1. Предметом спору є оскарження громадською організацією містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, що стосуються будівництва адміністративної будівлі з об’єктами рекреаційного призначення.
2. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, зазначивши, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, щодо права громадської організації на апеляційне оскарження рішень у справах, що стосуються охорони довкілля. Суд наголосив, що відповідно до Орхуської конвенції та національного законодавства, громадські організації, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, мають право на судовий захист екологічних прав та інтересів невизначеного кола осіб, навіть якщо їхні власні корпоративні права не порушені. Суд також врахував, що спірні містобудівні умови та дозвіл на будівництво можуть впливати на стан довкілля, що обґрунтовує правомірність звернення організації до суду. Крім того, Верховний Суд підкреслив, що Орхуська конвенція не обмежує кількість громадських організацій, які можуть звертатися до суду з питань охорони довкілля, і що кожна організація має власну правосуб’єктність. **** Суд відступив від формального підходу до визначення заінтересованості громадської організації у справах про захист довкілля, наголосивши на пріоритетності забезпечення широкого доступу до правосуддя в таких справах.
3. Суд вирішив задовольнити касаційну скаргу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
