1. Предметом спору є визнання протиправною бездіяльності комунального підприємства та міської ради щодо невжиття заходів для приведення у готовність захисної споруди цивільного захисту та зобов’язання вчинити дії щодо приведення її у готовність.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду з вимогами, які не передбачені законом, а саме з позовом про зобов’язання привести захисну споруду в стан готовності. Суд зазначив, що захист інтересів держави у випадку порушення порядку утримання чи експлуатації споруд цивільного захисту має здійснюватися із застосуванням заходів адміністративного впливу, або ж шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення діяльності. Суд підкреслив, що звернення до суду з позовом до суб’єкта господарювання та/або органу місцевого самоврядування з вимогами привести захисну споруду в стан готовності не належить до передбачених законом форм реагування на порушення в цій сфері. Суд також вказав, що органам ДСНС України надано право звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб’єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров’ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу. **** Суд зазначив, що він відступає від попередньої позиції, яка була висловлена у справах № 120/17511/23, № 120/12423/23, № 120/11541/23.
3. Суд вирішив касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду – без змін.
