Рішення Загального суду (Велика палата) від 10 вересня 2025 року. Республіка Австрія проти Європейської Комісії. Навколишнє середовище – Делегований регламент (ЄС) 2022/1214 – Таксономія – Економічна діяльність у секторах викопного газу та ядерної енергії – Включення до екологічно стійкої економічної діяльності – Інвестиції – Внесок у перехід до вуглецево-нейтральної економіки відповідно до цілі 1,5 °C, встановленої Паризькою угодою – Мета досягнення нульових викидів до 2050 року – Суттєвий внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптацію до них – Статті 10 та 11 Регламенту (ЄС) 2020/852 – Концепція «низьковуглецевої діяльності» – Значна шкода екологічним цілям – Ризики, пов’язані з серйозними аваріями на реакторах – Ризики, пов’язані з високоактивними радіоактивними відходами – Ризики, пов’язані з посухами та кліматичними небезпеками – Принцип обережності – Критерії технічного скринінгу – Скорочення викидів парникових газів – Стаття 290 ДФЄС – Концепція «істотних елементів» законодавчого акту – Наукові докази – Дискреційні повноваження Комісії – Явна помилка оцінки. Справа T-625/22.

Це рішення Загального суду (Велика палата) у справі T-625/22, де Республіка Австрія, за підтримки Великого Герцогства Люксембург, домагалася скасування Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/1214. Цей регламент вносить зміни до Делегованого регламенту (ЄС) 2021/2139 щодо економічної діяльності в певних секторах енергетики (ядерна та викопний газ) та Делегованого регламенту (ЄС) 2021/2178 щодо конкретних публічних розкриттів інформації для цієї економічної діяльності, зокрема щодо їх включення як екологічно стійкої економічної діяльності в рамках Регламенту ЄС про таксономію. Зрештою, суд відхилив позов.

Рішення структуровано навколо доводів, висунутих Австрією проти Делегованого регламенту. Ці доводи поділяються на дві основні категорії: ті, що стосуються економічної діяльності в секторі ядерної енергетики, і ті, що стосуються економічної діяльності в секторі викопного газу. Для кожного сектора суд розглядає процедурні та матеріальні питання, включаючи ймовірні порушення Регламенту про таксономію, Європейського кліматичного закону, Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) та загальних принципів права ЄС, таких як принцип запобіжних заходів та принцип технологічної нейтральності. Суд також розглядає аргументи, пов’язані з істотними елементами законодавчого акта, науковими доказами та свободою розсуду Комісії.

Кілька положень Регламенту про таксономію є центральними для рішення, включаючи статті 10 (пом’якшення наслідків зміни клімату), 11 (адаптація до зміни клімату), 17 (не завдавати значної шкоди – DNSH) та 19 (критерії технічного відбору). Суд оцінює, чи правильно Комісія застосувала ці положення під час встановлення критеріїв технічного відбору для включення ядерної діяльності та діяльності, пов’язаної з викопним газом, як екологічно стійкої. Ключові питання включають тлумачення “низьковуглецевих альтернатив”, оцінку викидів парникових газів, врахування оцінок життєвого циклу та управління ризиками, пов’язаними з ядерною енергетикою (аварії на реакторах, радіоактивні відходи) та викопним газом (викиди метану). Суд також розглядає процедурні питання, пов’язані з оцінками впливу, публічними консультаціями та залученням експертних груп. **** Цей акт має наслідки для України, оскільки визначає умови, за яких інвестиції в ядерний сектор та сектор викопного газу можуть вважатися стійкими, що може вплинути на енергетичні проекти та політику в Україні, особливо враховуючи цілі країни щодо переходу до чистої енергії та її залежність від ядерної енергії.

Повний текст за посиланням