Вітаю. Як фахівець із 15-річним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось стислий юридичний аналіз для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Оскарження податкового повідомлення-рішення, яким підприємству було донараховано податок на додану вартість через нібито нереальність господарських операцій з підрядником.
2. **Аргументи суду:**
– Суд наголосив, що для підтвердження податкового кредиту ключовим є факт реального руху активів, а не лише наявність первинних документів, які, до того ж, не були оскаржені контролюючим органом щодо їхньої форми.
– Верховний Суд підтвердив, що сам факт наявності кримінального провадження щодо контрагента не є автоматичним доказом нереальності операцій, якщо відсутній вирок суду.
– Податковий орган не довів, що платник податків діяв нерозумно або без належної обачності при виборі контрагента, який на момент операцій мав статус діючого платника ПДВ.
– Відсутність у контрагента достатньої кількості працівників чи техніки не свідчить про неможливість виконання робіт, оскільки закон дозволяє залучення субпідрядників або оренду ресурсів.
– Суд застосував доктрину індивідуальної відповідальності: добросовісний платник не повинен нести негативні наслідки за порушення, допущені його контрагентами, якщо він сам не був обізнаний про такі порушення.
– **:** Суд підтвердив, що Велика Палата Верховного Суду відступила від попередньої позиції, згідно з якою статус «фіктивного» підприємства автоматично нівелює легальність усіх його операцій, оскільки поняття «фіктивності» не має чіткого визначення в законодавстві, а правосуб’єктність таких осіб не припиняється автоматично.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційної інстанції, якою податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано.
