Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Спір стосувався відмови Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн сім’ї військовослужбовця, який помер під час воєнного стану внаслідок захворювання (гострої серцевої недостатності).
2. **Основні аргументи суду:**
– **:** Суд офіційно відступив від правової позиції, викладеної у попередніх рішеннях Верховного Суду (зокрема у справах № 600/548/23-а та № 380/9868/23), визнавши їх такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
– Суд наголосив, що для отримання підвищеної виплати у 15 млн грн за Постановою № 168 необхідно чітко розмежовувати «загибель» та «смерть внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва».
– Встановлено, що смерть від захворювання, навіть якщо воно пов’язане з проходженням військової служби, не є тотожною загибелі під час бойових дій у розумінні абзацу 1 пункту 2 Постанови № 168.
– Суд підкреслив, що висновок ВЛК про зв’язок захворювання із захистом Батьківщини не є автоматичною підставою для виплати 15 млн грн, якщо не доведено прямого причинного зв’язку смерті саме з бойовим пораненням чи травмою.
– Постанова № 168 є спеціальним актом воєнного часу, який не можна тлумачити розширено, оскільки це призвело б до необґрунтованого навантаження на державний бюджет.
– У таких випадках соціальний захист сім’ї померлого реалізується через загальні норми Закону № 2011-XII та Порядку № 975, а не через спеціальну «бойову» виплату.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду, якою було відмовлено у позові, — без змін.
