СПРАВА КУКУЛОВІЧ ПРОТИ ШВЕЙЦАРІЇ
Ось розбір рішення у справі “Кукуловіч проти Швейцарії”:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Швейцарія порушила статтю 5 § 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Справа стосувалася продовження строку досудового тримання заявника під вартою на підставі нових обвинувачень, після того, як первинні обвинувачення були зняті, без особистого заслуховування його у зв’язку з новими обвинуваченнями. Суд наголосив, що коли виникають нові, не пов’язані між собою підстави для тримання під вартою, необхідний новий розгляд у присутності затриманої особи для дотримання процесуальних і матеріальних вимог статті 5 § 3. Суд підкреслив важливість оперативного судового перегляду для запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню волі.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко викладає суть справи, зосереджуючись на ймовірному порушенні статті 5 § 3.
* **Факти:** Детально описує арешт заявника, первинні обвинувачення, їх подальше зняття та висунення нових обвинувачень, пов’язаних з порушеннями правил дорожнього руху. Підкреслює рішення швейцарських судів, включаючи Суд з примусових заходів, Апеляційний суд і Федеральний верховний суд.
* **Відповідна правова база:** Цитує відповідні статті Кримінально-процесуального кодексу Швейцарії щодо досудового тримання під вартою, апеляційних засобів правового захисту та процедур. Зазначається, що стаття 222 була змінена після подій, про які йдеться, і прямо вказує, що лише затриманий може оскаржувати рішення щодо тримання під вартою.
* **Право:**
* **Заявлене порушення статті 5 § 3:** Представляє скаргу заявника про те, що введення нових фактів і підстав для тримання під вартою в письмовій апеляційній процедурі, без особистого слухання, порушило його права.
* **Прийнятність:** Розглядає аргумент Уряду про те, що заявник не вичерпав внутрішні засоби правового захисту, не вимагаючи усного слухання. Суд об’єднує це питання з розглядом по суті.
* **Суть:** Розглядає питання про застосовність статті 5 § 3 та чи були дотримані її вимоги. Суд підкреслює необхідність оперативного та автоматичного судового перегляду, включаючи особисте слухання, особливо коли підстави для тримання під вартою повністю змінюються.
* **Заявлене порушення статті 5 § 4:** Розглядає скаргу заявника щодо відсутності можливості перегляду рішення Апеляційного суду судом, який має повну юрисдикцію у цій справі.
* **Застосування статті 41:** Зазначає, що заявник не подавав вимоги про справедливу сатисфакцію.
* **Резолютивна частина:** Викладає рішення Суду.
3. **Основні положення для використання:**
* **Застосовність статті 5 § 3:** Рішення підтверджує, що стаття 5 § 3 Конвенції застосовується, коли особу заарештовано або затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
* **Вимога особистого слухання:** Рішення підкреслює, що коли вводяться нові та не пов’язані між собою фактичні та юридичні підстави для продовження досудового тримання під вартою, затриману особу необхідно заслухати особисто. Це має вирішальне значення для забезпечення справедливого та об’єктивного перегляду тримання під вартою.
* **Автоматичний судовий перегляд:** Суд повторює, що судовий перегляд відповідно до статті 5 § 3 має бути автоматичним і не може залежати від заяви затриманої особи.
* **Вичерпання внутрішніх засобів правового захисту:** Рішення роз’яснює, що вимога автоматичного судового перегляду означає, що затримана особа не зобов’язана вимагати слухання для вичерпання внутрішніх засобів правового захисту.
СПРАВА SIMONCINI ПРОТИ САН-МАРИНО
Гаразд, я надам вам детальний опис рішення у справі Simoncini проти Сан-Марино, як було запитано.
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Сан-Марино порушило статтю 6 § 1 (право на справедливий суд) і статтю 8 (право на приватне життя) Європейської конвенції з прав людини у справі пана Массіміліано Сімончіні. Справа стосувалася скасування призначення пана Сімончіні суддею першої інстанції (Commissario della Legge) після ретроспективного застосування нового законодавства. ЄСПЛ дійшов висновку, що законодавче втручання несправедливо вплинуло на судове визначення спору, порушивши рівність сторін і зробивши провадження програшним для заявника. Крім того, Суд встановив, що скасування його призначення становило невиправдане втручання в його право на приватне життя, оскільки національні суди не змогли належним чином збалансувати його права з передбачуваними конкуруючими інтересами.
**2. Структура та основні положення:**
Рішення починається зі вступу, в якому окреслено предмет справи: провадження, пов’язане зі скасуванням призначення заявника на посаду судді. Далі детально викладено факти, включаючи передісторію справи, конкретні обставини призначення пана Сімончіні та подальші законодавчі втручання. Рішення окреслює кілька комплексів внутрішніх проваджень, пов’язаних зі справою. Описано відповідне внутрішнє право та практику, включаючи конституційні закони, кваліфіковані закони та звичайні закони, що стосуються судової системи та адміністративних процедур. Рішення також посилається на відповідні міжнародні інструменти, такі як звіти Групи держав проти корупції (GRECO) та висновки Венеційської комісії. Потім Суд розглядає заперечення уряду щодо зловживання правом на подання заяви, перш ніж перейти до правової оцінки заявлених порушень статті 6 та статті 8. Суд розглядає прийнятність скарг, а потім переходить до суті, аналізуючи, чи було порушення Конвенції. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 (справедлива сатисфакція) та визначає компенсацію, присуджену заявнику.
**3. Основні положення та важливість для використання:**
* **Законодавче втручання та справедливий суд:** Рішення підкреслює, що хоча законодавчі органи можуть приймати нові закони, вони не можуть втручатися у здійснення правосуддя, щоб вплинути на результат спору, за винятком вагомих причин загального інтересу. Суд встановив, що законодавче втручання Сан-Марино в цьому випадку було невиправданим і свавільним курсом дій, який обійшов принцип верховенства права.
* **Незмінюваність суддів:** Рішення підкреслює важливість принципу незмінюваності суддів протягом терміну їх повноважень, вважаючи його наслідком незалежності судової влади та необхідною умовою верховенства права.
* **Право на приватне життя та працевлаштування:** Рішення підтверджує, що трудові спори можуть підпадати під сферу дії статті 8 (право на приватне життя), особливо коли наслідки оскаржуваного заходу є серйозними та суттєво впливають на приватне життя особи, включаючи її «внутрішнє коло», стосунки та репутацію.
* **Збалансування інтересів:** Рішення підкреслює необхідність для національних судів належним чином визнавати та збалансовувати право особи на приватне життя з іншими конкуруючими інтересами під час оцінки необхідності та пропорційності втручання.
Це рішення є нагадуванням про важливість забезпечення незалежності судової влади та захисту осіб від свавільних законодавчих втручань, які підривають верховенство права та їхні основні права.
СПРАВА V.N. ТА ІНШІ ПРОТИ ШВЕЦІЇ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі V.N. та інші проти Швеції:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядав, чи порушила Швеція статтю 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), відмовивши у наданні дозволу на проживання пану V.N., чоловікові важкохворої жінки, та залишивши в силі рішення про його депортацію. Шведська влада вважала пана V.N. загрозою громадському порядку та безпеці через його минулу злочинну діяльність в Азербайджані. Суд встановив, що Швеція дотрималася справедливого балансу між інтересами сім’ї та правом держави контролювати імміграцію та підтримувати громадську безпеку. Рішення підкреслює, що, хоча ситуація була складною для сім’ї, шведська влада діяла в межах своєї свободи розсуду, враховуючи загрозу, яку чоловік становив для громадського порядку, та обмежений проміжок часу, протягом якого, як було відомо, тривалість життя дружини була невеликою. Суд також зазначив, що рішення про депортацію не було виконано до смерті дружини, і чоловік залишався у Швеції під час її хвороби. Зрештою, Суд дійшов висновку, що порушення статті 8 Конвенції не було.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко описує справу, що стосується відмови у наданні дозволу на проживання чоловікові важкохворої жінки.
* **Факти:** Детально описує біографію заявників, їхні процедури отримання притулку та стан здоров’я другої заявниці (дружини). Також охоплює кримінальну історію першого заявника (чоловіка) та оцінку шведською владою його як загрози громадському порядку.
* **Відповідна правова база:** Пояснює Закон Швеції про іноземців, включаючи положення про дозволи на проживання, рішення про депортацію та заборони на повторний в’їзд. Також посилається на Директиву ЄС про возз’єднання сім’ї.
* **Право:** Цей розділ містить основний правовий аналіз:
* **Імовірне порушення статті 8:** Зосереджується на твердженні заявників про те, що відмова у наданні дозволу на проживання та залишення в силі рішення про депортацію порушили їхнє право на сімейне життя.
* **Прийнятність:** Розглядає аргумент уряду про те, що заява є неприйнятною, оскільки попередня заява з цього ж питання вже була відхилена. Суд відхиляє цей аргумент, вважаючи, що погіршення здоров’я дружини становить “відповідну нову інформацію”. Однак Суд оголошує заяву неприйнятною щодо четвертого заявника (сина) через відсутність залежності від батька.
* **Суть справи:** Розглядає подання сторін та оцінку Суду. Суд робить висновок, що шведська влада дотрималася справедливого балансу і не перевищила межі своєї свободи розсуду.
* **Правило 39 Регламенту Суду:** Розглядає тимчасовий захід, який був вжитий для запобігання депортації першого заявника, та вирішує його скасувати.
* **Окрема думка судді Кучса:** Суддя Кучс висловив окрему думку, стверджуючи, що шведська влада недостатньо оцінила основні критерії, такі як час, що минув з моменту правопорушення, та сімейну ситуацію заявника.
3. **Основні положення для використання:**
* **Свобода розсуду:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким держави мають широку свободу розсуду у справах контролю за імміграцією, особливо при оцінці загроз громадському порядку та безпеці.
* **Справедливий баланс:** Суд наголошує на необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами особи та законними цілями держави.
* **Відповідна нова інформація:** Рішення роз’яснює, що становить “відповідну нову інформацію”, яка виправдовує повторний розгляд справи, раніше вирішеної Судом.
* **Оцінка небезпечності:** Суд підкреслює важливість врахування поточних індивідуальних обставин, а не лише минулої поведінки, при оцінці небезпечності особи.
* **Сімейне життя:** Рішення підтверджує, що міркування сімейного життя є важливими, але вони не є абсолютними і можуть бути переважені іншими законними міркуваннями, такими як громадська безпека.
Це рішення дає цінне уявлення про те, як ЄСПЛ збалансовує права особи з державними інтересами у справах про імміграцію, особливо коли задіяні питання громадської безпеки та здоров’я.
СПРАВА АРБУЗОВА ПРОТИ УКРАЇНИ
Ось розбір рішення у справі “Арбузов проти України”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд) у справі пана Арбузова проти України. Справа стосувалася провадження про дифамацію, ініційованого паном Арбузовим проти Служби безпеки України (СБУ). Ключовим питанням було те, чи належним чином національні суди дослідили докази, які свідчать про те, що СБУ опублікувала наклепницьку інформацію про пана Арбузова. ЄСПЛ дійшов висновку, що українські суди не змогли належним чином розглянути ключові докази, представлені паном Арбузовим, включаючи експертний висновок і висновки з паралельного провадження, що стосувалося аналогічної вимоги.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу передісторії справи, включаючи попередні посади пана Арбузова в уряді та контекст політичних подій в Україні.
* У ньому детально описано провадження про дифамацію, ініційоване паном Арбузовим, та аналогічну справу, порушену іншою особою, О.К., проти СБУ.
* Далі ЄСПЛ оцінює прийнятність скарги пана Арбузова, відхиляючи аргумент Уряду про те, що національні засоби захисту не було вичерпано.
* Оцінка Судом суті справи зосереджується на тому, чи діяли національні суди свавільно або нерозумно при розгляді доказів.
* У рішенні наголошується на тому, що національні суди не змогли належним чином розглянути експертний висновок, поданий паном Арбузовим, і відхилили висновки з паралельного провадження.
* Нарешті, ЄСПЛ розглядає вимоги пана Арбузова щодо відшкодування збитків і витрат, вважаючи, що встановлене порушення статті 6 § 1 становить достатню справедливу сатисфакцію, і відхиляє вимогу щодо відшкодування витрат і видатків через недостатню деталізацію.
3. **Основні положення для використання:**
* **Справедливий розгляд доказів:** Рішення підкреслює обов’язок національних судів ретельно розглядати та надавати обґрунтовані відповіді на докази, представлені сторонами, особливо коли такі докази є вирішальними для результату справи.
* **Поводження з експертними доказами:** ЄСПЛ наголошує на важливості того, щоб національні суди розглядали основні висновки експертних висновків, а не лише допоміжні аспекти.
* **Врахування паралельних проваджень:** Рішення підкреслює необхідність для національних судів враховувати висновки з пов’язаних проваджень, особливо коли вони стосуються того самого відповідача та аналогічних фактів.
* **Відмова від формалістичного підходу:** ЄСПЛ критикує суто формалістичне відхилення доказів і аргументів, наголошуючи на необхідності предметної оцінки питань.
* **Тягар доведення:** Рішення передбачає, що коли державний орган має найкращі можливості для з’ясування фактичної ситуації, його нездатність зробити це може бути врахована при оцінці доказів.
**** Це рішення може бути важливим для української правової практики, особливо у справах, що стосуються позовів про дифамацію проти державних органів та оцінки доказів у цивільному провадженні.
СПРАВА ЗУБКО ТА ІНШІ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА ТА РОСІЇ
Ось розбір рішення у справі “Зубко та інші проти Республіки Молдова та Росії”:
1. **Суть Рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення за численними заявами, що стосуються порушень прав людини у самопроголошеній “Молдовській Республіці Придністров’я” (“МРП”). Заявники, які є мешканцями Придністров’я, скаржилися на обмеження свободи вираження поглядів та зібрань, незаконне затримання та неналежні умови тримання під вартою, встановлені “МРП”. Суд визнав Росію відповідальною за ці порушення через її ефективний контроль над регіоном, водночас визнавши, що Молдова виконала свої позитивні зобов’язання щодо забезпечення прав заявників. Рішення підкреслює відсутність правових підстав для дій “МРП” згідно з молдовським та міжнародним правом. Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду та витрати, які має виплатити Російська Федерація.
2. **Структура та Основні Положення:**
* **Предмет Справи:** Справа стосується обмежень свободи вираження поглядів та зібрань, незаконних затримань та неналежних умов тримання під вартою в “МРП”.
* **Скарги:** Заявники порушували питання за статтями 3, 5, 6, 8, 10, 11 та 13 Конвенції, а також статтею 2 Протоколу № 4.
* **Попередні Питання:** Суд об’єднав заяви та підтвердив свою юрисдикцію, зазначивши, що події відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції. Він також розглянув та відхилив попередні заперечення урядів Молдови та Росії.
* **Прийнятність:** Суд оголосив заяви прийнятними.
* **Суть Справи:** Суд встановив порушення статей 3, 5, 10 та 11 Конвенції, а також порушення за статтею 6, статтею 2 Протоколу № 4 та статтею 13, усі з яких можна віднести до Російської Федерації. Він не виявив жодних порушень з боку Республіки Молдова, оскільки вона виконала свої позитивні зобов’язання.
* **Стаття 41 (Справедлива Сатисфакція):** Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду та витрати, які має виплатити Росія.
* **Додаток:** Додаток містить детальний перелік справ, включаючи інформацію про заявників, стислий виклад фактів, основні скарги, інші скарги, запитувані суми та присуджені суми.
3. **Основні Положення для Використання:**
* **Юрисдикція:** Підтвердження Судом юрисдикції щодо Росії щодо подій, що відбулися до 16 вересня 2022 року, незважаючи на неучасть Росії, є вирішальним.
* **Ефективний Контроль:** Підтвердження ефективного контролю Росії над “МРП” та її відповідальності за порушення прав людини в регіоні є значним.
* **Відсутність Правових Підстав:** Висновок про те, що “правова система МРП” несумісна з Конвенцією, і що дії “органів влади МРП” не мають правових підстав згідно з молдовським законодавством, є ключовим елементом.
* **Позитивні Зобов’язання:** Визнання того, що Молдова виконала свої позитивні зобов’язання, підкреслює баланс відповідальності в цій складній ситуації.
* **Компенсація:** Присудження компенсації заявникам підкреслює відчутні наслідки дій Росії.
Це рішення особливо важливе для розуміння ситуації з правами людини в Придністров’ї та відповідальності як Росії, так і Молдови. Воно забезпечує правову основу для майбутніх позовів, пов’язаних з порушеннями прав людини в регіоні.
