Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, я проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір справи:
1. **Предмет спору:** Позивач (АТ «Укртатнафта») звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів, укладений з відповідачем (ПрАТ «Синтез Ойл»), через перевищення представником позивача своїх повноважень та фіктивність правочину.
2. **Аргументи суду:**
– Суд встановив, що представник позивача підписав договір на суму, яка значно перевищувала ліміти, встановлені Статутом товариства для таких правочинів.
– Верховний Суд підкреслив, що хоча існує презумпція повноцінності дій директора, вона не є абсолютною, якщо контрагент діяв недобросовісно або нерозумно.
– Суд зазначив, що відповідач, як професійний учасник ринку, при укладенні договору на велику суму зобов’язаний був проявити розумну обачність та перевірити повноваження підписанта, зокрема через аналіз Статуту, на який було посилання в довіреності.
– Оскільки відповідач не перевірив наявність корпоративних погоджень (рішень Правління чи Наглядової ради), його поведінку було визнано недобросовісною.
– **** Суд у своєму рішенні чітко спирався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 914/768/22, яка деталізує критерії добросовісності контрагента при оцінці повноважень представника юридичної особи.
– Суд також відхилив доводи відповідача про преюдиційність інших судових рішень, оскільки в тих справах питання повноважень підписанта на укладення саме цього договору не досліджувалося по суті.
– Відсутність вимоги про реституцію (повернення сторін у початковий стан) не робить позов неефективним, оскільки позивач має право захищати свої інтереси шляхом визнання правочину недійсним.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, якою позов було задоволено, а договір визнано недійсним.
