1. Предметом спору є стягнення з комунального підприємства на користь товариства з обмеженою відповідальністю інфляційних втрат і трьох процентів річних у зв’язку з простроченням оплати за виконані роботи за договором.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зосередився на двох ключових питаннях: по-перше, чи обґрунтовано нараховувати інфляційні втрати і три відсотки річних за весь період прострочення, а не лише за останні три роки перед поданням позову, та, по-друге, чи має суд право зменшувати розмір інфляційних втрат і трьох відсотків річних, якщо їх розмір не перевищує встановлений законом. Суд підкреслив, що у випадку, коли позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, строк звернення до суду продовжується на період карантину та воєнного стану. Також суд зазначив, що зменшення відсотків річних можливе лише до рівня трьох відсотків, оскільки це мінімальний розмір, встановлений законом, а інфляційні втрати не підлягають зменшенню, оскільки є компенсацією знецінення грошових коштів. Суд конкретизував попередній висновок щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, зазначивши, що три проценти річних є мінімальним розміром, який не підлягає зменшенню судом.
3. Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ “Системний зв’язок” та частково скасував рішення попередніх інстанцій, ухваливши нове рішення про стягнення з КП “Луцьке підприємство електротранспорту” додаткової суми трьох процентів річних, а касаційну скаргу КП “Луцьке підприємство електротранспорту” залишив без задоволення.
Skip to content
Skip to sidebar
Skip to footer
