Це судове рішення стосується тлумачення правил ринку електроенергії ЄС, зокрема концепції систем електророзподілу та їхніх операторів. Суд аналізує, чи може бути енергетичний об’єкт, що постачає електроенергію житловим будинкам, виключений з класифікації як розподільчої системи відповідно до права ЄС. Ключовими досліджуваними елементами є визначення «розподільчої системи» та «оператора розподільчої системи» згідно з Директивою 2019/944. Основні положення встановлюють, що:
- Розподільча система визначається виключно на основі двох критеріїв: рівня напруги транспортованої електроенергії та категорії споживачів, яких вона обслуговує
- Держави-члени не можуть виключати об’єкти з класифікації розподільчих систем на підставі додаткових критеріїв, таких як розмір, власність або метод генерації електроенергії
- Оператори таких систем повинні дотримуватися всіх зобов’язань за правом ЄС, якщо вони не мають спеціальних звільнень, чітко передбачених Директивою
Суд постановив, що національне законодавство не може звільнити оператора енергетичного об’єкта від обов’язків оператора розподільчої системи, якщо об’єкт транспортує електроенергію на будь-якому рівні напруги для продажу споживачам, якщо тільки він не підпадає під чітко визначені звільнення за правом ЄС. Це тлумачення спрямоване на забезпечення інтегрованих, конкурентних та орієнтованих на споживача ринків електроенергії в ЄС.