Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений для вас:
1. Предметом спору є правомірність відмови Пенсійного фонду у зарахуванні періоду роботи на посаді стажиста народного судді до спеціального стажу, що впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
2. **** Верховний Суд у цій справі відступив від власної попередньої практики щодо застосування норм права при обчисленні суддівського стажу, змінивши підхід до визначення «стажу в галузі права». Суд зазначив, що для суддів, які були обрані на посаду до прийняття Конституції 1996 року, але продовжували працювати після її набрання чинності, ключовим моментом для обчислення стажу є проходження процедури обрання Верховною Радою України безстроково. Суд встановив, що до стажу має зараховуватися стаж роботи в галузі права, вимога щодо якого була передбачена законом саме на момент набуття суддею конституційного статусу професійного судді. У даному випадку суд застосував редакцію Закону «Про статус суддів» від 2001 року, яка вимагала 3 роки стажу в галузі права. Відтак, період роботи стажистом було зараховано до стажу не повністю, а лише в межах трьох років, що відповідало тогочасним кваліфікаційним вимогам. Такий підхід дозволив суду збалансувати інтереси позивача та вимоги законодавства, уникнувши автоматичного зарахування всього періоду стажування.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким частково задовольнив позов, зобов’язавши Пенсійний фонд зарахувати 3 роки стажування до спеціального стажу та перерахувати розмір довічного грошового утримання судді до 84% суддівської винагороди.
