Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений відповідно до вашого запитання:
1. **Предмет спору:** Спір стосується правомірності дій банку щодо примусового звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру) шляхом позасудової реєстрації права власності за банком під час дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами.
2. **Аргументи суду:**
* Суд встановив, що квартира позивача підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки її площа не перевищує 140 кв.м., а кредит є споживчим і валютним.
* Ключовим питанням було те, чи вважається наявність у позивача іншого житла (будинку в м. Горлівка) підставою для зняття мораторію, враховуючи, що це майно знаходиться на тимчасово окупованій території.
* **:** Верховний Суд у складі Об’єднаної палати офіційно відступив від попередньої позиції (зокрема, викладеної у справі № 522/18134/21), яка формально обмежувала дію мораторію лише територією Криму та Севастополя.
* Суд наголосив, що принцип розумності та верховенства права вимагає тлумачити положення мораторію як такі, що поширюються на всі території України, визнані тимчасово окупованими, незалежно від того, чи встиг парламент вчасно внести технічні зміни до тексту закону.
* Суд зазначив, що неможливість фактичного користування майном на окупованій території означає, що особа фактично не має іншого житла, тому мораторій продовжує діяти.
* Отже, дії банку щодо реєстрації права власності на квартиру в позасудовому порядку були визнані незаконними, оскільки вони порушують імперативну заборону, встановлену законом на період дії мораторію.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу банку, а рішення судів попередніх інстанцій про скасування державної реєстрації права власності за банком — без змін.
