СПРАВА КАГАНОВСЬКИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ (№ 2)
Гаразд, я надам вам детальний опис рішення у справі “Кагановський проти України” (№ 2).
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статті 5 §§ 1, 4 та 5 Європейської конвенції з прав людини через незаконне тримання пана Володимира Кагановського, особи з психічним розладом, у державній установі соціального піклування. Суд встановив, що позбавлення його волі не супроводжувалося достатніми гарантіями проти свавілля, оскільки не було формального рішення або судового дозволу на обмеження його свободи пересування. Крім того, Суд встановив, що пан Кагановський не мав ефективної правової процедури для оскарження в суді законності його тримання під вартою та отримання компенсації за це. Суд наголосив, що відсутність судового нагляду та посилання на вказівки його законного опікуна без будь-якого медичного обґрунтування зробили його тримання під вартою незаконним.
**2. Структура та основні положення рішення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено предмет справи: ймовірне незаконне тримання заявника під вартою та відсутність ефективних засобів правового захисту. Далі представлено факти, включаючи історію хвороби пана Кагановського, його поміщення до Київського психоневрологічного будинку-інтернату (КПНІ) та обмеження, накладені на його свободу пересування. У рішенні детально описано відповідну національну правову базу, включаючи Закон про психіатричну допомогу, рішення Конституційного Суду України та відповідні нормативні акти. У ньому також містяться посилання на звіти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, неурядових організацій та міжнародних органів, таких як ЄКПТ та Верховний комісар ООН з прав людини.
Суд розглядає заперечення Уряду щодо продовження розгляду після смерті заявника, зрештою вирішивши продовжити розгляд справи через її ширші наслідки для вразливих осіб у подібних закладах. Потім у рішенні оцінюються передбачувані порушення статті 5 §§ 1, 4 та 5 Конвенції, розглядається прийнятність та обґрунтованість скарг заявника. Суд встановлює порушення всіх трьох положень, підкреслюючи відсутність правових підстав для тримання під вартою, відсутність судового перегляду та відсутність ефективного засобу правового захисту для отримання компенсації. Насамкінець, Суд розглядає інші передбачувані порушення статей 8, 9 та 13 Конвенції, встановивши, що за цими статтями не виникає окремого питання. Рішення завершується заявою щодо застосування статті 41 Конвенції, в якій зазначається, що заявник не подав вимогу щодо справедливої сатисфакції.
Це рішення базується на попередньому рішенні, “Кагановський проти України” (№ 2809/18), яке стосувалося конкретного періоду утримання у відділенні посиленого нагляду. Це друге рішення зосереджується на періодах безпосередньо до та після цього утримання, розглядаючи ширше питання про тримання заявника в межах КПНІ.
**3. Основні положення для використання:**
* **Незаконне позбавлення волі:** Рішення підкреслює, що тримання особи з психічним розладом в установі соціального піклування може становити позбавлення волі відповідно до статті 5 § 1, навіть якщо первинне поміщення було добровільним.
* **Гарантії проти свавілля:** У рішенні наголошується на необхідності достатніх гарантій проти свавілля в таких випадках, включаючи формальне рішення, судовий дозвіл та регулярні медичні огляди.
* **Право на судовий перегляд:** Рішення підкреслює важливість ефективної правової процедури для осіб, які оскаржують законність їх тримання під вартою в суді, як цього вимагає стаття 5 § 4.
* **Право на компенсацію:** Суд підтверджує, що стаття 5 § 5 вимагає наявності права на компенсацію за незаконне тримання під вартою, яке не було забезпечене в українській правовій системі в цій справі.
* **Важливість міжнародних стандартів:** У рішенні містяться посилання на міжнародні стандарти та звіти таких органів, як ЄКПТ та Верховний комісар ООН з прав людини, наголошуючи на необхідності узгодження Україною своєї правової бази з цими стандартами.
Це рішення має наслідки для України, висвітлюючи системні проблеми в поводженні з особами з психічними розладами в установах соціального піклування. Воно закликає до реформ, щоб забезпечити, щоб такі особи не були свавільно позбавлені волі та мали доступ до ефективних засобів правового захисту.
СПРАВА КРЮК ПРОТИ УКРАЇНИ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Крюк проти України:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скарги двох громадян України, пана Павла Крюка та пана Олександра Крюка, щодо їх утримання у скляній кабіні під час судових засідань та їх поміщення під домашній арешт. Суд не встановив порушення статті 3 щодо утримання у скляній кабіні, вважаючи, що це не було достатньо суворим, щоб становити принизливе ставлення. Однак Суд встановив порушення статті 5 § 3 (право на свободу та особисту недоторканність) через те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування для домашнього арешту заявників, статті 5 § 5 (право на компенсацію), оскільки українське законодавство не передбачало права на компенсацію за незаконне тримання під вартою, яке підлягає виконанню.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко описує справу та статті Конвенції, які фігурують у справі.
* **Факти:** Детально описує арешт, затримання заявників та умови їх утримання, включаючи розміри та особливості скляної кабіни.
* **Відповідна правова база:** Цитує вимоги Державної судової адміністрації України щодо скляних кабін.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви разом.
* **Стаття 3 (Принизливе ставлення):** Суд встановив, що утримання у скляній кабіні не досягло мінімального рівня суворості, щоб вважатися принизливим ставленням.
* **Стаття 5 (Право на свободу та особисту недоторканність):**
* **Стаття 5 § 3:** Суд встановив порушення, оскільки національні суди не надали “відповідних” і “достатніх” підстав для накладення та продовження домашнього арешту заявникам.
* **Стаття 5 § 4:** Суд постановив, що за статтею 5 § 4 не виникає окремого питання.
* **Стаття 5 § 5:** Суд встановив порушення, оскільки українське законодавство не передбачало права на компенсацію, яке підлягає виконанню, за порушення статті 5 § 3.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Присуджено кожному із заявників по 2000 євро за моральну шкоду та 1000 євро за витрати та видатки.
3. **Основні положення та значення:**
* **Утримання у скляній кабіні (стаття 3):** Суд провів розмежування між утриманням у скляній кабіні та металевій клітці, встановивши, що перше автоматично не становить принизливого ставлення, якщо загальні обставини не досягають певного рівня суворості.
* **Обґрунтування домашнього арешту (стаття 5 § 3):** Суд наголосив, що національні суди повинні наводити “відповідні” та “достатні” підстави для накладення та продовження домашнього арешту, особливо після тривалого періоду тримання під вартою. Простого повторення стандартних формул недостатньо.
* **Право на компенсацію (стаття 5 § 5):** Суд підтвердив, що особи мають право на компенсацію, якщо їх тримання під вартою порушує статтю 5, і це право має бути забезпечене національним законодавством.
**** Це рішення підкреслює важливість надання конкретних та індивідуалізованих обґрунтувань для досудового тримання під вартою та домашнього арешту, особливо в Україні, де часто застосовуються запобіжні заходи. Воно також підкреслює необхідність ефективної правової бази, яка забезпечує отримання компенсації жертвам незаконного тримання під вартою.
СПРАВА ЗІНЧЕНКО І ТАМТУРА ПРОТИ УКРАЇНИ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Зінченко і Тамтура проти України:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув дві основні скарги у цій справі. По-перше, заявники стверджували, що їхнє утримання у скляній кабіні під час судових засідань становило нелюдське та принизливе поводження, порушуючи статтю 3 Конвенції. Суд встановив, що використання скляної кабіни, на відміну від металевої клітки, саме по собі не становить принизливого поводження і що загальні обставини їхнього утримання не досягли мінімального рівня суворості, необхідного для встановлення порушення статті 3. По-друге, один із заявників, пан Тамтура, скаржився на надмірну тривалість його досудового ув’язнення, стверджуючи, що це порушує статтю 5 § 3 Конвенції. Суд погодився, встановивши, що національні суди не надали “відповідних” і “достатніх” підстав, що виправдовують продовження та загальну тривалість його утримання під вартою, яке тривало майже п’ять років.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко окреслює справу та відповідні статті Конвенції.
* **Факти:** Детально описує передісторію, включаючи арешт та утримання заявників під вартою у зв’язку з подіями Майдану, умови їхнього утримання в залі суду та реакцію національного суду на їхні скарги.
* **Відповідна правова база:** Посилається на вимоги Державної судової адміністрації щодо скляних кабін.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглянути обидві заяви спільно через їхню схожу тематику.
* **Заявлене порушення статей 3 і 13:** Суд проаналізував скаргу щодо утримання у скляній кабіні, визнавши її неприйнятною як явно необґрунтовану. Він підкреслив, що хоча стаття 3 забороняє нелюдське або принизливе поводження, обставини не досягли необхідного порогу суворості. Суд також відхилив скаргу за статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту) як явно необґрунтовану, зазначивши, що суд першої інстанції розглянув занепокоєння заявників.
* **Заявлене порушення статті 5 § 3:** Суд визнав скаргу щодо тривалості утримання пана Тамтури під вартою прийнятною. Він встановив порушення статті 5 § 3, заявивши, що рішення національних судів про продовження його утримання під вартою ґрунтувалися на стандартних формулюваннях, не враховуючи конкретні факти його справи.
* **Застосування статті 41:** Суд розглянув питання справедливої сатисфакції, але не присудив жодної суми, оскільки другий заявник не подав вимогу про її виплату.
* **Окремі думки:** Включає окрему думку судді Гнатовського, в якій детально роз’яснюється обґрунтування рішення, та окрему думку судді Григоряна, який не погодився з висновком про порушення статті 5 § 3.
3. **Основні положення для використання:**
* **Скляні кабіни проти металевих кліток:** Рішення підкреслює різницю між скляними кабінами та металевими клітками в залах суду. У той час як металеві клітки вважаються за своєю суттю принизливими, скляні кабіни – ні, якщо загальні обставини утримання не викликають страждань або труднощів, що перевищують неминучий рівень страждань, властивий ув’язненню.
* **Обґрунтування досудового ув’язнення:** Рішення підкреслює важливість того, щоб національні суди надавали “відповідні” та “достатні” підстави для продовження досудового ув’язнення. Просте повторення стандартних підстав для утримання під вартою без урахування конкретних фактів справи заявника не є достатнім обґрунтуванням.
* **Оцінка принизливого поводження:** Суд підтвердив, що жорстоке поводження має досягати мінімального рівня суворості, щоб підпадати під дію статті 3, залежно від усіх обставин справи.
**** Це рішення стосується України і має наслідки для українців, особливо щодо стандартів досудового ув’язнення та заходів безпеки в залах суду.
Сподіваюся, цей детальний опис буде корисним.
СПРАВА “АДАМ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА”
Ось аналіз рішення у справі “Адам проти Республіки Молдова” Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується неефективного розслідування насильства проти заявника, співробітника поліції, та неадекватності компенсації, присудженої молдовськими судами. Заявник отримав серйозні травми, коли мотоцикліст навмисно наїхав на нього під час виконання ним службових обов’язків. Хоча винуватця було засуджено, заявник стверджував, що компенсація за його травми (включаючи постійну втрату слуху та нюху) була недостатньою. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 2 Конвенції (право на життя) в її процесуальному аспекті, дійшовши висновку, що внутрішнє провадження не забезпечило адекватного відшкодування завданих травм.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет розгляду:** У рішенні викладено скарги заявника щодо неефективного розслідування та неадекватної компенсації за травми, отримані внаслідок насильства.
* **Внутрішнє провадження:** Детально описано первинне розслідування, судові рішення та апеляції в межах молдовської правової системи, включаючи суми компенсації, присуджені на кожному етапі.
* **Оцінка Суду:** Цей розділ включає:
* *Попередні заперечення:* Розглядаються та відхиляються аргументи Уряду щодо вичерпання внутрішніх засобів правового захисту та статусу жертви заявника.
* *Суть справи:* Суд аналізує ефективність внутрішнього провадження щодо забезпечення відшкодування, зосереджуючись на розмірі компенсації, присудженої у зв’язку з тяжкістю травм. Він посилається на попередні справи ЄСПЛ для встановлення принципів адекватної компенсації.
* **Застосування статті 41:** У рішенні розглядаються вимоги заявника щодо відшкодування моральної шкоди та витрат/видатків, понесених перед Судом, і в кінцевому підсумку присуджується заявнику повна сума, заявлена на відшкодування моральної шкоди та витрат/видатків.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 2 (процесуальний аспект):** Ключовим висновком є те, що Молдова не забезпечила адекватного відшкодування за серйозні травми, завдані заявнику.
* **Компенсація:** ЄСПЛ підкреслив, що компенсація, присуджена на національному рівні, має бути розумною і не бути непропорційно нижчою, ніж та, яку Суд зазвичай присуджує в аналогічних справах. Суд відхилив аргумент про те, що статус заявника як співробітника поліції виправдовує нижчу компенсацію.
* **Статус жертви:** Суд підтвердив, що заявник зберігає статус жертви, якщо внутрішнє провадження не забезпечує достатнього відшкодування завданої шкоди.
Це рішення підкреслює важливість ефективних розслідувань та адекватної компенсації у випадках серйозного насильства, підсилюючи зобов’язання держави захищати осіб від шкоди та надавати відповідні засоби правового захисту у разі настання такої шкоди.
СПРАВА “ЧЕРТОК ПРОТИ УГОРЩИНИ”
Ось аналіз рішення у справі “Черток проти Угорщини”:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Угорщину винною у порушенні статті 5 § 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через недостатньо регулярний судовий перегляд тримання під вартою п. Чертока з метою екстрадиції. П. Черток, громадянин Росії, був заарештований в Угорщині на підставі міжнародного ордеру на арешт, виданого Росією, і перебував під вартою з метою екстрадиції. Хоча Суд не встановив жодного порушення щодо законності або тривалості його тримання під вартою згідно зі статтею 5 § 1, він визначив, що періоди між судовими переглядами його тримання під вартою були надто тривалими, що порушує його право на перегляд законності його тримання під вартою через розумні проміжки часу. Суд присудив йому компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу обставин справи, включаючи арешт заявника, провадження про екстрадицію та його клопотання про надання притулку.
* Далі детально описуються скарги заявника відповідно до статті 5 § 1 (законність тримання під вартою) та статті 5 § 4 (право на перегляд тримання під вартою) Конвенції.
* Суд оцінює ймовірне порушення статті 5 § 1, не виявляючи жодного порушення щодо оцінки внутрішніми судами політичної мотивації або тривалості тримання під вартою.
* Далі Суд розглядає ймовірне порушення статті 5 § 4, встановивши, що були надмірно тривалі періоди без судового перегляду законності тримання заявника під вартою.
* Нарешті, Суд розглядає застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції, присуджуючи заявнику компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
* У рішенні підкреслюються зміни в угорському законодавстві, які набули чинності з 1 січня 2022 року, що передбачають судовий перегляд тримання під вартою в очікуванні екстрадиції кожні шість місяців, особливо коли тримання під вартою продовжується через триваючу заяву про надання притулку.
3. **Основні положення для використання:**
* Ключовим висновком є наголос на вимозі *регулярного* судового перегляду тримання під вартою, особливо у справах про екстрадицію. Суд наголошує, що особи, які утримуються під вартою в очікуванні екстрадиції, повинні мати можливість переглядати законність їхнього тримання під вартою через розумні проміжки часу.
* Рішення підкреслює, що навіть якщо початкове тримання під вартою є законним, а загальна тривалість провадження не вважається надмірною, *відсутність* періодичного судового перегляду все ще може становити порушення статті 5 § 4.
* У рішенні підкреслюється важливість внутрішнього законодавства, яке передбачає механізми для таких переглядів, і береться до уваги внесення Угорщиною змін до свого законодавства для вирішення цього питання, що передбачає перегляд кожні шість місяців у справах про екстрадицію, особливо коли йдеться про клопотання про надання притулку.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним.
СПРАВА EDILSUD 2014 S.R.L. SEMPLIFICATA ТА FERRERI ПРОТИ ІТАЛІЇ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Edilsud 2014 S.r.l. Semplificata та Ferreri проти Італії, що стосується скарги на доступ та обшук комерційних приміщень компанії-заявника, які також були домом її законного представника. Обшук був санкціонований з метою оцінки дотримання компанією податкового законодавства. Заявники стверджували, що національні органи влади мали надмірно широкі дискреційні повноваження та не мали достатніх процесуальних гарантій, порушуючи статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та кореспонденції) та статтю 6 (право на справедливий суд) Конвенції. Суд встановив порушення статті 8, дійшовши висновку, що втручання не було “відповідно до закону”, оскільки національне законодавство не вимагало обґрунтованого обґрунтування для санкціонування обшуку. Суд присудив заявникам 7600 євро спільно за відшкодування моральної шкоди.
Рішення структуроване наступним чином: воно починається з процедурної історії та фактів справи, після чого йде виклад відповідного національного законодавства та практики. Потім Суд розглядає питання об’єднання заяв та ймовірного порушення статті 8, включаючи прийнятність та суть. Суд відхилив аргумент уряду щодо невичерпання національних засобів захисту, посилаючись на свої висновки у попередній аналогічній справі. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 (справедлива сатисфакція), присуджуючи відшкодування збитків за моральну шкоду. Суттєвих змін у структурі порівняно з попередніми версіями немає.
Найважливішим положенням цього рішення є висновок про те, що відсутність вимоги щодо обґрунтованого обґрунтування для санкціонування обшуку комерційних приміщень, які також слугують приватною резиденцією, порушує статтю 8 Конвенції. Це підкреслює необхідність чітких і пропорційних правових стандартів, які регулюють такі обшуки, щоб захистити осіб від свавільного втручання в їхнє приватне життя. Це рішення підсилює принцип, згідно з яким, навіть коли метою є дотримання податкового законодавства, органи влади повинні дотримуватися верховенства права та поважати основні права.
СПРАВА “ГАЗІН ПРОТИ УКРАЇНИ”
Нижче наведено аналіз рішення у справі “Газін проти України”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Україною статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції через надмірну тривалість та неефективність внутрішнього кримінального провадження щодо ймовірної лікарської недбалості. Заявник, пан Газін, скаржився на необґрунтовано тривалий судовий розгляд щодо медичної недбалості, яка, за його твердженнями, призвела до ускладнень зі здоров’ям після катетеризації сечового міхура. ЄСПЛ підкреслив, що провадження, розпочате у 2013 році, станом на жовтень 2025 року все ще перебувало на розгляді в суді першої інстанції, без будь-якого рішення щодо відповідальності лікаря або цивільного позову пана Газіна. Суд дійшов висновку, що таке тривале провадження не забезпечило ефективного засобу юридичного захисту для заявника у зв’язку з його скаргами, тим самим порушивши його право на справедливий процес при розгляді питання про лікарську недбалість. Суд присудив заявнику 3 000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет:** Справа стосувалася неефективності внутрішнього провадження, пов’язаного з твердженнями про лікарську недбалість.
* **Передісторія:** Пан Газін переніс катетеризацію сечового міхура у 2012 році, після чого у нього виникли ускладнення зі здоров’ям. Він стверджував, що ці ускладнення виникли внаслідок неналежним чином проведеної катетеризації. У 2013 році було розпочато кримінальне провадження проти лікаря, причетного до цього, і пан Газін подав цивільний позов у рамках цього провадження.
* **Обсяг справи:** Суд відмовився розглядати нові скарги, подані заявником щодо несертифікованого медичного обладнання та відсутності навчання, оскільки вони були подані на пізній стадії провадження.
* **Порушення статті 8:** Суд розглянув справу з точки зору процесуальної частини статті 8, зосереджуючись на тому, чи було внутрішнє провадження ефективним.
* **Прийнятність:** Заперечення Уряду щодо невичерпання внутрішніх засобів захисту було приєднано до розгляду по суті та згодом відхилено. Суд визнав заяву прийнятною.
* **Суть:** Суд оцінив ефективність кримінального провадження, зазначивши його надмірну тривалість і відсутність остаточного рішення. Він відхилив аргумент Уряду про те, що заявник міг вимагати компенсацію за неефективність кримінального провадження, посилаючись на попередні висновки про те, що такий засіб захисту не був би ефективним, поки триває кримінальне провадження.
* **Застосування статті 41:** Заявник вимагав компенсацію за матеріальну та моральну шкоду, а також відшкодування судових витрат. Суд відхилив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди через відсутність причинно-наслідкового зв’язку, але присудив 3 000 євро за відшкодування моральної шкоди. Вимога про відшкодування судових витрат була відхилена через відсутність доказів. Запит щодо загальних заходів був визнаний непотрібним.
3. **Основні положення для використання:**
* **Процесуальне зобов’язання у справах про лікарську недбалість:** Рішення підсилює зобов’язання держави забезпечити ефективне провадження для жертв лікарської недбалості, забезпечуючи встановлення фактів, підзвітність і належне відшкодування протягом розумного строку.
* **Ефективність засобів правового захисту:** Суд підтвердив, що в контексті України паралельні засоби захисту цивільного права не вважаються ефективними, поки триває кримінальне провадження у справах про лікарську недбалість.
* **Розумні строки:** Рішення підкреслює, що навіть складні справи, які потребують експертної оцінки, не можуть виправдати надмірно тривале провадження, особливо коли справа залишається на розгляді в першій інстанції протягом багатьох років.
* **Відповідальність держави:** Рішення підкреслює відповідальність держави за організацію своєї судової системи таким чином, щоб вона відповідала вимогам Конвенції, забезпечуючи швидке реагування у справах про лікарську недбалість для підтримки довіри громадськості до верховенства права.
Це рішення має наслідки для України, наголошуючи на необхідності ефективного та своєчасного розгляду справ про лікарську недбалість для забезпечення захисту прав осіб відповідно до статті 8 Конвенції.
СПРАВА “ТЕГУЛУМ С.А.” ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось розбір рішення у справі “Тегулум С.А.” проти Республіки Молдова щодо справедливої сатисфакції:
1. **Суть рішення:**
Це рішення стосується компенсації, належної компанії “Тегулум С.А.” після того, як Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) раніше встановив, що Молдова порушила майнові права компанії, скасувавши її право на розробку кар’єру. Після первинного рішення внутрішнє провадження було відновлено, і права компанії на видобуток корисних копалин було поновлено. Однак ЄСПЛ все ще необхідно було визначити компенсацію за період, протягом якого компанія не могла здійснювати свої права. Суд присудив компанії 450 000 євро відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної з втратою вартості родовища корисних копалин, та 7 500 євро на покриття витрат і видатків, понесених після первинного рішення. Суд відхилив решту вимог компанії-заявника щодо справедливої сатисфакції.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Детально описує передісторію справи, посилаючись на первинне рішення, яке встановило порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) Європейської конвенції з прав людини.
* **Факти після основного рішення Суду:** Описує кроки, вжиті в Молдові для виправлення порушення, включаючи відновлення внутрішнього провадження та поновлення прав компанії на видобуток корисних копалин. Також висвітлює труднощі, з якими зіткнулася компанія при відновленні своєї діяльності.
* **Право:** Цитує статтю 41 Конвенції, яка передбачає підстави для справедливої сатисфакції у разі встановлення порушення.
* **Матеріальна шкода:** Наводить аргументи як компанії-заявника, так і уряду Молдови щодо розміру належної компенсації. Компанія вимагала компенсацію за втрачений прибуток і вартість корисних копалин, видобутих третіми сторонами, поки її права були скасовані. Уряд оскаржував заявлені суми.
* **Оцінка Суду:** Аналізує ситуацію, визнаючи поновлення прав компанії, але також визнаючи період, протягом якого компанія не могла здійснювати свою діяльність. Розглядає суперечливі дані щодо обсягу корисних копалин, видобутих третіми сторонами, і в кінцевому підсумку присуджує компенсацію на основі справедливої оцінки.
* **Витрати та видатки після основного рішення Суду:** Деталізує вимоги заявника щодо оплати юридичних послуг та послуг експертів, понесених після основного рішення, та рішення Суду про присудження частини заявленої суми.
* **Процент за затримку платежу:** Вказує, що до присуджених сум буде застосовуватися процент за затримку платежу на основі граничної процентної ставки Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.
* **Ухвали:** Підсумовує рішення Суду, вказуючи суми, які підлягають виплаті компанії-заявнику за матеріальну шкоду та витрати і видатки, а також відповідний процент за затримку платежу.
3. **Основні положення для використання:**
* **Реституція проти компенсації:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким держави повинні, наскільки це можливо, відновити ситуацію, яка існувала до порушення. Однак, коли повна реституція неможлива, Суд може присудити справедливу сатисфакцію.
* **Оцінка матеріальної шкоди:** Оцінка Суду враховує різні фактори, включаючи оцінки видобутих матеріалів, ринкові ціни, витрати на видобуток і минулі прибутки компанії. Він також визнає невід’ємні труднощі в точному кількісному визначенні збитків і може ухвалити рішення за справедливістю.
* **Належне управління:** Рішення посилається на принцип “належного управління”, підкреслюючи, що держави повинні вирішувати спори, приділяючи належну увагу цьому принципу.
* **Витрати та видатки:** Суд може присудити відшкодування витрат і видатків, понесених як у внутрішньому провадженні, спрямованому на виправлення порушення, так і в провадженні перед самим Судом.
Це рішення роз’яснює, як ЄСПЛ підходить до питання справедливої сатисфакції у разі порушення майнових прав, особливо коли були використані внутрішні засоби правового захисту, але вони не повністю компенсували збитки потерпілій стороні.
