4) відсторонення було тимчасовим заходом, який не порушував право на працю, оскільки за працівницею зберігалось робоче місце.

Справа №910/15472/23 від 19/11/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та визнання цього договору удаваним правочином.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сторонами були вчинені дії, які свідчать про реальне виконання попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі; 2) в електронному листуванні сторін мова про приховування іншого правочину не йшла; 3) відповідачем не надано належних доказів укладення попереднього договору з метою здешевлення вартості майна на суму ПДВ та не доведена спрямованість волі обох сторін на укладення удаваного правочину.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 037 718,96 доларів США та 3% річних у сумі 76 505,55 доларів США, а у задоволенні зустрічного позову про визнання договору удаваним правочином відмовив.

Справа №911/1528/15 (911/1017/23) від 20/11/2024

Суд керувався тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання недійсним аукціону не призведе до повернення майна у власність позивача. У такій ситуації належним способом захисту є віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння) до останнього набувача майна – ТОВ «Рідлей». Суд також зазначив, що для витребування майна не потрібно попередньо визнавати недійсними правочини чи реєстраційні дії щодо цього майна.

Справа №210/3056/23 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, вважаючи що заявник не усунув недоліки у встановлений строк. При цьому суд керувався тим, що копія ухвали про залишення скарги без руху була направлена на електронну пошту заявника. Однак Верховний Суд вказав, що оскільки справа розглядалась у паперовій формі, ухвала мала бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а надсилання на звичайну електронну пошту не є належним врученням судового рішення.

Справа №591/4286/22 від 13/11/2024
Предмет спору: поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівниці, звільненої через відмову від переведення разом з ліцеєм в іншу місцевість.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) рішення про звільнення приймалось керівником ліцею в межах його повноважень; 2) на момент звільнення рішення про визнання незаконним переміщення ліцею ще не набрало законної сили; 3) ліцей фактично продовжує працювати в новому місці, а його приміщення в м. Суми пошкоджені та непридатні для навчання; 4) працівниця категорично відмовилась від переведення, що є законною підставою для припинення трудових відносин.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову про поновлення на роботі.

Справа №910/15912/23 від 21/11/2024

Суд встановив, що переможець торгів (позивач) не виконав вимоги тендерної документації, оскільки подана ним Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, не містила кваліфікованого електронного підпису НАЗК. Хоча позивач пізніше дозавантажив довідку з необхідним підписом, але зробив це після закінчення встановленого строку. Суд також відхилив аргумент позивача про те, що довідка є дійсним електронним документом згідно із Законом ‘Про електронні документи та електронний документообіг’, оскільки специфічні вимоги тендерної документації щодо наявності КЕП НАЗК не були дотримані.

Справа №199/9914/22 від 25/11/2024

Суд встановив, що прокурор не довів належними доказами факт підробки наказу Держгеокадастру, на підставі якого ОСОБА_1 отримала земельну ділянку у власність. Наявність двох наказів з однаковими номерами щодо різних земельних ділянок та осіб, а також подальша відмова у затвердженні проекту землеустрою не доводять незаконність набуття права власності. Прокурор не витребував оригінали документів з органу реєстрації для підтвердження своїх доводів.

Справа №824/41/24 від 25/11/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України щодо стягнення коштів з ДК ‘Укрспецекспорт’ на користь перуанської компанії LIONEL AIR S.A.C.Суд не навів детальних аргументів у вступній та резолютивній частинах, оскільки повний текст рішення буде складено пізніше. Суд зазначив про складність справи та необхідність детального обґрунтування доводів учасників, у зв’язку з чим було вирішено відкласти складання повного тексту рішення на 5 днів.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ‘Укрспецекспорту’.

Справа №320/14700/21 від 25/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, керуючись тим, що позивач мав лише 7 років 8 місяців календарної вислуги замість необхідних 10 років. Однак Верховний Суд вказав, що суди не врахували правову позицію про те, що для отримання допомоги враховується як календарна, так і пільгова вислуга років, а позивач стверджував, що має понад 10 років пільгового стажу. Суди не дослідили це питання належним чином.

Справа №306/1462/23 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не має права на апеляційне оскарження, оскільки не був учасником спірних правовідносин між позивачкою та КБП «Хміль», а оскаржувана ухвала не містить жодних висновків про його права та обов’язки. Крім того, ОСОБА_1 не підтвердив свого правового зв’язку з КБП «Хміль», оскільки він пропустив строк прийняття спадщини після смерті керівника підприємства і спадщину не прийняв.

Справа №640/26165/21 від 25/11/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином питання наявності ознак самочинного будівництва, зокрема: чи здійснювалось будівництво на відведеній для цього земельній ділянці, чи були необхідні дозвільні документи, проект або будівельний паспорт. Також не було досліджено підстави набуття права власності на об’єкт та дотримання вимог містобудівного законодавства під час його реконструкції.

Справа №904/4380/21 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що вимога про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки є неналежним способом захисту прав, оскільки таке рішення не призведе до стягнення з орендаря орендної плати у зміненому розмірі. Належним способом захисту в такому випадку є позов про стягнення несплаченої орендної плати.

Справа №640/3383/22 від 25/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач (Подільський відділ ДВС) пропустив 10-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не подав заяву про поновлення цього строку, незважаючи на надану судом можливість усунути цей недолік. Суд зазначив, що приписи щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у такому випадку є імперативними.

Справа №903/534/23 від 12/11/2024
Предмет спору: Розгляд грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ “Авіон+”. Основні аргументи суду: 1) Суд визнав обґрунтованими вимоги ТОВ “Партнер Дістрібьюшн” на суму 5,7 млн грн, оскільки вони підтверджені договором поставки та договором уступки права вимоги; 2) Вимоги податкової служби на 9,9 млн грн визнані правомірними, оскільки від’ємне значення ПДВ було заявлено боржником вже після відкриття справи про банкрутство; 3) Вимоги банку “Креді Агріколь” на 97 млн грн визнані конкурсними, оскільки виникли до відкриття справи про банкрутство, незалежно від строку їх виконання. Рішення суду: Касаційні скарги ТОВ “Партнер Дістрібьюшн”, ТОВ “Авіон+” та ТОВ “Продторг-44” залишені без задоволення, попередні судові рішення залишені без змін.

Справа №910/21039/20 від 15/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що справа була розглянута неповноважним складом суду, оскільки суддя Михальська Ю.Б., яка раніше заявляла самовідвід у цій справі і він був задоволений, не мала права брати участь у її новому розгляді. Суд наголосив, що після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді у певній справі такий суддя не може брати подальшу участь у розгляді цієї справи, в тому числі при її новому розгляді. Це є істотним порушенням процесуального права і підставою для скасування судового рішення.

Справа №14/169-нр(486/414/23) від 14/11/2024

Суд встановив, що на добровольців територіальної оборони поширюються гарантії, передбачені частиною першою статті 119 КЗпП України щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на час виконання державних або громадських обов’язків. Зміни, внесені до частини третьої цієї статті щодо припинення виплати середнього заробітку, стосуються лише військовослужбовців і не поширюються на добровольців територіальної оборони.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password