Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 28/11/2024

Справа №753/19724/15-к від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального вироку щодо особи, яку обвинувачували у незаконному збуті психотропних речовин.Суд керувався тим, що докази сторони обвинувачення були визнані недопустимими через порушення при проведенні негласних слідчих дій, зокрема через відсутність підтвердження обставин від легендованої особи-покупця та неможливість її допиту в суді. Також суд врахував, що поняті не бачили безпосередньо факту збуту наркотиків, а лише процедуру огляду покупця до і після закупки. Хоча деякі висновки судів нижчих інстанцій суперечили практиці Верховного Суду, ці суперечності не вплинули істотно на правильність рішення.Верховний Суд залишив у силі виправдувальний вирок, відмовивши в задоволенні касаційної скарги прокурора.

Справа №401/2687/22 від 14/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) удари ножем наносились хаотично по різних частинах тіла і більшість з них не призвела до серйозних ушкоджень; 2) обвинувачена мала можливість довести свій умисел до кінця, але добровільно припинила свої дії; 3) поведінка обвинуваченої не свідчила про наявність прямого умислу на вбивство. Також суд відхилив доводи захисту про необхідну оборону, оскільки конфлікт стався в домі потерпілої, де обвинувачена могла вільно піти.

Справа №466/7493/23 від 14/11/2024
Предмет спору: оскарження прокурором вироку суду щодо особи, засудженої за незаконний обіг наркотичних засобів, через надмірно м’яке покарання.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся та активно сприяв слідству; 2) наявні пом’якшуючі обставини – з’явлення із зізнанням та вчинення злочину через тяжкі життєві обставини; 3) особа має міцні соціальні зв’язки та перерахувала частину застави на потреби ЗСУ.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про призначення покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки, лише виключивши з формулювання посилання на канабіс як особливо небезпечний наркотичний засіб.

Справа №911/1972/22 від 12/11/2024

Суд керувався тим, що необхідною умовою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності є наявність рішення відповідного органу про продаж ділянки. Суд не може підміняти орган місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, віднесених законом до компетенції цього органу. Також було враховано, що міська рада не виконала попереднє судове рішення про зобов’язання прийняти рішення щодо продажу цієї ділянки.

Справа №910/14863/22 від 12/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) наявність спільного елемента “Natura” створює лише часткову та слабку подібність, якої недостатньо для підтвердження ймовірності плутанини з боку споживачів; 2) методично неправильно розбивати торговельну марку на частини та визначати схожість лише за однією частиною; 3) за сукупною дією звукових, графічних та смислових ознак порівнювані знаки створюють різне загальне зорове враження та не асоціюються між собою.

Справа №924/702/23 від 21/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не виконали вказівки Верховного Суду щодо належної оцінки всіх доказів у їх сукупності та взаємозв’язку. Зокрема, не було належним чином досліджено факти використання однієї IP-адреси учасниками торгів, наявність телефонних розмов між ними та інші обставини, які могли свідчити про узгодження дій.

Справа №911/3292/23 від 12/11/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Зокрема, вимога про визнання відсутності власних прав та обов’язків виходить за межі компетенції господарського суду, а належним способом захисту у таких правовідносинах є вимога про визнання відсутності права оренди у відповідача (ТОВ “СУАЛ”). Крім того, скасування рішень державного реєстратора не призведе до відновлення порушених прав позивача.

Справа №592/2816/22 від 14/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений вчинив тяжкий злочин з численними епізодами збуту психотропних речовин у значних обсягах, що створило загрозу здоров’ю невизначеного кола осіб. Хоча обвинувачений позитивно характеризується, має пом’якшуючі обставини (щире каяття, сприяння слідству) та відсутні обтяжуючі, суд вважає, що сама лише позитивна характеристика не може бути противагою суспільній небезпечності вчиненого злочину. Апеляційний суд правильно визначив, що виправлення засудженого неможливе без реального відбування покарання.

Справа №624/429/22 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження захисником вироку щодо ОСОБА_7, засудженої за статтею 128 Кримінального кодексу України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів щодо прийнятого рішення, але зазначає, що повний текст постанови буде оголошено пізніше через те, що її складання вимагає значного часу. Суд діяв відповідно до процесуальних норм, передбачених статтями 376 та 441 КПК України.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №276/831/20 від 21/11/2024
Предмет спору: Касаційне оскарження вироку щодо засудженого за крадіжку та викрадення військового майна.Основні аргументи суду: Суд, розглянувши касаційну скаргу захисника, знайшов підстави для зміни вироку апеляційного суду в частині призначення покарання. Колегія суддів дійшла висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, застосувавши звільнення від відбування покарання з випробуванням.Рішення суду: Касаційну скаргу захисника задоволено, змінено вирок апеляційного суду шляхом звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців з покладенням певних обов’язків.

Справа №628/468/17 від 12/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не перевірив належним чином усі доводи захисту, не зробив всебічного аналізу обставин справи та не надав оцінку доказам відповідно до вимог закону. Суд також не дав відповіді на аргументи захисника щодо безпідставності визнання обвинуваченої винною та відсутності достатніх доказів її вини.

Справа №127/1912/23 від 14/11/2024

Суд визнав, що депутат, голосуючи за визнання так званих ДНР/ЛНР та ратифікацію договорів з ними, діяв умисно у складі групи осіб з метою зміни кордонів України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Судовий розгляд відбувався за спеціальною процедурою (in absentia) з дотриманням усіх процесуальних гарантій. Докази винуватості були належним чином перевірені та оцінені судами.

Справа №911/1528/15 (911/1929/23) від 05/11/2024

Суд встановив, що спірне майно вибуло з володіння власника (ТОВ ‘Пріорітет Україна’) поза його волею через визнаний недійсним договір купівлі-продажу. ТОВ ‘Рідлей’ придбало майно на електронних торгах у ПП ‘Промбудсервіс 2005’ вже після визнання недійсним первинного договору. При цьому суд визнав ТОВ ‘Рідлей’ недобросовісним набувачем, оскільки компанії мають одних і тих же засновників та керівників, знаходяться за однією адресою, що свідчить про узгоджені дії для ускладнення повернення майна законному власнику.

Справа №904/3170/23 від 21/11/2024

Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, оскільки обставини, на які посилається скаржник (відсутність повноважень представника міської ради на підписання позову), були відомі йому ще під час розгляду справи по суті та вже досліджувались судами. Крім того, матеріалами справи підтверджено наявність належних повноважень у представника міської ради.

Справа №991/11063/24 від 07/11/2024
Предмет спору – заява про забезпечення позову щодо заборони АРМА передавати в управління ТОВ «Карпатські мінеральні води» акції двох підприємств (ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»).Суд відмовив у забезпеченні позову, керуючись тим, що заявник не довів наявність підстав для забезпечення позову – не обґрунтував, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду або захист прав позивача. Крім того, суд зазначив, що заявник фактично намагається через забезпечення позову зупинити виконання рішень Шевченківського районного суду про передачу корпоративних прав в управління АРМА.Апеляційний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

Справа №400/1695/22 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної планової перевірки, проведеної під час дії мораторію на перевірки через COVID-19.Суд керувався тим, що мораторій на проведення податкових перевірок був прямо закріплений в Податковому кодексі України і міг бути змінений лише законом, а не постановою Кабінету Міністрів України №89. Тому проведення перевірки в період дії мораторію було незаконним, що є самостійною підставою для скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень. При цьому суд послався на усталену практику Верховного Суду з цього питання.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень.

Справа №520/24514/21 від 21/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими платнику податків донараховано ПДВ та зменшено від’ємне значення з ПДВ через неможливість підтвердити наявність товарно-матеріальних цінностей під час інвентаризації. Основні аргументи суду: 1) Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином добросовісність дій платника податків та економічну обґрунтованість операцій; 2) Не було досліджено інвентаризаційний опис, в якому зазначено лише загальне найменування ‘будівельні матеріали’ без деталізації номенклатури; 3) Не надано оцінку можливості ідентифікації товарно-матеріальних цінностей при проведенні інвентаризації. Рішення суду: Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.

Справа №640/9688/22 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що поліцейський, який склав Присягу, зобов’язаний виконувати накази керівництва та продовжувати службу навіть в умовах воєнного стану. Суд врахував, що інші співробітники змогли виїхати з окупованої території, а позивач не вживав достатніх заходів для виконання наказу про прибуття до нового місця дислокації підрозділу в Миколаєві та не інформував керівництво про об’єктивні перешкоди. Також суд зазначив, що ризик для життя не може бути виправданням для невиконання службових обов’язків поліцейським.

Справа №320/8092/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що у спорах про стягнення середнього заробітку за невиконання рішення про поновлення на роботі застосовуються строки звернення до суду, визначені КЗпП України (3 місяці), а не КАС України (1 місяць). Також суд врахував, що під час дії карантину COVID-19 строки звернення до суду продовжувались на весь період карантину.

Справа №14/86/2012/5003 від 22/11/2024

Суд визнав правомірною вимогу стягувача про проведення експертизи, оскільки майно (комплект обладнання для утримання дійного стада) знаходиться не в тому стані, в якому було передано на зберігання, є розукомплектованим і потребує перевірки його наявності та комплектності. Суд також врахував, що сторони більше 10 років не можуть виконати укладену мирову угоду, тому проведення експертизи є доцільним для встановлення фактичного стану майна.

Справа №922/1589/22 від 13/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) товар був належним чином поставлений і прийнятий покупцем; 2) санкції, накладені на кінцевого бенефіціара позивача, не можуть автоматично поширюватись на саме підприємство згідно закону про акціонерні товариства; 3) позивач не підпадає під дію мораторію на виконання зобов’язань, встановленого постановою КМУ №187.

Справа №917/1597/19 від 13/11/2024
Предмет спору: розгляд справи про банкрутство комунального підприємства ‘Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця’. Суд керувався наступними аргументами: 1) За результатами інвентаризації та аналізу фінансового стану боржника встановлено, що пасиви підприємства (15,5 млн грн) значно перевищують його активи (6,1 млн грн); 2) Майно підприємства знаходиться в незадовільному стані і може бути реалізоване лише за ціною металобрухту; 3) Відсутні заяви осіб, які бажають взяти участь у санації боржника; 4) Збори кредиторів прийняли рішення про перехід до ліквідаційної процедури. Суд прийняв рішення визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Справа №904/4841/22 від 11/11/2024

Суд відмовив у закритті провадження, оскільки боржник провів інвентаризацію з грубими порушеннями законодавства (без участі розпорядника майна), не врахував 15 судових рішень щодо визнання недійсними договорів на суму понад 22 млн грн, а також не надав доказів погашення вимог кредиторів. При цьому збори кредиторів прийняли рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Справа №916/4980/23 від 21/11/2024

Суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана з пропуском строку, а причини пропуску строку визнані неповажними. Суд встановив, що адвокат відповідача отримав рішення суду першої інстанції в електронному кабінеті 14.06.2024, але подав апеляційну скаргу лише 20.08.2024, при цьому не надав достатніх доказів поважності причин пропуску строку. Посилання на утруднене транспортне сполучення, перебої з електропостачанням та інтернетом не були визнані судом достатньо вагомими причинами для такого тривалого пропуску строку.

Справа №990/228/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України Володимира Зеленського (конкретний зміст указу в тексті рішення не розкрито).На жаль, з наданого тексту рішення неможливо визначити аргументи суду, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування Указу в частині.

Справа №953/8874/23 від 20/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження потерпілим ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів щодо прийнятого рішення. Повний текст постанови з мотивувальною частиною буде оголошено пізніше. Варто зазначити, що відповідно до процесуального законодавства, суд має право спочатку оголосити резолютивну частину, якщо складання повного тексту вимагає значного часу.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги потерпілого та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій.

Справа №369/12025/15-к від 21/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої за ч.2 ст.121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду в повному складі колегії з трьох суддів, за участю всіх необхідних учасників процесу, включаючи захисника обвинуваченого.Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду – без змін.

Справа №918/721/23 від 21/11/2024

Суд при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу керувався такими основними аргументами: 1) витрати мають бути реальними, підтвердженими належними доказами та необхідними у справі; 2) їх розмір має бути співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг; 3) сторона має дотриматись процедури заявлення про такі витрати до закінчення судових дебатів та надання доказів їх понесення у встановлений строк.

Справа №8/468-08 від 12/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, поновивши прокурору строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через 14 років без належного обґрунтування поважності причин пропуску строку. Суд не перевірив, коли саме міській раді та прокурору стало відомо про оскаржуване рішення, та чи виправдовують підстави для поновлення строку втручання в принцип правової визначеності.

Справа №380/3081/23 від 21/11/2024

Суд встановив, що інспектор порушив порядок митного оформлення, оскільки оформив митні декларації на транспортні засоби 30 червня 2022 року із застосуванням пільг, хоча фактично транспортні засоби прибули до митного органу лише 1 липня 2022 року, коли пільги вже не діяли. За законом, митна декларація може подаватися тільки після фактичного прибуття товару до митного органу. Також інспектор не встановив і не зафіксував фактичну дату прибуття транспортних засобів, чим порушив митні формальності.

Справа №473/1031/16-к від 14/11/2024

Суд керувався тим, що згідно з висновками експертиз, зіткнення відбулось на смузі руху вантажівки, куди виїхав автомобіль ВАЗ. Експерти встановили, що водій вантажівки не мав технічної можливості уникнути зіткнення, тоді як водій ВАЗу міг запобігти ДТП, дотримуючись правил дорожнього руху. Незначне перевищення швидкості вантажівкою не мало причинного зв’язку з аварією.

Справа №908/1717/22 від 21/11/2024

Суд встановив, що підприємство документально підтвердило реальність здійснення господарських операцій з придбання та переробки вживаного одягу, взуття та текстильних виробів. Податковий орган не надав переконливих доказів фіктивності операцій чи недобросовісності платника податків. При цьому порушення податкової дисципліни контрагентами не може бути підставою для відмови у податковому кредиті добросовісному платнику.

Справа №640/26354/21 від 21/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) створення об’єкту будівництва є тривалим процесом, який включає не лише будівельні роботи, а й отримання дозвільної документації; 2) позивач з 2014 року виконував необхідні підготовчі етапи – отримував технічні умови, проводив археологічні дослідження, розробляв проектну документацію; 3) затримки у будівництві були спричинені об’єктивними факторами – необхідністю погодження історико-містобудівного обґрунтування, судовими спорами та діями громадських активістів.

Справа №120/5769/23 від 21/11/2024

Основні аргументи суду: 1) Сировинні втрати при переробці соняшника є невід’ємною частиною технологічного процесу виробництва олії та не потребують нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. 2) Реальність господарських операцій з постачальником підтверджується первинними документами, а податковий орган не довів обізнаність платника податків щодо можливих порушень з боку контрагента. 3) Наявність у постачальника достатніх земельних ділянок для вирощування реалізованого обсягу соняшника підтверджується документально.

Справа №473/1087/18 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення двох осіб у розбої та незаконному обігу наркотичних засобів.Суд не навів детальних аргументів у вступній та резолютивній частинах, оскільки повний текст рішення буде складено пізніше. Проте з резолютивної частини видно, що Верховний Суд знайшов підстави для часткового задоволення скарги прокурора та вирішив, що справа потребує нового розгляду в апеляційній інстанції.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд скасував ухвалу Миколаївського апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Справа №203/3958/22 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором закриття кримінального провадження судом через нібито закінчення строків досудового розслідування.Суд керувався тим, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, положення про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування застосовуються лише до проваджень, розпочатих після 16 березня 2018 року. У даній справі провадження було розпочато у 2016 році, тому продовження строків досудового розслідування прокурором відповідного рівня було законним, і підстав для закриття провадження не було.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №607/18731/23 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором надто м’якого покарання особі, яка сприяла незаконному перетину кордону військовозобов’язаним та отримала неправомірну вигоду за це.Суд касаційної інстанції погодився з доводами прокурора, що суди першої та апеляційної інстанцій припустилися помилок: призначили штраф у розмірі меншому, ніж отримана неправомірна вигода (51 000 грн замість 182 850 грн); безпідставно застосували звільнення від відбування покарання з випробуванням; не врахували, що злочин є корупційним та має підвищену суспільну небезпечність в умовах воєнного стану.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши, що застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованим.

Справа №640/758/19 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку та ухвали судів нижчих інстанцій у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої за ч.3 ст.332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).Суд не наводить детальних аргументів у резолютивній частині, але вирішив частково задовольнити касаційну скаргу прокурора та скасувати ухвалу апеляційного суду, призначивши новий розгляд справи. При цьому касаційну скаргу захисника було залишено без задоволення. Важливо, що суд також обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №910/15990/23 від 20/11/2024
Предмет спору: визнання протиправними та скасування актів приймання-передачі електроенергії та актів коригування, а також зобов’язання перерахувати заборгованість за договором купівлі-продажу електроенергії.Основні аргументи суду: 1) Положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, не повинні застосовуватися судами, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку; 2) Вимога про зобов’язання надати нові акти не є ефективним способом захисту, оскільки акти лише підтверджують факти і не можуть бути предметом позову; 3) Вимога про перерахунок заборгованості є ефективним способом захисту, оскільки може відновити порушені права позивача.Рішення суду: Частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимоги про перерахунок заборгованості та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №904/5286/23 від 20/11/2024
Предмет спору: стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач дійсно порушив строки поставки товару, але діяв добросовісно і повідомляв позивача про проблеми з поставками; 2) позивач не довів наявність збитків від прострочення; 3) враховуючи економічну ситуацію в країні під час воєнного стану, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій для забезпечення балансу інтересів сторін.Суд частково задовольнив позов, зменшивши розмір штрафних санкцій на 70% – до 907 159,78 грн (592 185,11 грн пені та 314 974,67 грн штрафу).

Справа №916/3345/21(916/4077/23) від 14/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав – він просив визнати недійсними вже виконані договори купівлі-продажу та скасувати рішення нотаріуса, але не заявив вимогу про повернення майна. Суд зазначив, що для ефективного захисту прав у такому випадку позивач мав би заявити вимогу про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, оскільки саме по собі визнання договору недійсним не призведе до відновлення прав позивача на майно.

Справа №916/4088/23 від 14/11/2024
Предмет спору: визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради щодо нерозгляду клопотань ТОВ “НЕЙТПРОМ” про поділ земельної ділянки та надання дозволу на розробку документації із землеустрою.Суд керувався тим, що Одеська міська рада порушила вимоги земельного законодавства, не розглянувши по суті численні клопотання позивача щодо оформлення прав на земельну ділянку під придбаними ним об’єктами нерухомості. Суд зазначив, що рада була зобов’язана винести клопотання на розгляд сесії та прийняти відповідне рішення (про надання згоди або відмову). Бездіяльність ради порушує права власника нерухомості на оформлення прав на земельну ділянку під цією нерухомістю.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду, яким зобов’язано Одеську міську раду розглянути клопотання ТОВ “НЕЙТПРОМ” на черговій сесії.

Справа №904/688/19 від 14/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковий орган не має права стягувати орендну плату, оскільки не є стороною договору оренди землі – такі повноваження має лише орендодавець (міська рада). Також суд вказав, що штрафні санкції в розмірі 114 тис грн визнані правомірно, оскільки підтверджені судовим рішенням. Щодо пені суд направив справу на новий розгляд, оскільки не було належним чином досліджено момент виникнення права на її нарахування.

Справа №240/28165/23 від 21/11/2024

Суд зазначив, що додаткова винагорода не враховується при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення та при звільненні, оскільки це прямо передбачено Порядком №260. Водночас при обчисленні компенсації за невикористані відпустки така винагорода має враховуватись, оскільки відповідний розділ Порядку №260 не містить заборони на її врахування.

Справа №340/2251/24 від 21/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Верховний Суд зазначив, що позивач вперше подав апеляційну скаргу вчасно, а після її повернення через відсутність належного представництва – одразу ж наступного дня подав повторну скаргу з усуненими недоліками. Така процесуальна поведінка свідчить про добросовісність позивача та відсутність зловживань. Крім того, обмеження права на апеляційне оскарження порушує принцип справедливого суду.

Справа №380/8102/24 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження дій поліцейського щодо застосування спеціальних засобів (кайданків та сльозогінного газу) під час адміністративного затримання громадянина.Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження, вважаючи що такі дії поліцейського мають перевірятися в рамках справи про адміністративне правопорушення. Однак Верховний Суд не погодився з цим, зазначивши що спори про визнання протиправними дій поліцейських щодо застосування спеціальних засобів впливу поза межами кримінального провадження є публічно-правовими за своєю природою і мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №641/1950/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку Харківського апеляційного суду щодо засудження особи за незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст.263 КК України).Суд врахував обставини справи та дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання. Верховний Суд погодився з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, але вирішив застосувати статтю 75 КК України та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд встановив 3-річний іспитовий строк та поклав на засудженого обов’язки періодично з’являтися для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши вирок апеляційного суду в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Справа №927/284/22 від 23/10/2024

Суд зазначив, що обраний прокурором спосіб захисту (визнання недійсними рішення та договору) не є належним та ефективним, оскільки: 1) рішення виконкому вже вичерпало свою дію виконанням через укладення договору; 2) вимога про визнання договору недійсним не поєднана з вимогою про застосування наслідків недійсності; 3) прокурор не може представляти інтереси конкретного комунального підприємства, а лише інтереси держави.

Справа №760/15288/18 від 19/11/2024
Предмет спору: Обвинувачення начальника управління закупівельних процедур ДП «Укрзалізничпостач» у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах при проведенні тендеру на закупівлю метизної продукції.Основні аргументи суду: 1) Не доведено, що обвинувачена була розпорядником коштів підприємства, тому не могла бути суб’єктом розтрати; 2) Відсутні докази змови між учасниками тендеру та обізнаності обвинуваченої про завищення цін; 3) Не підтверджено факт спричинення матеріальної шкоди підприємству, оскільки ціна переможця була однією з найнижчих серед усіх поданих пропозицій.Рішення суду: ОСОБА_13 визнано невинуватою та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Справа №203/3958/22 від 05/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором судових рішень у кримінальному провадженні щодо обвинувачення двох осіб у шахрайстві в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.На жаль, з наданої резолютивної частини постанови неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд при прийнятті рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина. Повний текст постанови з аргументацією має бути оголошений 11 листопада 2024 року.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №639/3093/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.311 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів).Суд розглянув касаційну скаргу захисника, подану в інтересах засудженої особи, яка раніше вже була судима за аналогічні злочини. Варто зазначити, що це резолютивна частина рішення, тому конкретні аргументи суду щодо прийнятого рішення в даному документі не наведені. Проте суд визнав, що рішення судів попередніх інстанцій були законними та обґрунтованими.Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №910/320/24 від 19/11/2024

Суд встановив, що відповідач повністю та вчасно сплатив кошти за спожиту електроенергію у спірний період, що підтверджується платіжними документами. Крім того, на період воєнного стану діє особливий порядок розрахунків, встановлений наказом Міністерства енергетики №148, який передбачає інші механізми відповідальності за несплату – надання статусу “Переддефолтний” або “Дефолтний”. Оскільки відповідач такого статусу не мав, це додатково підтверджує відсутність заборгованості.

Справа №908/1235/21 від 14/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що керуючим реалізацією було вжито всіх необхідних заходів для пошуку та виявлення активів боржника, але таких активів не виявлено. Суд також врахував, що наявність незавершеного кримінального провадження щодо можливого приховування боржником заставленого автомобіля не є підставою для продовження процедури банкрутства на невизначений строк. Крім того, суд зазначив, що корпоративні права боржника в непрацюючих компаніях оцінені в 1 гривню кожне та правомірно виключені зі складу ліквідаційної маси.

Справа №905/1492/15 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що скасування рішення в іншій справі з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту не є нововиявленою обставиною. Висновок експерта, на який посилається заявник, був оцінений судом разом з іншими доказами при первинному розгляді справи, а його переоцінка не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Справа №360/536/23 від 21/11/2024
Предмет спору: військовослужбовець оскаржує невиплату йому збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях.Суд керувався тим, що для отримання такої винагороди недостатньо просто перебувати в районі ведення бойових дій – необхідно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях або заходах з національної безпеки. Суд встановив, що позивач надав достатні докази (бойові розпорядження, рапорти, довідки) своєї участі у таких діях за жовтень-листопад 2022 року. Водночас щодо грудня 2022 року суд направив справу на новий розгляд через недостатнє дослідження доказів.Суд частково задовольнив позов – визнав право військовослужбовця на отримання збільшеної винагороди за жовтень-листопад 2022 року, а щодо грудня 2022 року направив справу на новий розгляд.

Справа №360/663/23 від 21/11/2024
Предмет спору: виплата військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн за участь у бойових діях. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) накази Адміністрації Держприкордонслужби №392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку виплати додаткової винагороди; 2) участь військовослужбовця в бойових діях має бути підтверджена комплексом документів; 3) наявні у справі докази (бойове розпорядження, рапорти та довідка) підтверджують участь позивача в бойових діях у жовтні-листопаді 2022 року, але потребують додаткової перевірки за грудень 2022 року. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – підтвердив право військовослужбовця на отримання збільшеної винагороди за жовтень-листопад 2022 року та направив справу на новий розгляд щодо виплат за грудень 2022 року.

Справа №120/8916/23 від 21/11/2024
Предмет спору – виплата військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за участь у бойових діях.Суд керувався тим, що: 1) довідка військової частини від 14.10.2022 підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах з національної безпеки в період з серпня по жовтень 2022 року; 2) порушення порядку передачі документів між військовими частинами не позбавляє військовослужбовця права на винагороду; 3) наказ Держприкордонслужби №392-АГ правомірно застосовується для визначення порядку виплати такої винагороди.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову щодо виплати додаткової винагороди.

Справа №459/562/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо засудженого за злісне ухилення від сплати аліментів та ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.Суд касаційної інстанції встановив, що під час апеляційного розгляду справи набув чинності новий закон, який виключив покарання у виді арешту із санкцій відповідних статей КК України. Оскільки новий закон покращує становище засудженого, він має зворотну дію в часі. Апеляційний суд не врахував ці законодавчі зміни, що є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.Верховний Суд змінив попередні судові рішення та призначив засудженому більш м’яке покарання у виді пробаційного нагляду замість арешту.

Справа №202/10407/22 від 21/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України (колабораційна діяльність).Суд прийняв рішення про необхідність нового судового розгляду, оскільки були виявлені порушення, які потребують детального дослідження в суді першої інстанції. При цьому суд врахував необхідність забезпечення явки обвинуваченого в судове засідання та призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково задовольнив вимоги захисника, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №686/5401/15-к від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо вимагання (ч.2 ст.189 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з резолютивної частини видно, що суд знайшов істотні порушення, які стали підставою для скасування рішення апеляційного суду. При цьому суд вважав за необхідне залишити обвинуваченого під вартою на час нового апеляційного розгляду.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Справа №367/1517/22 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором судових рішень щодо ОСОБА_6 в касаційному порядку.Оскільки в документі наведена лише резолютивна частина постанови Верховного Суду, без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішень судів нижчих інстанцій.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №400/7913/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «МИНЕРАЛИС».Суд керувався тим, що перевірка була проведена в період дії мораторію на податкові перевірки під час карантину COVID-19. Хоча Кабмін своєю постановою №89 намагався скоротити дію мораторію, але зміни до Податкового кодексу можуть вноситися лише законами, а не постановами уряду. Тому проведення перевірки було незаконним, а значить і податкове повідомлення-рішення, прийняте за її результатами, підлягає скасуванню.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.

Справа №120/9393/22 від 21/11/2024
Предмет спору стосується виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за безпосередню участь у бойових діях на території Чернігівської і Сумської областей.Суд керувався тим, що довідка військової частини, видана на підставі бойового розпорядження, є достатнім доказом участі військовослужбовця в бойових діях і підставою для виплати винагороди. При цьому порушення порядку передачі документів між військовими частинами не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на винагороду. Також суд врахував, що надсилання списків за формою згідно додатку 2 до Наказу №164-АГ є лише елементом процедури виплати, а не підставою для встановлення самого права на винагороду.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими позов було задоволено та зобов’язано військову частину здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу.

Справа №120/14611/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що довідка військової частини від 05.08.2022 підтверджує участь позивача у бойових діях у спірний період, а відсутність списків за формою додатку 2 до наказу №164-АГ не може бути підставою для позбавлення права на винагороду, оскільки це лише елемент процедури виплати. Також суд зазначив, що військовослужбовець не повинен нести негативні наслідки через недотримання військовою частиною формальних процедур.

Справа №320/12017/22 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження суддею ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва наказу Державної судової адміністрації про створення ліквідаційної комісії та затвердження плану заходів з ліквідації суду.Суд при винесенні рішення керувався тим, що ДСА має законні повноваження на забезпечення виконання рішень про ліквідацію судів, включаючи створення ліквідаційної комісії та затвердження плану ліквідації. Закон не вимагає окремого зазначення цих повноважень у законі про ліквідацію конкретного суду. План ліквідації стосується лише працівників апарату суду, а не суддів, окрім технічного впорядкування їх трудових книжок.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, підтвердивши законність наказу ДСА про створення ліквідаційної комісії та затвердження плану заходів з ліквідації суду.

Справа №120/5867/23 від 21/11/2024
Предмет спору стосується оскарження військовою частиною ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження.Суд встановив, що військова частина отримала копію рішення суду першої інстанції через свій електронний кабінет 25 листопада 2023 року, але подала апеляційну скаргу лише 12 лютого 2024 року, тобто із значним пропуском 30-денного строку на оскарження. При цьому суд не знайшов поважних причин для поновлення пропущеного строку, оскільки твердження військової частини про те, що вона дізналася про рішення лише 7 лютого 2024 року, спростовується фактом доставки рішення до її електронного кабінету.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.

Справа №200/4184/22 від 21/11/2024
Предмет спору стосується поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі про скасування податкових повідомлень-рішень.Суд керувався тим, що компанія пропустила 30-денний строк на подання апеляційної скарги, а наведені нею причини пропуску строку (переведення офісу в інше місто через воєнний стан) не були належним чином підтверджені доказами та є суб’єктивними. Суд наголосив, що сам факт воєнного стану не може бути автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків, а позивач не довів наявність об’єктивних перешкод для своєчасного подання скарги.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження.

Справа №910/3679/24 від 19/11/2024

Суд керувався тим, що зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром виникло лише після звернення з вимогою про сплату 14.10.2022, тобто вже після початку процедури ліквідації банку (22.07.2022). За законом, під час ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань, крім витрат на саму ліквідаційну процедуру. Крім того, сума за цією гарантією вже була включена до реєстру кредиторів на користь ТОВ «Артсіті», а позивач не заявляв вимог про заміну кредитора.

Справа №873/121/21 від 12/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) подання повторних скарг на бездіяльність виконавця за різні періоди є окремими процесуальними діями, які потребують окремої оплати правничої допомоги; 2) розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг; 3) ‘гонорар успіху’ адвоката не підлягає відшкодуванню, оскільки залежить не від обсягу наданих послуг, а від результату справи.

Справа №754/15954/20 від 20/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження ухвал судів нижчих інстанцій за скаргою представника ТОВ «Фірма «Т.М.М.».На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування рішення суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №917/457/22 від 12/11/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості з орендної плати за договором найму нежитлового приміщення та зустрічний позов про визнання цього договору недійсним.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт користування орендарем приміщенням протягом червня 2020 – листопада 2021 року є встановленим і не заперечується сторонами; 2) орендар не надав доказів оплати оренди, хоча за договором мав здійснювати оплату в безготівковій формі; 3) доводи орендаря про введення його в оману щодо особи орендодавця не доведені, оскільки в договорі містилась вся необхідна інформація про орендодавця.Суд частково задовольнив позов орендодавця про стягнення заборгованості з орендної плати та відмовив у задоволенні зустрічного позову орендаря про визнання договору недійсним.

Справа №927/784/23 від 12/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним інвестиційного договору між комунальним підприємством та ТОВ щодо будівництва автомобільної газозаправної станції, скасування реєстрації права власності та знесення об’єкту.Основні аргументи суду: 1) Суди попередніх інстанцій не надали належної комплексної правової оцінки умовам договору в сукупності (предмету, правам та обов’язкам сторін, результатам виконання, меті). 2) Не було досліджено доводи прокурора про те, що комунальне підприємство фактично передало земельну ділянку для забудови в комерційних цілях, діючи виключно в інтересах ТОВ. 3) Земельним законодавством не передбачено право постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування.Рішення суду: Касаційну скаргу прокурора задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для всебічного дослідження обставин справи.

Справа №495/4739/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що злочини відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких. Хоча були враховані пом’якшуючі обставини (щире каяття, неповнолітній вік злочинця, відшкодування шкоди потерпілій), суд вирішив, що звільнення від відбування покарання з випробуванням не відповідатиме тяжкості вчинених злочинів. Апеляційний суд також зазначив, що позиція потерпілої щодо покарання не може бути пріоритетною над іншими обставинами справи.

Справа №127/9748/21 від 21/11/2024
Предмет спору – касаційний перегляд вироку щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у крадіжках різної тяжкості (ч. 1, 2, 4 ст. 185 КК України).Суд касаційної інстанції прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки на момент розгляду справи втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за вчинені діяння. Це рішення базується на фундаментальному принципі кримінального права – зворотній дії закону в часі, який скасовує або пом’якшує відповідальність особи.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення судів нижчих інстанцій та закрив кримінальне провадження у зв’язку з декриміналізацією діяння.

Справа №910/423/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що монах ОСОБА_14, який не був стороною справи, не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки це рішення безпосередньо не стосується його прав та обов’язків. Суд зазначив, що спір виник виключно між юридичними особами щодо користування державним майном, а питання свободи віросповідання окремих осіб не є предметом розгляду в межах цього господарського спору.

Справа №910/1773/24 від 12/11/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку електричної енергії, а також інфляційних втрат та 3% річних.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) НЕК “Укренерго” не виконала свої зобов’язання щодо своєчасної оплати за отриману балансуючу електричну енергію; 2) відсутність коштів на спеціальному рахунку від інших учасників ринку не звільняє НЕК “Укренерго” від обов’язку здійснити оплату, оскільки компанія може перераховувати кошти і з інших власних рахунків; 3) наявність спеціального рахунку не виключає відповідальності за прострочення у вигляді інфляційних втрат та 3% річних.Суд задовольнив позов частково, стягнувши з НЕК “Укренерго” основну заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних.

Справа №520/25719/21 від 21/11/2024

Суд встановив, що послуги з гарантійного ремонту продукції є окремим об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі послуги надаються безоплатно та не включені до собівартості реалізованої продукції. Також суд визнав, що частина фінансових витрат за кредитами має капіталізуватися та включатися до собівартості кваліфікованих активів згідно з МСБО 23. Водночас суд спростував висновки податкового органу про фіктивність операцій з контрагентом ТОВ «ПРАКТИКА-М12», оскільки наявність кримінального провадження не є безумовним доказом нереальності господарських операцій.

Справа №140/20804/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що військова частина отримала ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 1 лютого 2024 року і мала 10 днів (до 12 лютого 2024 року) для усунення недоліків – сплати судового збору. Оскільки у встановлений строк військова частина не сплатила судовий збір і не подала жодних заяв чи клопотань щодо усунення недоліків, суд правомірно повернув апеляційну скаргу. При цьому суд зазначив, що введення воєнного стану не має значення для вирішення питання, оскільки строк для усунення недоліків сплив до його введення.

Справа №9901/424/21 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження бездіяльності Президента України щодо нерозгляду подання про призначення судді на посаду в Свалявському районному суді Закарпатської області.Суд визнав, що Президент України неправомірно не розглянув подання Вищої ради правосуддя про призначення судді. Відповідно до статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Президент має обов’язок розглянути таке подання, а його бездіяльність порушує права кандидата на посаду судді.Суд частково задовольнив позов, визнав бездіяльність Президента протиправною та зобов’язав його розглянути подання Вищої ради правосуддя про призначення позивача на посаду судді.

Справа №191/1058/22 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту (ч.1 ст.309 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення. Однак, враховуючи що особа раніше була засуджена за тяжкі злочини (зґвалтування та грабіж), а також те, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд визнали її винною, Верховний Суд не знайшов підстав для скасування попередніх судових рішень.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.

Справа №529/239/23 від 14/11/2024

Суд керувався тим, що апеляційний суд правильно перекваліфікував дії обвинуваченого з закінченого злочину на замах, оскільки злочин не було доведено до кінця з незалежних від волі обвинуваченого причин. Також суд визнав обґрунтованим застосування статті 69 КК України (призначення більш м’якого покарання) з огляду на пом’якшуючі обставини – відсутність судимості, проблеми зі здоров’ям, відшкодування збитків та відсутність претензій потерпілої. При цьому апеляційний суд правильно скасував застосування статті 75 КК (звільнення від відбування покарання з випробуванням).

Справа №460/16079/23 від 21/11/2024

Суд керувався тим, що податковий орган двічі подавав апеляційну скаргу без сплати судового збору та не подав заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, незважаючи на надані судом можливості усунути ці недоліки. Суд наголосив, що учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися процесуальними правами і вчасно виконувати процесуальні обов’язки, чого податковий орган не зробив.

Справа №620/14485/21 від 21/11/2024
Предмет спору: право третьої особи (ТОВ “ВК “Благобуд”) на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень. Суд касаційної інстанції зазначив, що КАС України надає рівні процесуальні права всім учасникам справи, включаючи третіх осіб. Оскільки ТОВ “ВК “Благобуд” було залучено як третю особу, воно має право оскаржувати судові рішення без необхідності доводити порушення своїх прав чи інтересів, на відміну від осіб, які не брали участі у справі. Суд апеляційної інстанції помилково застосував норму про закриття провадження, яка стосується осіб, що не брали участі у справі. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття провадження та направив справу на продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Справа №640/22270/21 від 21/11/2024

Суд встановив, що наказ про поновлення позивача на посаді в Генеральній прокуратурі України не є належним виконанням рішення суду, яким передбачалось поновлення в Офісі Генерального прокурора. При цьому суд зазначив, що при розрахунку суми середнього заробітку не можна застосовувати коефіцієнт підвищення посадових окладів, оскільки відповідна норма Порядку №100 втратила чинність до початку періоду затримки виконання рішення.

Справа №922/1864/23 від 20/11/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач своєчасно подав попередній розрахунок очікуваних витрат на правничу допомогу; 2) надав всі необхідні документи на підтвердження фактично понесених витрат (договір, акти); 3) заявлена сума є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Також суд врахував, що позивач не подавав заперечень щодо розміру витрат.Верховний Суд задовольнив заяву та стягнув з позивача на користь відповідача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Справа №213/1224/13-к від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів прийнятого рішення. З тексту видно, що справа пройшла розгляд у суді першої інстанції та апеляційному суді, а засуджений та його захисник оскаржили попередні рішення в касаційному порядку.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого та його захисника.

Справа №161/11673/20 від 14/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув справу, не дослідивши належним чином усі докази та не давши вичерпної відповіді на аргументи прокурора. Ключовим моментом є те, що особа не може посилатися на необхідну оборону, якщо сама спровокувала конфлікт. У цій справі засуджений спочатку вчинив хуліганські дії із застосуванням зброї, а потім намагався виправдати вбивство необхідною обороною.

Справа №367/1517/22 від 19/11/2024
Предмет спору стосується правильності закриття кримінального провадження судом першої інстанції через нібито закінчення строків досудового слідства.Суд керувався тим, що період між закриттям кримінального провадження прокурором (01.03.2022) та скасуванням цієї постанови прокурором вищого рівня (27.05.2022) не повинен зараховуватись до строку досудового розслідування. При цьому Верховний Суд прямо відступив від своєї попередньої позиції, викладеної у постанові від 03.04.2023, та послався на новий висновок Об’єднаної палати ККС ВС від 09.09.2024. Оскільки обвинувальний акт був переданий до суду в межах правильно обчисленого строку досудового розслідування, підстав для закриття провадження не було.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №463/6799/18 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що відповідач як власник двох квартир у багатоквартирному будинку уклав договори про надання послуг з керуючою компанією, але не виконував свої зобов’язання щодо їх оплати. При цьому суд врахував, що невикористання власником квартир не звільняє його від обов’язку оплачувати послуги з утримання будинку. Водночас суд частково задовольнив вимоги відповідача щодо застосування позовної давності та заборони нарахування пені в період карантину.

Справа №211/3427/21 від 18/11/2024

Суд керувався тим, що згідно зі статтею 137 Сімейного кодексу України спадкоємці можуть оспорювати батьківство померлого лише у трьох випадках: якщо він подав заяву про невизнання батьківства нотаріусу до народження дитини; якщо він встиг подати позов про оспорювання батьківства за життя; або якщо через поважні причини не знав, що записаний батьком дитини. Оскільки жодна з цих умов не була доведена, а чоловік за життя протягом майже 4 років не оспорював своє батьківство, то його мати як спадкоємиця не має права на таке оспорювання.

Справа №556/2114/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо реального відбування покарання за ДТП зі смертельними наслідками та залишення в небезпеці потерпілого.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений вчинив тяжкий злочин – порушення ПДР, що спричинило смерть людини, а також умисно залишив потерпілого в небезпеці без допомоги. Хоча суд врахував позитивні характеристики засудженого (щире каяття, відшкодування збитків, наявність трьох малолітніх дітей), але через високу суспільну небезпечність діянь та необхідність запобігання новим злочинам визнав неможливим звільнення від реального відбування покарання. При цьому суд призначив мінімальне покарання в межах санкції – 3 роки позбавлення волі.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким засудженому призначено реальне покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Справа №713/2185/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудження особи за ухилення від призову на військову службу (ст. 336 КК України).Суд касаційної інстанції не знайшов підстав для скасування чи зміни попередніх судових рішень. Оскільки це лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не наведені, але вони будуть викладені у повному тексті постанови, який буде оголошено 26 листопада 2024 року.Верховний Суд залишив без змін вироки судів нижчих інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №442/9149/21 від 20/11/2024
Предмет спору: скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності банку на нежитлове приміщення, яке було предметом іпотеки.Суд керувався тим, що: 1) позичальник повністю погасив кредитну заборгованість, що підтверджено рішенням суду у іншій справі; 2) після погашення кредиту іпотека припинилася і банк втратив права на предмет іпотеки; 3) державний реєстратор не мав правових підстав реєструвати право власності за банком на нерухоме майно, яке було предметом припиненої іпотеки.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, якими було скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності банку на спірне нежитлове приміщення.

Справа №757/6044/23-ц від 20/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) у НБУ дійсно відбулися зміни в організації праці та скорочення посади; 2) працівника належно попередили про звільнення за 2 місяці; 3) роботодавець пропонував працівнику всі наявні вакантні посади, які відповідали його кваліфікації, від яких той відмовився; 4) не було доведено наявності у працівника переважного права на залишення на роботі.

Справа №340/4021/23 від 22/11/2024
Предмет спору стосується відмови податкового органу у реєстрації податкової накладної фермерського господарства в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд керувався тим, що податковий орган тричі подавав апеляційну скаргу з порушенням процесуальних вимог – не сплачував судовий збір та пропустив строки оскарження. При цьому податковий орган не надав належних доказів поважності причин пропуску строку та не продемонстрував добросовісного ставлення до реалізації свого права на оскарження. Відсутність коштів для сплати судового збору у державного органу суд не визнав поважною причиною. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкового органу.

Справа №160/27165/23 від 21/11/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду у призначенні пенсії за віком на загальних підставах особі, яка вже отримує пільгову пенсію. Суд керувався тим, що пільгова пенсія за віком, призначена за Законом №1788-XII, не є окремим видом пенсії, а лише передбачає пільгові умови (зменшення пенсійного віку) для призначення звичайної пенсії за віком. Тому особа, яка вже отримує таку пільгову пенсію, не має права на повторне призначення пенсії за віком на загальних підставах із застосуванням нового показника середньої зарплати. При цьому Верховний Суд прямо відступив від своїх попередніх правових позицій, де допускалася така можливість. Суд відмовив у задоволенні позову та залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій.

Справа №759/17721/21 від 19/11/2024

Суд встановив, що роботодавець порушив процедуру звільнення, оскільки не запропонував працівнику всі наявні вакантні посади, зокрема посаду інженера 1 категорії у новоствореному відділі, яку той міг обійняти з урахуванням своєї кваліфікації. Також суд зазначив, що працевлаштування попередженого про звільнення працівника є обов’язком роботодавця, який повинен виконуватися добросовісно, без надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових відносин. Крім того, роботодавець не врахував переважне право працівника на залишення на роботі.

Справа №623/4675/19 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову через відсутність оригіналів боргових розписок у матеріалах справи. Однак Верховний Суд вказав, що це рішення є передчасним, оскільки позивач надав належним чином завірені копії розписок і зазначив про наявність у нього оригіналів. При цьому суд апеляційної інстанції не скористався своїм правом витребувати оригінали документів, хоча мав такі процесуальні можливості. Також не було враховано, що відповідач не заперечував проти існування боргу та не оспорював автентичність розписок.

Справа №480/5208/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення щодо донарахування податку на доходи нерезидента при виплаті процентів за договором позики.Суд керувався тим, що компанія-нерезидент ZANGER ENTERPRISES LIMITED надала всі необхідні документи, які підтверджують її статус податкового резидента Кіпру, що дає право на застосування зниженої ставки податку згідно з міжнародною угодою. Податковий орган не довів, що ця компанія є лише номінальним власником доходу, а не його фактичним отримувачем. Відсутні докази обов’язкового транзиту отриманих коштів іншим особам.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.

Справа №2-224/2009 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що спірна будівля є памʼяткою архітектури державного значення, контроль за якою здійснюють Харківська обласна військова адміністрація, Міністерство культури та Краснокутська селищна рада. Оскільки спір виник між юридичними особами щодо права власності на нерухоме майно, він підлягає розгляду в господарських, а не цивільних судах. Також суд врахував, що прокурор мав право подати апеляційну скаргу для захисту інтересів держави, оскільки компетентні органи не вжили заходів для оскарження рішення суду першої інстанції.

Справа №932/6614/23 від 19/11/2024

Суд керувався тим, що для встановлення такого факту необхідно довести не просто спільне проживання, а пов’язаність спільним побутом, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав і обов’язків. Заявниця не надала достатніх доказів існування таких відносин зі спадкодавцем. Документ, який заявниця називала заповітом, був складений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що суперечить вимогам закону.

Справа №459/2030/21 від 06/11/2024

Суд першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, оскільки встановили факт укладення договору позики та передачі коштів на підставі договору та розписки від 04.02.2010 року. Однак Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, оскільки суд не долучив до матеріалів справи висновок почеркознавчої експертизи, поданий відповідачем на підтвердження того, що підписи на документах не належать йому, що унеможливило перевірку правильності оцінки цього доказу.

Справа №160/1007/24 від 21/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій повернули позовну заяву, вважаючи що вона подана в інтересах адвоката, а не самого військовослужбовця, та через відсутність доказів направлення копій документів відповідачу. Верховний Суд не погодився з такими висновками, оскільки суд не має права на стадії відкриття провадження давати оцінку обраному способу захисту та повноті доказів, а позивач звільняється від обов’язку надсилати копії документів відповідачу, який не зареєстрував електронний кабінет.

Справа №520/2574/24 від 22/11/2024
Предмет спору: перерахунок пенсії ліквідатору аварії на ЧАЕС із збільшенням на 1% за кожен рік роботи понад 20 років стажу.Суд керувався тим, що: 1) Закони не мають зворотної дії в часі згідно ст.58 Конституції України; 2) Зміни до закону від 2017 року не можуть погіршувати становище особи, якій пенсія була призначена раніше; 3) Конституційний обов’язок держави щодо соціального захисту чорнобильців не може бути звужений.Верховний Суд задовольнив позов і зобов’язав здійснити перерахунок пенсії позивачу із збільшенням на 1% за кожен рік понаднормового стажу.

Справа №380/16000/23 від 22/11/2024

Суд керувався тим, що податковий орган пропустив строк на апеляційне оскарження без поважних причин, подавши повторну апеляційну скаргу майже через 3 місяці після повернення первинної скарги. При цьому сам факт введення воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення пропущеного строку – має бути доведений прямий причинний зв’язок між воєнним станом та неможливістю подати скаргу вчасно. Суд також зазначив, що учасники справи зобов’язані діяти сумлінно та своєчасно виконувати процесуальні обов’язки.

Справа №953/12079/20 від 18/11/2024

Суд врахував, що позивачка була повністю виправдана вироком суду, який набрав законної сили. При визначенні розміру компенсації суд взяв до уваги тривалий період слідства й судового розгляду (33 місяці), висновок експерта-психолога про значні моральні страждання позивачки, погіршення її відносин з оточуючими, втрату роботи та репутації, негативний вплив на сімейні стосунки. Хоча закон встановлює мінімальний розмір компенсації (1 мінімальна зарплата за кожен місяць під слідством), суд обґрунтовано призначив більшу суму з огляду на всі обставини справи.

Справа №990/41/24 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що санкції є превентивним адміністративним заходом, а не покаранням, і можуть застосовуватися за наявності потенційних загроз національній безпеці. СБУ надала докази протиправної діяльності позивачки на шкоду інтересам держави. Суд визнав, що Президент діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням балансу між обмеженням прав особи і захистом національних інтересів.

Справа №161/4463/22 від 20/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) спірна добудова є допоміжним приміщенням, право користування яким надано відповідачам на законних підставах рішенням зборів співвласників; 2) позивач не довів, що добудова створює йому реальні перешкоди у користуванні своїм приміщенням чи місцями загального користування; 3) експертизою не встановлено порушень санітарно-гігієнічних, будівельних чи протипожежних норм при здійсненні добудови.

Справа №460/24038/23 від 22/11/2024
Предмет спору: перерахунок пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням доплати за понаднормовий стаж. Основні аргументи суду: Верховний Суд вказав, що оскільки пенсія була призначена позивачці до внесення змін до закону (до 11.10.2017), то згідно зі статтею 58 Конституції України нові обмежувальні норми не можуть застосовуватись до раніше набутих прав. Суд наголосив, що поширення нових правил виплати надбавки за додатковий стаж роботи на осіб, яким пенсія була призначена раніше, є неприпустимим звуженням існуючих прав. Також суд врахував особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обов’язок держави щодо їх соціального захисту. Рішення суду: Верховний Суд задовольнив позов та зобов’язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок пенсії позивачці з урахуванням доплати за понаднормовий стаж у розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років.

Справа №757/16894/23 від 21/11/2024
Предмет спору стосується правильності обчислення строку на апеляційне оскарження вироку, постановленого у спрощеному провадженні.Суд керувався тим, що згідно з висновком об’єднаної палати ККС ВС від 22.01.2024, якщо вирок постановлено без виклику особи в порядку ст.382 КПК, строк апеляційного оскарження має обчислюватись з дня фактичного отримання копії вироку, незалежно від інших джерел інформування. Апеляційний суд не встановив належним чином дату отримання прокурором копії вироку, проігнорувавши твердження про її отримання 14.12.2023, та помилково послався на направлення копій вироку та його оприлюднення в реєстрі як підстави для відмови у поновленні строку.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Справа №520/34082/23 від 22/11/2024

Суд встановив, що суди попередніх інстанцій помилково не залучили до справи власника домоволодіння на спірній земельній ділянці як третю особу, що позбавило його можливості захистити свої права та інтереси. Також суд наголосив, що спори щодо оскарження адміністративної процедури державної реєстрації належать до виключної компетенції адміністративних судів відповідно до нового Закону України ‘Про адміністративну процедуру’.

Справа №645/3612/15-к від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за незаконне поводження зі зброєю та терористичний акт.Суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу захисника, не знайшов підстав для скасування чи зміни попередніх судових рішень. На жаль, оскільки надано лише резолютивну частину, конкретні аргументи суду не відображені в тексті рішення.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №560/3757/21 від 22/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ «АГАС» було донараховано податкові зобов’язання та штрафні санкції. Основні аргументи суду: Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, оскільки той не дослідив належним чином питання безнадійності кредиторської заборгованості на суму 12,35 млн грн, зокрема щодо спливу строку позовної давності та відображення заборгованості в бухгалтерському обліку. Також апеляційний суд не надав належної оцінки завищенню витрат на 128 тис грн та не обґрунтував скасування податкових повідомлень-рішень щодо ПДВ та акцизного податку. Рішення суду: справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №280/325/24 від 22/11/2024
Предмет спору: оскарження податкової вимоги про сплату податкового боргу у розмірі 1,5 млн грн, виставленої птахокомбінату, який знаходиться на тимчасово окупованій території.Основні аргументи суду: 1) Податкова вимога є правомірною, оскільки борг виник за самостійно поданими платником деклараціями до початку окупації; 2) Платник не звернувся до податкового органу із заявою про неможливість виконання податкових обов’язків через окупацію, як того вимагає законодавство; 3) Платник мав можливість подати уточнюючі декларації для коригування зобов’язань після зміни місцезнаходження на підконтрольну територію, але не зробив цього.Суд відмовив у задоволенні позову та залишив податкову вимогу в силі.

Справа №420/15183/23 від 22/11/2024

Суд керувався тим, що для стягнення судових витрат на правову допомогу після ухвалення основного рішення необхідно, щоб сторона: 1) заявила про це до закінчення судового розгляду; 2) довела поважні причини неможливості подати докази витрат раніше; 3) надала належні докази фактичного понесення витрат. Оскільки позивач не виконав ці умови та не надав документів про реальну оплату послуг адвоката, а лише договір і акт, підстави для задоволення заяви були відсутні.

Справа №161/16183/21 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що встановлена відповідачем огорожа порушує будівельні норми, оскільки розташована впритул до стіни будівлі позивача без дотримання мінімальної відстані 1 метр, що необхідна для обслуговування будівлі. Також суд врахував, що при затвердженні технічної документації та наданні земельної ділянки в оренду були порушені права суміжного землекористувача, оскільки межі ділянки не були з ним погоджені.

Справа №243/7840/15-ц від 20/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) факт існування кредитних зобов’язань підтверджується укладеними договорами (кредитним, іпотечним та договором поруки); 2) позивач довів належними доказами факт надання кредитних коштів та прострочення виконання позичальником зобов’язань; 3) відповідачі не спростували факту отримання кредиту та не надали доказів належного виконання зобов’язань.

Справа №553/1091/19 від 13/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки діям забудовника (ТДВ «Полтавтрансбуд»), який після отримання від позивачки повної оплати за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відчужив ці права іншій особі. Суди не перевірили добросовісність дій забудовника та наявність у нього правових підстав для такого відчуження, враховуючи що первинний договір з позивачкою залишався чинним. Також не було враховано, що позивачка сплатила повну вартість майнових прав до введення будинку в експлуатацію та відчуження прав іншій особі.

Справа №300/5023/23 від 22/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, якими податкова збільшила суму податкових зобов’язань та зменшила бюджетне відшкодування ПДВ компанії «Світ Шкіри».Суд при винесенні рішення керувався тим, що компанія надала всі необхідні первинні документи (договори, накладні, акти), які підтверджують реальність господарських операцій з переробки шкірсировини. Натомість податкова не довела свої твердження про фіктивність операцій, оскільки базувалась лише на податковій інформації про відсутність у контрагентів необхідних ресурсів, що само по собі не є достатнім доказом порушень.Верховний Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень, визнавши їх протиправними.

Справа №201/9734/21 від 20/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором вироку та ухвали апеляційного суду щодо осіб, обвинувачених у ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте з резолютивної частини видно, що суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та зміни попередніх судових рішень.Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Справа №260/4391/21 від 22/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Ужгородської міської ради про скасування погодження на розміщення тимчасових торгових павільйонів.Суд встановив, що міська рада не мала права скасовувати рішення свого виконавчого комітету, оскільки воно вже було реалізоване шляхом видачі паспортів прив’язки та фактичного розміщення павільйонів. За правовою позицією Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо на їх підставі виникли правовідносини і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни.Верховний Суд задовольнив позов та скасував оскаржуване рішення міської ради як протиправне.

Справа №140/11950/23 від 21/11/2024

Суд зазначив, що такий спір належить до адміністративної юрисдикції, оскільки стосується оскарження дій державного реєстратора при реалізації ним владних повноважень. Державний кадастровий реєстратор мав перевірити наявність затвердженого проекту землеустрою для внесення змін щодо цільового призначення земельної ділянки. Суд також вказав, що внесення змін до кадастру не впливає напряму на майнові права власника ділянки.

Справа №180/647/22 від 21/11/2024

Суд встановив, що суддя місцевого суду під час підготовчого засідання вийшла за межі своїх повноважень, коли скасувала постанову слідчого про зупинення досудового розслідування. Така скарга мала розглядатися слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а не судом у підготовчому засіданні. Це порушення призвело до неправильного обчислення строків досудового розслідування та необґрунтованого закриття кримінального провадження.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password