1. Предметом спору є оскарження бездіяльності прикордонного загону та зобов’язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду військовослужбовцю в розмірі 100 000 грн за участь у бойових діях.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду, керувався тим, що військовослужбовці мають право на пільги, гарантії та компенсації, включаючи надбавки та винагороди, які не можуть бути обмежені. Суд зазначив, що Наказ № 392-АГ, хоч і не був зареєстрований у Міністерстві юстиції, фактично застосовувався органами Держприкордонслужби для визначення механізму виплати додаткової винагороди, і його ігнорування призвело б до необхідності повернення вже виплачених коштів. Суд також врахував, що Сумська область, де позивач виконував завдання, входить до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, і наявні докази підтверджують безпосередню участь позивача у заходах з відсічі збройної агресії. Суд наголосив, що порушення порядку передачі документів між військовими частинами не може позбавити військовослужбовця права на винагороду. **** Суд відступив від попередньої позиції щодо застосування Інструкції № 188, визнавши її непридатною для регулювання виплат, встановлених Постановою № 168.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позов військовослужбовця.
