Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір:
1. **Предмет спору:** Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про публічну закупівлю та стягнення в дохід держави коштів, отриманих за цим договором, через антиконкурентні узгоджені дії учасників торгів.
2. **Аргументи суду:**
– Суд наголосив, що санкція, передбачена частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України (стягнення в дохід держави всього отриманого за правочином), має конфіскаційний характер і не є цивільно-правовим інститутом.
– Верховний Суд врахував правову позицію Об’єднаної палати, викладену у постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, яка є обов’язковою для застосування в силу процесуального закону.
– Суд зазначив, що антиконкурентна поведінка учасників торгів сама по собі не трансформує договір у такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства у розумінні статті 228 ЦК.
– Для застосування цієї норми необхідно довести, що правочин за своєю суттю є протиправним, а не просто порушує правила конкуренції, за що вже передбачена спеціальна відповідальність (штраф від АМКУ).
– Суд підкреслив, що застосування конфіскації без вироку суду має відповідати критеріям пропорційності, визначеним практикою ЄСПЛ, і не може бути надмірним втручанням у право власності.
– Оскільки прокурор не довів, що держава понесла значні збитки або що правочин був спрямований на підрив інтересів держави, підстави для застосування конфіскаційної санкції відсутні.
– **** Суд у цьому рішенні підтвердив застосування правової позиції Об’єднаної палати Верховного Суду від 19.12.2025, яка суттєво обмежує можливість застосування частини 3 статті 228 ЦК до договорів, укладених з порушенням конкурентного законодавства, фактично відступаючи від попередньої практики, що допускала таке широке тлумачення.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора.
