1. Предметом спору є правомірність вимоги митниці щодо сплати судового збору при оскарженні додаткового рішення суду про розподіл судових витрат.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково зобов’язав митницю сплатити судовий збір за апеляційну скаргу на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки такі витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову. Суд наголосив, що розподіл судових витрат здійснюється або в рішенні по суті спору, або в додатковому судовому рішенні, яке є невід’ємною частиною основного рішення. **** Суд відступив від попередніх висновків щодо сплати судового збору при оскарженні додаткових рішень про розподіл судових витрат, посилаючись на постанову Об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року. Суд зазначив, що вимога про сплату судового збору за оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, є безпідставною, оскільки це не впливає на розмір ставки судового збору при поданні позовної заяви.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
