Рішення № 1/2026 Спільного комітету CETA встановлює спеціалізовану, прискорену структуру для вирішення інвестиційних спорів, спеціально адаптовану для фізичних осіб та малих і середніх підприємств (МСП). Шляхом впровадження спрощених процедур, скорочених строків та залучення одноособового члена арбітражу, цей акт має на меті значно зменшити фінансові та адміністративні тягарі, які, як правило, заважають меншим суб’єктам господарювання отримати доступ до міжнародного інвестиційного арбітражу. Ця ініціатива виконує довгострокове зобов’язання забезпечити, щоб механізм захисту інвестицій CETA залишався доступним та інклюзивним для всіх учасників ринку, незалежно від їхнього розміру. ****: Це рішення є вкрай актуальним для українських підприємств та інвесторів, що працюють у межах торговельної структури між ЄС та Канадою, оскільки воно забезпечує більш життєздатний правовий шлях для менших українських підприємств щодо захисту своїх інвестицій згідно з CETA.
### Структура та основні положення
Рішення складається з десяти статей, які визначають процесуальний життєвий цикл прискореного спору:
* **Сфера застосування та прийнятність (Статті 1-2):** Визначає мету зниження витрат та встановлює критерії для подання запиту на прискорену процедуру. Позивачі повинні надати детальні фінансові дані та дані про право власності, а відповідач зобов’язаний «з розумінням розглянути» запити, у яких сума збитків не перевищує 40 мільйонів СПЗ.
* **Склад арбітражу (Стаття 3):** Замінює стандартний склад арбітражу з кількох членів на одноособового члена Арбітражу з метою мінімізації витрат і складності.
* **Процесуальний графік (Статті 4-5):** Впроваджує суворий, обмежений у часі графік для письмових подань та слухань, включаючи обмеження обсягу документів за кількістю сторінок та конкретні кінцеві строки для винесення остаточного рішення.
* **Гнучкість та застереження про вихід із процедури (Стаття 5):** Надає механізми, за допомогою яких Арбітраж може керувати доказами, обмежувати обсяг подань, а також передбачає можливість повернення до стандартних процедур за певних умов, наприклад, у разі виявлення недостовірної інформації.
* **Консолідація та медіація (Статті 6-7):** Заохочує консолідацію подібних позовів для економії ресурсів та вимагає, щоб відповідачі з розумінням розглядали запити на медіацію від відповідних МСП.
* **Перегляд та набрання чинності (Статті 8-10):** Встановлює структуру для періодичного перегляду ефективності Рішення та визначає умови набрання ним чинності одночасно з ширшим розділом CETA про вирішення інвестиційних спорів.
### Ключові положення для практичного застосування
Для юристів та бізнесу найбільш критичними для операційного використання є такі елементи:
1. **Стандарт «з розумінням розглянути»:** Хоча відповідач не зобов’язаний автоматично задовольняти запит на прискорену процедуру, вимога надати письмове обґрунтування будь-якої відмови створює високий поріг для заперечення, фактично сприяючи доступу позивача до прискореного розгляду.
2. **Фінансовий поріг:** Ліміт у 40 000 000 СПЗ є ключовим фільтром. Він гарантує, що прискорена процедура призначена для спорів, де складність і фінансові ставки можуть бути врегульовані у стислі строки.
3. **Суворі процесуальні строки:** Графік є досить жорстким (наприклад, 90-денні вікна для подань та 180-денний строк для винесення остаточного рішення після слухання). Це вимагає від позивачів бути повністю готовими з доказами та правовими аргументами на самому початку позову.
4. **Ефективність одноособового складу:** Призначення одноособового члена Арбітражу є суттєвим відступом від стандартної практики, розробленим для зменшення витрат, пов’язаних з арбітрами, призначеними сторонами, та адміністративних накладних витрат, притаманних більшим складам арбітражів.
5. **Визначення МСП:** Рішення прямо посилається на Рекомендацію ЄС 2003/361/EC для визначення МСП, забезпечуючи чіткий, вже існуючий правовий орієнтир для визначення прийнятності, що додає правової визначеності для європейських і, як наслідок, українських суб’єктів господарювання, які прагнуть скористатися цими правилами.
