1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики та визнання недійсним цього договору.
2. Верховний Суд підтримав рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ “Агрофірма Престиж” щодо стягнення заборгованості з ДП “Конярство України”, оскільки факт надання позики та її неповернення були встановлені судами, а доводи відповідача про відсутність повноважень у керівника філії на укладення договору не були належним чином доведені. Суд касаційної інстанції також зазначив, що позов Фонду державного майна України про визнання недійсним договору позики правомірно залишено без розгляду, оскільки представник Фонду повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин. ВС наголосив на презумпції правомірності правочину, яка не була спростована у даній справі. Також, ВС вказав, що доводи прокурора зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що не може бути предметом розгляду в касаційному порядку. **:** Суд касаційної інстанції посилається на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України.
3. Верховний Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ “Агрофірма Престиж” та про залишення позову Фонду державного майна України без розгляду, а постанову апеляційного суду в цій частині скасував.
