Справа №160/7169/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Комунального підприємства та Криничанської селищної ради щодо приведення в належний стан захисної споруди цивільного захисту.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення апеляційного суду про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яке, згідно з чинним законодавством, не має повноважень самостійно звертатися до суду з такими вимогами. Суд зазначив, що хоча зміни до Кодексу цивільного захисту України розширили повноваження ДСНС, вони вимагають чіткої кореляції з положеннями закону, який би передбачав відповідний випадок звернення ДСНС до суду. Суд також врахував, що на час звернення прокурора до суду, положення про ДСНС не були змінені, і відсутній закон, який би прямо уповноважував ДСНС звертатися до суду з позовами щодо приведення захисних споруд у належний стан. Суд підкреслив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках, коли відповідний орган влади не здійснює захист або робить це неналежно, і прокурор не може вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №120/8946/24 від 04/07/2025
1. Предметом спору є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з відсутністю підпису особи, яка її подала, після тексту скарги.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення апеляційного суду, зазначивши, що апеляційна скарга була правомірно повернута, оскільки не містила підпису особи, яка її подала, після основного тексту. Суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою підпис на документі має бути розташований після основного тексту для підтвердження волевиявлення особи та згоди з його змістом. Суд відхилив аргументи скаржника про надмірний формалізм, наголосивши, що такий підхід не обмежує право на доступ до суду, а забезпечує належне використання процесуальних прав. Суд також зазначив, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі, є обов’язковими до врахування, оскільки вони були сформовані за наслідками вирішення виключної правової проблеми.
3. Суд вирішив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №500/2893/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є правомірність залишення без розгляду позовної заяви прокурора щодо зобов’язання привести захисну споруду цивільного захисту у належний стан.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які залишили позовну заяву прокурора без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС), яке, на думку суду, не має повноважень на звернення до суду з такими вимогами. Суд зазначив, що згідно з чинним законодавством, зокрема Кодексом цивільного захисту України, ДСНС не наділено правом звертатися до суду з позовами щодо приведення у готовність захисних споруд. Суд також врахував, що хоча зміни до законодавства розширили коло правовідносин, у яких ДСНС може бути позивачем, це вимагає чіткої кореляції із законом, який би передбачав відповідний випадок. Суд відхилив посилання прокурора на попередню практику Великої Палати Верховного Суду, оскільки обставини та нормативне регулювання у попередній справі були відмінними.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №160/20702/21 від 09/07/2025
1. Предметом спору є оскарження Виконавчим комітетом Криворізької міської ради дій Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) щодо внесення змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю, а також скасування наказу про внесення змін до плану, вимоги про усунення порушень та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.
2. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправними дії Держаудитслужби. Суд вказав, що суди попередніх інстанцій помилково застосували норми матеріального права, зокрема, щодо строків внесення змін до плану державного фінансового контролю, вважаючи, що такі зміни мають вноситися виключно до початку відповідного кварталу. Суд зазначив, що Інструкція №319, якою керується Держаудитслужба, дозволяє вносити зміни і пізніше, якщо є обґрунтована потреба. Крім того, суди не надали належної оцінки пропозиціям контролюючих підрозділів Держаудитслужби, які обґрунтовували необхідність внесення змін до плану. Суд також підкреслив, що Інструкція №319 не підлягає обов’язковій державній реєстрації, оскільки спрямована на організацію виконання рішень вищестоящих органів і не містить нових правових норм. В результаті, Верховний Суд вирішив, що необхідно повторно розглянути справу, дослідивши обґрунтованість підстав для внесення змін до плану контролю.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №991/970/25 від 23/06/2025
1. Предметом спору є позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а саме автомобіля та грошових коштів, набутих дружиною особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
2. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду погодилась з рішенням суду першої інстанції, який частково задовольнив позов прокурора, встановивши, що активи (автомобіль та частина вартості квартири) були придбані за кошти, походження яких не підтверджено законними доходами. Суд врахував, що відповідач, будучи службовою особою, мав можливість впливати на ці активи, хоча формально вони були оформлені на його дружину. Суд також не взяв до уваги доводи відповідачів про отримання дружиною позик на придбання майна, оскільки не було надано переконливих доказів на підтвердження фінансової спроможності позикодавців та реальності боргових зобов’язань. Суд зазначив, що недекларування отриманих дружиною позик також свідчить про їх фіктивний характер. Доводи про неналежне оформлення документів прокурора були відхилені, оскільки вони були належним чином завірені та не містили ознак недостовірності. Суд критично оцінив висновок суду першої інстанції про легалізацію коштів, оскільки це може порушувати презумпцію невинуватості. Також апеляційний суд не погодився з висновком про набуття відповідачами спільної сумісної власності на квартиру, оскільки кошти, за які її придбано, визнано необґрунтованими активами.
3. Апеляційну скаргу представника відповідача залишено без задоволення, а рішення Вищого антикорупційного суду – без змін.
Справа №340/7444/23 від 09/07/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Заваллівської селищної ради щодо утримання захисної споруди цивільного захисту в готовності до використання.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС), яке не має повноважень на звернення до суду з такими вимогами. Суд зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює уповноважений орган, або у разі відсутності такого органу. Суд підкреслив, що ДСНС має право звертатися до суду лише у випадках, прямо передбачених законом, і чинне законодавство не наділяє ДСНС повноваженнями на звернення до суду з позовом про приведення у готовність захисних споруд. Суд також зазначив, що прокурор не може вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду і замінювати належного суб’єкта владних повноважень. Суд відхилив посилання скаржника на попередні рішення Верховного Суду, оскільки вони стосувалися інших правовідносин.
3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №990/178/24 від 09/07/2025
Предметом спору є оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади.
Суд відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що Вища рада правосуддя діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. Суд врахував надані докази та встановив, що рішення про звільнення було обґрунтованим і законним. Зокрема, суд зважив на те, що були дотримані всі процедурні вимоги під час розгляду питання про звільнення судді, а також наявні підстави для такого звільнення, передбачені Конституцією України. Суд також зазначив, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження протиправності рішення Вищої ради правосуддя. Крім того, суд взяв до уваги позицію представника відповідача, який надав аргументи на користь правомірності оскаржуваного рішення.
Суд вирішив відмовити в задоволенні позову судді про визнання протиправним та скасування рішення ВРП про звільнення її з посади.
Справа №420/31/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є правомірність бездіяльності комунального підприємства щодо незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту до використання за призначенням.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (ГУ ДСНС) та Одеської обласної військової адміністрації (ОВА), які, згідно з чинним законодавством, не мають повноважень звертатися до суду з такими вимогами. Суд зазначив, що ДСНС має право звертатися до суду лише у випадках, прямо передбачених законом, і жоден нормативний акт не наділяє її повноваженнями позиватися щодо приведення захисних споруд у готовність. Аналогічно, Одеська ОВА не має відповідних повноважень згідно із Законом України “Про правовий режим воєнного стану”. Суд також відхилив аргументи прокурора щодо необхідності відступу від попередніх правових висновків Верховного Суду, оскільки не було надано достатніх обґрунтувань для такого відступу, а забезпечення єдності судової практики є важливим для правової визначеності. Суд наголосив, що прокурор не може замінювати належного суб’єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №580/6731/24 від 09/07/2025
Предметом спору у справі є оскарження наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), скасувавши рішення Черкаського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції, ймовірно, встановив порушення норм процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи та правильне застосування норм матеріального права. Можливо, суди не повно з’ясували обставини справи, не надали належної оцінки доказам або неправильно застосували норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні підстави скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №280/2822/23 від 08/07/2025
1. Предметом спору є відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині, яка народилася після загибелі батька-військовослужбовця.
2. Верховний Суд, розглядаючи справу, підкреслив, що одноразова грошова допомога має компенсаційний характер, спрямований на підтримку членів сім’ї загиблого, і відмова у виплаті допомоги дитині, народженій після смерті батька, є дискримінаційною та не відповідає меті закону. Суд зазначив, що держава повинна забезпечити рівні соціальні гарантії для всіх членів сімей загиблих військовослужбовців. Суд також врахував, що на момент відмови у виплаті допомоги тривав спір щодо перерозподілу вже виплачених коштів, що не є підставою для відмови у виплаті належної допомоги позивачу. Суд вказав, що встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги. Суд також зазначив, що дитина, яка народилася після загибелі батька, має право на отримання одноразової грошової допомоги, і це право не повинно залежати від проблем з перерозподілом коштів.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення апеляційного суду та зобов’язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги дитині, враховуючи висновки суду про наявність у дитини права на таку допомогу.
Справа №420/22358/24 від 09/07/2025
Предметом спору є оскарження бездіяльності Калинівського опорного закладу освіти та Калинівської військової адміністрації щодо утримання в неналежному стані захисної споруди цивільного захисту.
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов прокурора, зобов’язавши Калинівський опорний заклад освіти та Калинівську військову адміністрацію привести у належний стан захисну споруду. Суд касаційної інстанції зазначив, що ані Головне управління ДСНС у Херсонській області, в інтересах якого діяв прокурор, ані Херсонська обласна військова адміністрація не мають повноважень звертатися до суду з такими позовами. ДСНС не має чітко визначених законом повноважень на звернення до суду з вимогою привести захисні споруди в готовність, а перелік повноважень військових адміністрацій, визначений Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, не містить права звертатися до суду з такими позовами. Оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах органів, які не мають права на такий позов, це є підставою для залишення позову без розгляду.
Суд залишив позовну заяву без розгляду.
Справа №711/7549/23 від 09/07/2025
1. Предметом спору є припинення права власності на частку у спільному майні (квартирі) та вселення у квартиру.
2. Суд задовольнив позов про припинення права власності відповідача на 1/6 частку квартири, оскільки частка є незначною, річ неподільна, спільне володіння неможливе, і це не завдасть істотної шкоди, оскільки відповідач має інше житло; суд врахував, що позивач вніс на депозитний рахунок суму компенсації за частку відповідача. Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову про вселення, оскільки право власності відповідача на частку квартири припинено. Суд також вирішив питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача частину витрат позивача на правничу допомогу та експертизу, зменшивши при цьому розмір витрат на правничу допомогу, та стягнув витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що втручання у право власності відповідача є правомірним та відповідає критерію “справедливої рівноваги”, оскільки наявні правові підстави для припинення права власності на частку у спільному майні та компенсації вартості цієї частки.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Справа №991/5241/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованим активом автомобіля та стягнення його в дохід держави, оскільки вартість автомобіля значно перевищує законні доходи відповідача, а інший відповідач, будучи держслужбовцем, має можливість впливати на цей актив.
2. Суд обґрунтував своє рішення тим, що держслужбовець, обіймаючи посаду, уповноважену на виконання функцій держави, набув через свою матір актив (автомобіль), вартість якого значно перевищує їхні законні доходи. Суд врахував, що матір не мала достатніх доходів для придбання автомобіля, а держслужбовець користувався цим автомобілем, що підтверджується довіреностями, фактами порушення ПДР та відеофіксацією. Суд також взяв до уваги, що відповідачі не надали переконливих доказів законності походження коштів на придбання автомобіля. Суд зазначив, що у справах про визнання необґрунтованими активів, рішення приймається на основі принципу “переваги доказів”, де сукупність доказів однієї сторони є більш переконливою, ніж іншої. Суд підкреслив, що метою такого провадження є запобігання незаконному збагаченню через корупцію та захист публічних інтересів.
3. Суд вирішив задовольнити позов та стягнути в дохід держави необґрунтований актив – автомобіль.
Справа №372/1617/19 від 09/07/2025
1. Предметом спору є витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на житловий будинок і земельну ділянку.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилався заявник, не були нововиявленими у розумінні ЦПК України, а могли бути відомі заявнику під час розгляду справи в суді першої інстанції. Суд зазначив, що збір нових доказів після набрання рішенням законної сили не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки відповідач мав можливість подати ці докази під час первісного розгляду справи. Суд також врахував, що процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами. Крім того, суд касаційної інстанції наголосив на важливості принципу юридичної визначеності та остаточності судових рішень, підкресливши, що перегляд рішень має відбуватися лише для виправлення судових помилок, а не для нового розгляду справи.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №752/14189/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є заява Головного управління Державної податкової служби про розкриття банківської таємниці фізичної особи-підприємця у зв’язку з проведенням документальної позапланової перевірки.
2. Суд відмовив у задоволенні заяви податкової служби, оскільки остання не довела, що вжила всіх передбачених Податковим кодексом України заходів для вручення фізичній особі-підприємцю копії наказу про проведення перевірки. Суди попередніх інстанцій зазначили, що податковий орган не надав доказів неможливості вручення повідомлення про перевірку за місцем реєстрації підприємця. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, вказавши на обов’язок податкового органу надіслати копію наказу про перевірку у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Суд касаційної інстанції підкреслив, що саме по собі неподання податкової декларації не є безумовною підставою для розкриття банківської таємниці, якщо не доведено обставин, що унеможливлюють проведення перевірки іншим чином. Верховний Суд підтвердив, що для розкриття банківської таємниці податковий орган повинен довести обставини, за яких проведення перевірки є неможливим або існує об’єктивна потреба в такому розкритті.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №638/12525/23 від 02/07/2025
1. Предметом спору є визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
2. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений попереднім судовим рішенням, яке згодом було скасовано. Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку є обставини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини. Суд апеляційної інстанції правильно врахував, що на момент розгляду справи рішення, яким позивачці було надано додатковий строк, вже було скасовано. Суд касаційної інстанції відхилив доводи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи. Суд також зазначив, що доводи про незаконність постанови апеляційного суду в іншій справі не можуть бути враховані, оскільки ця постанова не є предметом касаційного перегляду.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №203/2655/20 від 10/07/2025
1. Предметом спору є усунення перешкод в користуванні кімнатою, виселення, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивачка та її представник брали активну участь у розгляді справи, повідомляли суд про причини неявки, зокрема, хворобу представника та неможливість прибуття свідків у судове засідання. Верховний Суд врахував, що позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, а її явка не була обов’язковою. Також суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що клопотання представника позивачки про відкладення розгляду справи не було розглянуто судом першої інстанції через технічні проблеми в електронній системі документообігу суду, що, на думку суду, не повинно ставити у невигідне становище сторону, яка вчинила всі необхідні дії для виконання своїх обов’язків. Суд касаційної інстанції підкреслив, що залишення позову без розгляду в даному випадку не відповідатиме завданню цивільного судочинства.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №278/150/20 від 09/07/2025
1. Предметом спору є визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності на землю та витребування земельної ділянки.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача законного інтересу на отримання земельної ділянки у власність, оскільки їй було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою, і вона розпочала процедуру приватизації. Суд зазначив, що надання дозволу на розробку проєкту землеустрою іншій особі після надання такого дозволу позивачу свідчить про недобросовісність дій органу місцевого самоврядування. Також суд врахував, що рішенням суду, яке має преюдиційне значення, було встановлено протиправність дій органу місцевого самоврядування при наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою іншій особі. Суд підкреслив, що погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним процедуру приватизації земельної ділянки. Суд також врахував, що спірна земельна ділянка частково розташована за межами повноважень органу місцевого самоврядування, що додатково підтверджує незаконність прийнятих рішень.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №592/2559/19 від 10/07/2025
Предметом спору у справі є поділ спільного майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, між співвласниками.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки, керувався тим, що запропонований експертом варіант поділу відповідає часткам співвласників та визначеному порядку поділу домоволодіння. Суд зазначив, що встановлення сервітуту для забезпечення проходу до господарських будівель не є порушенням прав однієї зі сторін, а є найменш обтяжливим способом реалізації права власності. Важливо, що одна зі сторін не заперечувала проти встановлення сервітуту. Суд також наголосив, що рішення про встановлення земельного сервітуту є обов’язковим до виконання власником земельної ділянки, на яку він встановлений.
Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині поділу житлового будинку, оскільки ця частина рішення не оскаржувалась в апеляційному порядку.
Справа №405/8376/24 від 09/07/2025
1. Предметом спору є відмова суду у відкритті провадження за заявою про встановлення факту прийняття спадщини.
2. Суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження, вважаючи, що існує спір про право на спадкове майно, оскільки інша особа також претендує на спадщину, а заявниця заперечує її право на спадкування. Верховний Суд частково не погодився з цим висновком, вказавши, що вже є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено наявність спору між тими ж сторонами щодо спадщини, тому суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, а не частини четвертої статті 315 ЦПК України. Проте, оскільки суди попередніх інстанцій по суті прийняли правильне рішення, Верховний Суд вирішив змінити лише мотивувальну частину судових рішень.
3. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, змінивши мотивувальну частину рішень судів попередніх інстанцій.
Справа №2ц-900/10 від 02/07/2025
1. Предметом спору є визнання дійсним договору купівлі-продажу гідроспоруди та визнання права власності на неї.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, безпідставно поновивши строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили більше 13 років тому. Апеляційний суд не надав належної оцінки доводам прокурора щодо поважності причин пропуску строку, не врахував, що Копайгородська селищна рада була обізнана про право власності позивача на спірне майно ще у 2017 році, та не обґрунтував, чому поновлення строку є виправданим з огляду на принцип правової визначеності. В результаті, апеляційний суд безпідставно відкрив апеляційне провадження та розглянув спір по суті, що є порушенням права на справедливий судовий розгляд. Суд касаційної інстанції наголосив, що поновлення строку на оскарження має бути обґрунтованим та не порушувати принцип юридичної визначеності, а апеляційний суд не виконав цього обов’язку.
3. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та ухвалу про поновлення строку на апеляційне оскарження, направивши справу на новий розгляд до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Справа №758/1066/24 від 07/07/2025
1. Предметом спору є відмова апеляційного суду у задоволенні заяви ТОВ «Місто для людей Київ» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої та апеляційної інстанцій.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, зазначивши, що апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат, понесених стороною в суді першої інстанції, лише у випадку зміни рішення або ухвалення нового рішення. Оскільки рішення суду першої інстанції було залишене без змін, відсутні правові підстави для розподілу витрат на правничу допомогу в апеляційному суді. Суд також зазначив, що заявник не надав належних розрахунків витрат та інших документів, які б підтверджували обсяг і вартість наданих послуг, що є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, відсутність детального опису робіт позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат. Суд врахував, що відповідач не навів об’єктивних обставин, які б перешкодили йому надати докази щодо понесених витрат на правову допомогу до завершення розгляду справи в суді першої інстанції.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Місто для людей Київ» без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду – без змін.
Справа №157/1238/24 від 09/07/2025
Предметом спору є встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення, для отримання пільгової пенсії.
Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, оскільки заявниця намагалася встановити факт проживання на території радіоактивного забруднення через суд, щоб отримати пільгову пенсію, проте, згідно з чинним законодавством, існує позасудовий порядок встановлення цього факту. Заявниця вже зверталася до органу місцевого самоврядування для отримання відповідної довідки, і у разі незгоди з її змістом, вона має право оскаржити дії або бездіяльність цього органу в адміністративному суді. Крім того, вона може звернутися до Пенсійного фонду для оформлення пільгової пенсії, а їхнє рішення також може бути оскаржене в судовому порядку. Суд підкреслив, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку, і рішення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції.
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №509/2703/21 від 09/07/2025
1. Предметом спору є розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та стягнення штрафних санкцій через несплату покупцем вартості об’єкта приватизації.
2. Суд обґрунтував своє рішення тим, що відповідач не виконав зобов’язання за договором купівлі-продажу щодо оплати вартості об’єкта приватизації у встановлений термін, що є істотним порушенням умов договору. Суд послався на статтю 651 ЦК України, яка дозволяє розірвання договору у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Також суд врахував положення договору, які передбачають розірвання договору у разі несплати коштів у строк, встановлений договором, та обов’язок покупця відшкодувати витрати на оцінку об’єкта продажу і сплатити штраф у разі розірвання договору з його вини. Суд відхилив доводи відповідача про порушення процесуальних прав, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання, а також не подав доказів подання заяви про застосування строку позовної давності до суду першої інстанції. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, підтвердивши правомірність розірвання договору та стягнення штрафних санкцій.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №520/548/18 від 09/07/2025
1. Предметом спору є визнання права власності на нежитлове приміщення та земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також усунення перешкод у користуванні власністю.
2. Суд касаційної інстанції залишив ухвалу апеляційного суду без змін, погодившись з тим, що апеляційне провадження було закрито обґрунтовано. Суд виходив з того, що хоча спірне майно і було придбане у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя, презумпція спільності інтересів подружжя передбачає, що один з подружжя, виступаючи в суді, діє за згодою та в інтересах іншого. Оскільки чоловік, як титульний власник, був залучений до справи і захищав інтереси сім’ї, права дружини не були порушені, і вона не має підстав для окремого оскарження рішення суду першої інстанції. Суд також врахував, що в рішенні суду першої інстанції не було вирішено питання про права, свободи, інтереси та обов’язки дружини.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №932/6837/21 від 09/07/2025
1. Предметом спору є визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження, оскільки позивач вважає, що його право власності було порушено внаслідок незаконного відчуження майна.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ «Мета-Імпекс» поза його волею. Також, суди не врахували, що державна реєстрація права іпотеки за відповідачем створює для ТОВ «Мета-Імпекс» перешкоди у реалізації правомочності власника на розпорядження цим нерухомим майном. Суд вказав, що для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, обтяженого іпотекою на користь особи, з якою він не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи. Суд зазначив, що вимога про визнання недійсним іпотечного договору не є ефективним способом захисту прав ТОВ «Мета-Імпекс». Разом з цим, суд касаційної інстанції вказав, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог суперечить завданню цивільного судочинства, а тому заявлені позивачем вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження слід інтерпретувати як вимогу про скасування проведеної на підставі іпотечного договору державної реєстрації іпотеки.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження і ухвалив нове рішення про часткове задоволення вказаних вимог, скасувавши державну реєстрацію іпотеки на спірне нерухоме майно.
Справа №593/385/22 від 09/07/2025
1. Предметом спору є визнання незаконним звільнення позивачки з посади завідувача бібліотеки та поновлення її на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка не була фактично поновлена на роботі після попереднього судового рішення, оскільки посада, на якій її мали поновити, не була введена до штатного розпису. Суд зазначив, що роботодавець не довів наявність змін в організації виробництва і праці, які б слугували законною підставою для звільнення позивачки. Також, суд врахував, що справа розглядалася більше року з вини позивачки, тому обмежив виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу одним роком. Суд підкреслив, що роботодавець несе тягар доведення законності звільнення, а суди повинні перевіряти наявність законних підстав для звільнення та дотримання процедури. Суд касаційної інстанції також наголосив на важливості фактичного допуску працівника до виконання попередніх обов’язків після поновлення на роботі за рішенням суду.
3. Верховний Суд залишив касаційні скарги обох сторін без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №463/7737/19 від 10/07/2025
1. Предметом спору є усунення перешкод у користуванні спільним майном, а саме лоджією, шляхом приведення її до попереднього стану.
2. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення апеляційного суду, яким було зобов’язано відповідачку усунути перешкоди позивачу в користуванні спільною лоджією, оскільки сторони є співвласниками будинку, включаючи горище, доступ до якого можливий через цю лоджію. Апеляційний суд врахував преюдиційні обставини, встановлені в іншій справі, де відповідачка визнала, що одноосібно користується горищем, обмежуючи доступ позивача. Також, суд взяв до уваги висновок експерта, який підтвердив, що доступ до горища здійснюється через лоджію. Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідачка не запропонувала інших варіантів вирішення спору, які б не передбачали приведення лоджії до попереднього стану. Суд касаційної інстанції також зазначив, що сторони є рідними братом і сестрою і можуть домовитися про порядок користування спільним майном.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року залишено без змін.
