Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз:
1. **Предмет спору:** Предметом спору є визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договору комісії, укладених у процесі ліквідації банку.
2. **Аргументи суду:**
* Суд наголосив, що для апеляційного оскарження особою, яка не брала участі у справі, необхідно довести, що судове рішення безпосередньо вирішує питання про її права, інтереси чи обов’язки.
* Верховний Суд, посилаючись на свою практику (зокрема, позицію Великої Палати від 04.03.2026), розмежував поняття «вирішення питання про права особи» та «опосередкована заінтересованість».
* Суд зазначив, що лише наявність висновків у мотивувальній частині рішення про дії особи не є підставою для визнання рішення таким, що ухвалене про її права, якщо в резолютивній частині немає прямого присуду щодо цієї особи.
* Апеляційний суд припустився помилки, залучивши Фонд та ОСОБА_1 до участі у справі без належного обґрунтування того, як саме рішення суду першої інстанції безпосередньо вплинуло на їхні права.
* Суд підкреслив, що можливий вплив результату спору на майбутні правовідносини (наприклад, регресні вимоги) не є тотожним вирішенню питання про права особи в розумінні процесуального закону.
* Відтак, апеляційний суд мав спочатку перевірити наявність у скаржників права на апеляційне оскарження, а не переглядати справу по суті без належної процесуальної перевірки.
* **** Суд у цій справі прямо посилається на те, що він враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка відступила від попередніх висновків щодо критеріїв визначення рішення як такого, що прийняте про права та обов’язки особи, яка не брала участі у справі.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та ухвали про залучення третіх осіб, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для належного процесуального вирішення питання про наявність у скаржників права на апеляційне оскарження.
