СПРАВА ХАДІДЖІ ІСМАЙЛОВОЇ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ (№ 4)
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Хадіджі Ісмаїлової проти Азербайджану (№ 4):
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Азербайджан порушив кілька статей Конвенції про права людини у справі журналістки Хадіджі Ісмаїлової. Суд встановив, що засудження Ісмаїлової за незаконну підприємницьку діяльність та ухилення від сплати податків було свавільним і порушило її права. Суд наголосив, що уряд Азербайджану незаконно обмежив свободу вираження поглядів Ісмаїлової і що кримінальне провадження проти неї було використано для того, щоб змусити її замовкнути і покарати за її журналістські розслідування.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Містить короткий огляд справи та скарг заявниці.
* **Факти:** Детально описує передісторію справи, включаючи роботу Ісмаїлової як журналістки-розслідувачки, кримінальні звинувачення проти неї (незаконна підприємницька діяльність, ухилення від сплати податків тощо), її засудження та апеляції, а також подальші судові провадження.
* **Відповідна правова база:** Викладає відповідні статті Кримінального кодексу Азербайджану, Податкового кодексу та Закону про засоби масової інформації, які були центральними у справі.
* **Об’єднання заяв:** Пояснює рішення Суду розглядати заяви спільно.
* **Заявлене порушення статті 7:** Зосереджується на скарзі про те, що Ісмаїлова була засуджена за дії, які не становили кримінального злочину згідно з внутрішнім законодавством. Суд встановив порушення, заявивши, що внутрішнє законодавство було розширено та непередбачувано витлумачено на її шкоду.
* **Заявлене порушення статті 6 § 1:** Розглядає скаргу про те, що національні суди винесли необґрунтовані рішення, порушивши право Ісмаїлової на справедливий судовий розгляд. Суд погодився, встановивши, що рішення національних судів були принципово помилковими та свавільними.
* **Заявлене порушення статті 10:** Розглядає скаргу про те, що засудження Ісмаїлової було невиправданим втручанням у її право на свободу вираження поглядів. Суд встановив порушення, заявивши, що кримінальне провадження стосувалося її журналістської діяльності і не переслідувало жодної законної мети.
* **Заявлене порушення статті 18:** Розглядає скаргу про те, що обмеження прав Ісмаїлової було застосовано з недозволеною метою, а саме для того, щоб змусити її замовкнути і покарати за її журналістську діяльність. Суд встановив порушення, погодившись з тим, що кримінальне провадження було порушено з метою змусити її замовкнути і покарати за її журналістську діяльність.
* **Інші заявлені порушення Конвенції:** Коротко згадує інші скарги, але вважає за недоцільне виносити рішення щодо них окремо.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції, включаючи відшкодування збитків і витрат. Суд присудив Ісмаїловій компенсацію за нематеріальну шкоду, а також витрати і видатки.
**3. Основні положення та важливість:**
* **Стаття 7 (Nullum crimen sine lege):** Суд підкреслив, що кримінальне право має бути чітко визначене та передбачуване. Суд встановив, що Азербайджан порушив цей принцип, широко витлумачивши поняття “незаконна підприємницька діяльність”, включивши до нього журналістську діяльність без акредитації, що не було чітко визначеним злочином.
* **Стаття 6 § 1 (Справедливий судовий розгляд):** Суд наголосив на важливості обґрунтованих рішень і справедливого судового процесу. Суд встановив, що рішення національних судів були свавільними і не містили належного обґрунтування, що підривало справедливість провадження.
* **Стаття 10 (Свобода вираження поглядів):** Суд підтвердив важливість захисту свободи вираження поглядів журналістів. Суд встановив, що кримінальне провадження проти Ісмаїлової було пов’язане з її журналістською діяльністю і становило невиправдане втручання в її право поширювати інформацію та ідеї.
* **Стаття 18 (Обмеження з недозволеною метою):** Суд наголосив, що обмеження прав, передбачених Конвенцією, не повинні застосовуватися з прихованих мотивів. Суд встановив, що кримінальне провадження проти Ісмаїлової було порушено з метою змусити її замовкнути і покарати за її журналістську діяльність, порушуючи статтю 18.
Рішення підкреслює важливість захисту журналістів від політично вмотивованого переслідування та забезпечення того, щоб правові положення не використовувалися для придушення свободи вираження поглядів.
СПРАВА СТАЙКОВИЧ ПРОТИ СЕРБІЇ
Нижче наведено аналіз рішення у справі Стайкович проти Сербії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Сербією статті 5 § 5 Конвенції, оскільки її Конституційний суд не присудив пану Стайковичу компенсацію за попереднє порушення його прав згідно зі статтею 5 § 3 (тривале досудове тримання під вартою). ЄСПЛ підкреслив, що самого лише визнання порушення недостатньо для відшкодування, і що необхідна компенсація за нематеріальну шкоду. Уряд Сербії стверджував, що Конституційний суд вважав визнання порушення достатнім задоволенням, оскільки затримання не завдало жодної шкоди, яка б виправдовувала компенсацію. ЄСПЛ відхилив аргумент уряду, посилаючись на своє нещодавнє рішення у справі Радоніч і Роміч, в якому наголошувалося, що компенсація за нематеріальну шкоду має бути присуджена в ситуаціях такого характеру.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет:** Справа стосувалася відсутності компенсації за порушення права заявника на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 § 3) через надмірну тривалість його досудового тримання під вартою.
* **Прийнятність:** Суд відхилив аргумент уряду про те, що заявник не вичерпав внутрішні засоби захисту, зазначивши, що він використав один доступний засіб (конституційну скаргу) і не був зобов’язаний використовувати інші.
* **Суть:** Суд послався на рішення у справі Радоніч і Роміч, підтвердивши, що самого лише визнання порушення недостатньо для відшкодування і що необхідна компенсація за нематеріальну шкоду.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Компенсація не була присуджена, оскільки заявник не подав вимогу про її виплату.
3. **Основні положення для використання:**
* **Компенсація за тривале тримання під вартою:** Це рішення підсилює принцип, згідно з яким особи, чиї права за статтею 5 § 3 були порушені через надмірно тривале досудове тримання під вартою, мають право на компенсацію, а не лише на констатацію порушення.
* **Достатність відшкодування:** Рішення роз’яснює, що визнання порушення без надання компенсації не є достатнім відшкодуванням згідно зі статтею 5 § 5.
* **Вичерпання засобів захисту:** Позиція Суду щодо вичерпання внутрішніх засобів захисту роз’яснює, що використання одного доступного засобу є достатнім, навіть якщо існують інші з тією ж метою.
Це рішення підкреслює важливість надання ефективних засобів захисту, включаючи компенсацію, за порушення основних прав, особливо у випадках незаконного тримання під вартою.
СПРАВА «ЗИБЕРІ ПРОТИ АЛБАНІЇ»
Нижче наведено аналіз рішення у справі «Зибері проти Албанії»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Албанія порушила статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) через те, як національні суди розглядали питання реституції майна у справі пані Афердіти Зибері. Після того, як пані Зибері отримала остаточне рішення суду, яким В.М. зобов’язувався звільнити її земельну ділянку, наступні судові рішення заблокували виконання цього рішення на підставі дозволу на легалізацію будівництва на цій землі, який В.М. отримав пізніше. ЄСПЛ встановив, що національні суди не навели переконливих підстав для блокування виконання рішення, тим самим порушивши право пані Зибері на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном. Суд підкреслив, що принцип юридичної визначеності було порушено через суперечливі мотивування та адміністративне рішення, яке втрутилося.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладення обставин справи, включаючи початкове рішення про реституцію майна 1995 року на користь пані Зибері.
* Детально описуються три етапи провадження:
* Перший етап включав позов пані Зибері до В.М. про повернення її земельної ділянки, який завершився рішенням на її користь у 2009 році.
* Другий етап стосувався оскарження пані Зибері дозволу на легалізацію, отриманого В.М.
* Третій етап стосувався блокування В.М. виконання рішення 2009 року, що зрештою було успішним в албанських судах.
* Далі ЄСПЛ оцінює прийнятність скарг, визнаючи їх прийнятними.
* Суд аналізує суть справи, посилаючись на загальні принципи щодо виконання остаточних судових рішень та принцип юридичної визначеності.
* Він застосовує ці принципи до фактів, встановлюючи, що рішення албанських судів не мали переконливого обґрунтування та порушили права пані Зибері.
* Рішення завершується відхиленням вимоги заявниці щодо справедливої сатисфакції через відсутність конкретних деталей.
3. **Основні положення та значення:**
* **Порушення юридичної визначеності:** Основним висновком є те, що албанські суди порушили принцип юридичної визначеності, дозволивши В.М. фактично скасувати остаточне судове рішення через пізнішу процедуру легалізації. Це підкреслює важливість поваги до res judicata та забезпечення того, щоб остаточні судові рішення не ставилися під сумнів.
* **Виконання рішень:** Рішення підсилює зобов’язання держав забезпечувати ефективне виконання судових рішень. ЄСПЛ чітко зазначає, що адміністративні процедури не повинні використовуватися для підриву або обходу судових рішень.
* **Права власності:** Справа підкреслює захист прав власності відповідно до статті 1 Протоколу № 1, особливо в контексті реституції. Суд наголошує, що особи, які отримали права власності через програми реституції, мають право на повагу та захист цих прав.
* **Правонаступництво:** Суд постановив, що дочки та спадкоємці заявниці, Фатміра Джаджо та Сільвана Павачі, мають право продовжувати цей розгляд замість заявниці.
