Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII

Конституційний Суд України відмовив у відкритті провадження за скаргою Орлова О.А. щодо конституційності положень Закону №2147-VIII, які стосуються змін до процесуальних кодексів. Скаржник оскаржував положення закону про те, що нові норми щодо закриття кримінальних проваджень не мають зворотної дії в часі та застосовуються лише до справ, відомості про які внесені в ЄРДР після введення змін в дію. Суть спору полягала в тому, що суд касаційної інстанції скасував закриття кримінального провадження щодо скаржника, оскільки воно було розпочате до введення нових норм в дію. КСУ встановив, що скаржник не навів належного обґрунтування неконституційності оскаржуваних положень, а лише висловив незгоду із їх застосуванням судами та власне помилкове розуміння принципу незворотності дії закону в часі. Скарга визнана неприйнятною через недотримання вимог щодо обґрунтування тверджень про неконституційність закону. Ключові положення ухвали:

  • Конституційна скарга має містити обґрунтування неконституційності закону із зазначенням порушених конституційних прав
  • Незгода із застосуванням закону судами та помилкове розуміння його змісту не є належним обґрунтуванням неконституційності
  • Закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password