Ось розбір рішення у справі «Газін проти України»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції через надмірну тривалість та неефективність національного кримінального провадження щодо ймовірної лікарської недбалості. Заявник, пан Газін, поскаржився на необґрунтовано тривалий судовий процес щодо лікарської недбалості, яка, за його словами, призвела до ускладнень зі здоров’ям після катетеризації сечового міхура. ЄСПЛ наголосив, що провадження, розпочате у 2013 році, станом на жовтень 2025 року все ще перебувало на розгляді в суді першої інстанції, без будь-якого рішення щодо відповідальності лікаря або цивільного позову пана Газіна. Суд дійшов висновку, що таке тривале провадження не забезпечило ефективного засобу правового захисту для вирішення скарг заявника, тим самим порушуючи його право на справедливий процес у вирішенні питання про лікарську недбалість. Суд присудив заявнику 3000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет спору:** Справа стосувалася неефективності національного провадження, пов’язаного з твердженнями про лікарську недбалість.
* **Передісторія:** У 2012 році пану Газіну було проведено катетеризацію сечового міхура, після чого він відчув ускладнення зі здоров’ям. Він стверджував, що ці ускладнення виникли внаслідок неналежним чином проведеної катетеризації. У 2013 році було розпочато кримінальне провадження проти лікаря, причетного до цього, і пан Газін подав цивільний позов у рамках цього провадження.
* **Обсяг справи:** Суд відмовився розглядати нові скарги, подані заявником, щодо несертифікованого медичного обладнання та відсутності навчання, оскільки вони були подані на пізніх стадіях провадження.
* **Порушення статті 8:** Суд розглянув справу з точки зору процесуальної частини статті 8, зосереджуючись на тому, чи було національне провадження ефективним.
* **Прийнятність:** Заперечення Уряду щодо невичерпання національних засобів захисту було приєднано до розгляду по суті та згодом відхилено. Суд визнав заяву прийнятною.
* **Суть справи:** Суд оцінив ефективність кримінального провадження, зазначивши його надмірну тривалість і відсутність остаточного рішення. Він відхилив аргумент Уряду про те, що заявник міг вимагати компенсацію за неефективність кримінального провадження, посилаючись на попередні висновки про те, що такий засіб захисту не був би ефективним, поки триває кримінальне провадження.
* **Застосування статті 41:** Заявник вимагав компенсацію за матеріальну та моральну шкоду, а також за судові витрати. Суд відхилив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди через відсутність причинно-наслідкового зв’язку, але присудив 3000 євро за відшкодування моральної шкоди. Вимога про відшкодування судових витрат була відхилена через відсутність доказів. Прохання щодо загальних заходів було визнано непотрібним.
3. **Основні положення для використання:**
* **Процесуальне зобов’язання у справах про лікарську недбалість:** Рішення підсилює зобов’язання держави забезпечити ефективне провадження для жертв лікарської недбалості, забезпечуючи встановлення фактів, підзвітність та належне відшкодування протягом розумного строку.
* **Ефективність засобів правового захисту:** Суд підтвердив, що в контексті України паралельні цивільно-правові засоби захисту не вважаються ефективними, поки триває кримінальне провадження у справах про лікарську недбалість.
* **Розумні строки:** Рішення підкреслює, що навіть складні справи, які потребують експертної оцінки, не можуть виправдати надмірно тривале провадження, особливо коли справа залишається на розгляді в першій інстанції протягом багатьох років.
* **Відповідальність держави:** Рішення підкреслює відповідальність держави за організацію своєї судової системи для забезпечення відповідності вимогам Конвенції, забезпечуючи швидке реагування у справах про лікарську недбалість для підтримки довіри громадськості до верховенства права.
**** Це рішення має наслідки для України, наголошуючи на необхідності ефективного та своєчасного розгляду справ про лікарську недбалість для забезпечення захисту прав осіб відповідно до статті 8 Конвенції.
