1. Предметом спору є законність звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які звільнили особу від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України. Суд підкреслив, що перебіг строку давності може бути перерваний лише у випадку вчинення особою нового злочину, що має бути підтверджено обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого злочину не є достатньою підставою для переривання строку давності, оскільки не доводить факту вчинення злочину. Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій дослідили надані прокурором документи, але не було надано доказів наявності обвинувального вироку щодо особи у іншому кримінальному провадженні. **** Суд підкреслив, що лише ухвалення обвинувального вироку встановлює факт вчинення особою нового злочину як підставу для переривання давності притягнення її до кримінальної відповідальності, посилаючись на власну сталу практику.
3. Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
