СПРАВА “БІЛІНСЬКИЙ ПРОТИ ПОЛЬЩІ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білінський проти Польщі”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Польща порушила статтю 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд) у справі судді Лукаша Білінського. Порушення випливало з відсутності незалежного та неупередженого перегляду його не добровільного переведення між двома відділеннями одного й того ж суду, кожне з яких розглядало різні галузі права. Суд встановив, що реформована Національна рада судочинства (НРС) не мала необхідної незалежності, а внутрішнє законодавство не передбачало судового перегляду рішень НРС, що підривало саму суть права заявника на доступ до суду. Суд наголосив на важливості захисту незалежності судової влади від свавільних заходів, що впливають на кар’єру суддів.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає контекст, окреслюючи основну увагу справи на переведенні судді та відсутності судового перегляду.
* **Правовий контекст:** Посилається на попередні справи щодо судової реформи в Польщі та підкреслює новизну цієї справи, пов’язаної з імовірним свавільним переведенням.
* **Факти:** Детально описує біографію заявника, його рішення щодо свободи зібрань та обставини, пов’язані з його переведенням, включаючи ліквідацію його відділу та дії голови суду.
* **Звернення до НРС:** Описує звернення заявника до НРС, скасування рішення про переведення головою Варшавського регіонального суду та відхилення НРС його апеляції.
* **Відповідна правова база:** Підсумовує внутрішнє законодавство, що стосується судової влади, НРС та адміністративного нагляду з боку голів судів. Він також посилається на міжнародні матеріали та висновок Венеціанської комісії щодо судової реформи в Польщі.
* **Право:** Цей розділ містить юридичне обґрунтування Суду. Він розглядає застосовність статті 6, існування права на захист від свавільного переведення та «цивільний» характер цього права. Він застосовує тест Ескелінена, щоб визначити, чи застосовується стаття 6, і встановлює, що хоча перша умова (виключення доступу до суду) виконується, друга (обґрунтування на об’єктивних підставах) – ні.
* **Суть справи:** Оцінює, чи відповідало провадження в НРС вимогам статті 6 § 1, враховуючи незалежність НРС та наявні процесуальні гарантії.
* **Стаття 41:** Розглядає застосування статті 41 Конвенції щодо справедливої сатисфакції, присуджуючи заявнику компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
3. **Основні положення та значення:**
* **Застосовність статті 6 до переведення суддів:** Суд чітко заявляє, що стаття 6 § 1 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд) може застосовуватися до спорів щодо не добровільного переведення судді між відділами в межах одного суду, особливо коли це впливає на їх незалежність.
* **Тест Ескелінена:** Рішення підсилює застосування тесту Ескелінена для визначення того, чи застосовується стаття 6 до державних службовців, підкреслюючи, що виключення судового перегляду має бути обґрунтоване об’єктивними підставами в інтересах держави.
* **Незалежність НРС:** Суд підтверджує свої попередні висновки про те, що реформована НРС у Польщі не має достатньої незалежності від законодавчої та виконавчої гілок влади.
* **Процедурні гарантії:** Рішення підкреслює важливість процесуальних гарантій у провадженнях, що впливають на кар’єру суддів, включаючи право бути заслуханим та надання обґрунтувань для рішень.
* **Право на захист від свавільного переведення:** Суд визнає право суддів на захист від свавільних переведень, підкреслюючи, що це право є важливим для підтримки незалежності судової влади.
Це рішення підкреслює важливість незалежності судової влади та права суддів на справедливий розгляд, коли на їх кар’єру впливають адміністративні рішення. Воно також служить критичною оцінкою судової реформи в Польщі та її впливу на верховенство права.
СПРАВА “МАГЕРІНІ ТА ІНШІ ПРОТИ ІТАЛІЇ”
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі “Магеріні та інші проти Італії”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується смерті громадянина Італії, Р.М., після того, як його затримали поліцейські. Суд встановив, що Італія порушила статтю 2 Європейської конвенції з прав людини, яка захищає право на життя. Суд визначив, що поліцейські застосували надмірну силу, утримуючи Р.М. в положенні лежачи на животі занадто довго, що сприяло його смерті. Суд також підкреслив відсутність чітких інструкцій і підготовки для правоохоронних органів щодо ризиків, пов’язаних з утриманням в положенні лежачи на животі, особливо при роботі з особами в стані збудження. Нарешті, Суд встановив, що розслідування смерті Р.М. не було незалежним, оскільки працівники поліції, причетні до інциденту, брали участь у початкових слідчих діях.
2. **Структура та основні положення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладається предмет справи: смерть Р.М. під час поліцейського втручання та подальше розслідування. Далі детально описуються факти, включаючи події 3 березня 2014 року, коли було повідомлено, що Р.М. перебуває в стані дистресу і був затриманий поліцією. У рішенні описується розслідування смерті Р.М., включаючи судово-медичні звіти та кримінальне провадження проти причетних поліцейських. У ньому також згадуються відповідні внутрішні закони, циркуляри поліції, міжнародне право та практика. Потім Суд оцінює прийнятність заяви, розглядаючи такі питання, як статус жертви деяких заявників і шестимісячний термін для подання заяви. Суд аналізує ймовірне порушення статті 2 Конвенції, як у її матеріальному, так і в процесуальному аспектах, і зрештою встановлює порушення в обох сферах. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 Конвенції, що стосується справедливої сатисфакції для потерпілої сторони, присуджуючи відшкодування збитків заявникам.
3. **Основні положення та важливість:**
* **Порушення статті 2 (матеріальне):** Суд підкреслив, що застосування сили поліцією має бути “абсолютно необхідним”. Хоча початкове затримання Р.М. було визнано прийнятним, продовження положення лежачи на животі протягом приблизно двадцяти хвилин після того, як на нього одягли кайданки, не було виправданим.
* **Позитивні зобов’язання:** Суд встановив, що Італія не забезпечила належних інструкцій і підготовки правоохоронних органів щодо небезпеки утримання в положенні лежачи на животі, особливо для осіб у збудженому стані.
* **Порушення статті 2 (процедурне):** Розслідування смерті Р.М. не було незалежним, оскільки поліцейські, причетні до інциденту, брали участь у початкових слідчих діях.
* **Статус жертви:** Суд роз’яснив, що, хоча близькі члени сім’ї, як правило, визнаються жертвами в таких випадках, двоюрідні брати та сестри автоматично не отримують цього статусу, якщо вони не можуть продемонструвати законний інтерес.
Це рішення підкреслює важливість належної підготовки та чітких інструкцій для правоохоронних органів під час використання технік затримання. Воно також підкреслює необхідність проведення незалежних розслідувань, коли державні агенти причетні до смерті.
СПРАВА “РАЗЕСУ ТА ІНШІ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА”
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі “Разесу та інші проти Республіки Молдова”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосувалася групи міноритарних акціонерів молдовської компанії, які стверджували, що їхнє право на доступ до суду було порушено. Вони подали до суду на компанію, стверджуючи про неналежне управління, але Апеляційний суд Молдови виключив їхню справу, посилаючись на недотримання обов’язкової процедури досудового врегулювання. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що рішення Апеляційного суду суперечило національному законодавству і не містило послідовного обґрунтування, що порушує право акціонерів на справедливий судовий розгляд згідно зі статтею 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ наголосив, що акціонерам фактично було відмовлено в можливості розгляду їхньої справи по суті. Суд присудив заявникам компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Детально описує скарги заявників щодо управління акціонерним товариством та їхні безуспішні спроби отримати інформацію та реалізувати свої права як акціонерів.
* **Провадження, що розглядається:** Описує судові дії, вжиті заявниками в молдовських судах, включаючи первісне прийняття їхньої справи, подальшу апеляцію компанії та рішення Апеляційного суду про виключення справи.
* **Відповідна правова база:** Викладає відповідні статті Цивільного процесуального кодексу Молдови та Закону про акціонерні товариства, які мають відношення до справи.
* **Оцінка Суду:**
* **Заявлене порушення статті 6 § 1 Конвенції:** Цей розділ становить основу рішення. У ньому розглядаються заперечення Уряду щодо застосовності статті 6 та статусу заявників як жертв. Суд відхиляє ці заперечення, встановивши, що стаття 6 дійсно застосовна і що заявники залишаються жертвами порушення.
* Суд повторює принципи доступу до суду, наголошуючи, що обмеження не повинні порушувати саму суть цього права. Він вважає, що рішення Апеляційного суду Молдови суперечило національному законодавству і не містило послідовного обґрунтування, що порушує статтю 6 § 1.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Розглядає вимогу заявників про справедливу сатисфакцію (компенсацію). Суд відхиляє вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, але присуджує компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати.
* **Резолютивна частина:**
* Оголошує заяву прийнятною.
* Констатує порушення статті 6 § 1 Конвенції.
* Зобов’язує державу-відповідача виплатити заявникам спільно визначені суми за нематеріальну шкоду та витрати і видатки.
* Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
3. **Основні положення для практичного використання:**
* **Підтвердження права на доступ до суду:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким особи мають право на розгляд їхніх цивільних позовів судом.
* **Обмеження доступу до суду:** Визнаючи, що право на доступ до суду не є абсолютним, ЄСПЛ наголошує, що будь-які обмеження не повинні порушувати саму суть цього права.
* **Важливість послідовного правового обґрунтування:** Суд підкреслює важливість надання національними судами послідовних та обґрунтованих тлумачень національного законодавства та Конвенції.
* **Порушення статті 6:** Рішення підкреслює, що порушення статті 6 може відбутися, коли рішення суду суперечить національному законодавству і не містить послідовного обґрунтування, що фактично позбавляє сторону права на розгляд її справи по суті.
Сподіваюся, цей детальний опис буде корисним.
