1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Україною статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у серії об’єднаних заяв. Заявники скаржилися на відмову в доступі до судів вищої інстанції через надмірно формалістичне застосування процесуальних норм щодо строків подання апеляцій. Зокрема, апеляційні суди відхилили їхні апеляції як подані з пропуском строку, хоча заявники не отримали повний текст рішень суду першої інстанції своєчасно, що унеможливило подання апеляцій у встановлений строк. ЄСПЛ дійшов висновку, що ці обмеження зачіпають саму суть права заявників на доступ до суду. В одній справі (Радченко) Суд також встановив порушення щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності ефективного засобу правового захисту у національному законодавстві. Суд присудив заявникам суми відшкодування моральної шкоди та витрат.
2. **Структура та основні положення:**
Рішення починається з процедури, в якій викладено походження заяв і повідомлення Українському уряду. Далі представлено факти, у яких підсумовано скарги заявників щодо відмови в доступі до судів вищої інстанції. У розділі юридичного аналізу розглядається об’єднання заяв і ймовірне порушення статті 6 § 1, з посиланням на усталену судову практику для підтвердження своїх висновків. Суд підкреслює, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає обмеженням, які, однак, не повинні обмежувати або зменшувати доступ особи таким чином або такою мірою, щоб було порушено саму суть цього права. Він також розглядає інші ймовірні порушення в одній із заяв (№ 3159/19), встановлюючи додаткові порушення Конвенції. Нарешті, у ньому викладено застосування статті 41, присуджуючи компенсацію заявникам. Рішення завершується рішенням Суду об’єднати заяви, оголосити їх прийнятними та встановити, що мало місце порушення статті 6 § 1 та інші порушення, а також зобов’язати державу-відповідача виплатити заявникам зазначені суми. У додатку перелічено заяви, надаючи такі деталі, як ім’я заявника, конкретне оскаржуване порушення, відповідна судова практика та присуджені суми.
3. **Основні положення для використання:**
Найважливішим положенням є висновок про те, що Україна порушила статтю 6 § 1 Конвенції, відмовивши заявникам у доступі до судів вищої інстанції через надмірно формалістичне застосування процесуальних норм. Суд наголосив, що обмеження права на доступ до суду не повинні порушувати саму суть цього права. Рішення підкреслює важливість забезпечення того, щоб особи мали реальну можливість оскаржити рішення, що включає надання своєчасного доступу до повного тексту рішень. Це рішення підсилює принцип, згідно з яким процесуальні норми не повинні застосовуватися таким чином, щоб перешкоджати особам у здійсненні їхнього права на справедливий судовий розгляд. Рішення також підкреслює обов’язок суду першої інстанції надати копію свого рішення до дати, коли заявник фактично отримав його.
