Регламент делегований Комісією (ЄС) 2025/606
Цей регламент встановлює детальну методологію для обчислення та перевірки коефіцієнтів ефективності переробки та відновлення матеріалів з відпрацьованих батарей, з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2023/1542. Він встановлює стандартизовані формати для документування процесів переробки, включаючи визначення, методи обчислення коефіцієнтів переробки та відновлення для конкретних матеріалів (кобальт, мідь, літій, нікель, свинець), формати документації та процеси перевірки, які повинні застосовуватися органами влади.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1313
Цей регламент вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/1584 шляхом оновлення переліку муніципалітетів в Італії, визначених як демарковані зони для стримування *Popillia japonica*. Він визначає заражені та буферні зони за регіонами та муніципалітетами, розширюючи демарковані зони в кількох регіонах.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1310
Цей регламент встановлює технічні специфікації для вимог до даних і термінів подання щорічних метаданих і звітів про якість щодо “Використання ІКТ та електронна комерція”. Він забезпечує узгодженість і порівнянність даних, зібраних щодо цих питань, у всьому Європейському Союзі, зобов’язуючи держави-члени дотримуватися технічних специфікацій і встановлюючи терміни подання звітів.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1291
Цей регламент реєструє найменування місця походження «TOKAJSKÉ VÍNO zo slovenskej oblasti» в реєстрі географічних зазначень Союзу. Він підтверджує, що вина, вироблені у визначеній географічній зоні в Словаччині та відповідають визначеним стандартам виробництва, можуть продаватися під цією назвою в межах ЄС.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1282
Цей регламент схвалює 2-метил-2,3-дигідро-1,2-тіазол-3-он гідрохлорид як активну речовину для використання в біоцидних продуктах типу 6 (консерванти для продуктів під час зберігання) за умови дотримання конкретних умов, викладених у додатку, включаючи вимоги до оцінки продукту, маркування та заходів безпеки.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1289
Цей регламент встановлює тимчасові заходи щодо імпорту картоплі з Єгипту, за винятком тієї, що призначена для посадки, щоб запобігти проникненню бактерії *Ralstonia solanacearum* до ЄС. Він визначає вимоги до виробництва, пакування, інспектування та заходів, які необхідно вжити в разі виявлення шкідника.
Регламент імплементаційний Комісії (ЄС) 2025/1316
Цей регламент запроваджує тимчасові заходи для запобігання проникненню, укоріненню та поширенню *Curtobacterium flaccumfaciens* pv. *flaccumfaciens* на території Союзу. Він передбачає щорічні, засновані на оцінці ризиків обстеження та вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/2072, щоб включити конкретні вимоги до імпорту певних рослин і насіння.
Регламент Ради (Євратом) 2025/1304
Цей регламент встановлює Програму досліджень і навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) на 2026-2027 роки з бюджетом 598 346 804 євро. Він спрямований на підвищення ядерної безпеки, захищеності та радіаційного захисту, а також на сприяння розвитку термоядерної енергії, скасовуючи Регламент (Євратом) 2021/765.
Регламент Комісії (ЄС) 2025/1317
Цей регламент оголошує про закриття рибальства для звичайної солеї в районах 7f і 7g для суден, що плавають під прапором Ірландії, оскільки виділена квота для цього запасу у зазначених районах на 2025 рік вичерпана. Ірландські рибальські судна повинні припинити вилов звичайної солеї в цих районах після 3 червня 2025 року.
Регламент Комісії (ЄС) 2025/1305
Цей регламент вносить зміни до Додатків II, III та IV до Регламенту (ЄС) № 396/2005, коригуючи максимальні рівні залишків (MRLs) пестицидів у харчових продуктах і кормах або на них. Регламент встановлює нові або змінені MRLs для конкретних пестицидів у певних харчових продуктах.
Рішення Суду Європейського Союзу (Grodno Azot AAT and Khimvolokno Plant v Council)
Суд ЄС підтримав рішення Ради щодо збереження санкцій проти білоруських юридичних осіб, встановивши, що фінансова підтримка режиму Лукашенка, навіть у формі виплати дивідендів білоруській державі, є вагомою підставою для обмежувальних заходів.
Рішення Суду Європейського Союзу (Справа C-605/23)
Суд ЄС постановив, що стаття 47 Хартії основних прав перешкоджає національному законодавству, яке невиправдано обмежує сферу судового перегляду в контексті призупинення тимчасового виконання примусових адміністративних заходів зі стягнення ПДВ. Національні суди повинні оцінити потенційну незаконність заходу.
Рішення Суду Європейського Союзу (Об’єднані справи)
Суд ЄС роз’яснив, що акт не є “суто підтверджувальним”, якщо рішенню Комісії передував новий розгляд ситуації. Це роз’яснює обставини, за яких сторона може оскаржити рішення Комісії у справах про державну допомогу.
Рішення Суду Європейського Союзу (C-493/22)
Суд ЄС постановив, що податкові органи не можуть автоматично вважати послуги, надані материнською компанією своїм дочірнім підприємствам, єдиною унікальною поставкою. Податкові органи повинні враховувати, чи є порівнянні послуги доступними на відкритому ринку, щоб визначити відповідну суму, що підлягає оподаткуванню ПДВ.
Рішення Суду Європейського Союзу (Справа C-610/23)
Суд ЄС постановив, що держави-члени не можуть впроваджувати правила, які фактично перешкоджають шукачам притулку оскаржувати негативні рішення, такі як відхилення апеляцій виключно на підставі неявки, без повного розгляду.
Рішення Суду Європейського Союзу (Справи C-646/23 та C-661/23)
Суд ЄС роз’яснив, що стаття 19(1) ДЄС перешкоджає національному законодавству, яке передбачає обов’язковий достроковий вихід на пенсію військового судді, визнаного непридатним до професійної військової служби за певних, необґрунтованих обставин. Національні суди повинні не застосовувати національне законодавство, яке порушує це положення.
Рішення Суду Європейського Союзу (Неправомірно виплачена допомога на парламентську діяльність)
Суд ЄС роз’яснив сферу застосування права бути заслуханим і права на доступ до документів у контексті процедур стягнення допомоги на парламентську діяльність, наголошуючи на тому, що депутати Європарламенту повинні сформулювати значущість документів, які вони запитують, і що Парламент не зобов’язаний зберігати дані безстроково.
Рішення Суду Європейського Союзу (Рамкове рішення 2008/675/JHA)
Суд ЄС роз’яснив, якою мірою суд держави-члена повинен враховувати попередні судимості з інших держав-членів і як класифікувати правопорушення з метою застосування національного законодавства. Держави-члени зобов’язані враховувати попередні судимості з інших держав-членів тією мірою, якою вони враховували б попередні національні судимості.
Рішення Суду Європейського Союзу (Директива про несправедливі умови в споживчих договорах)
Суд ЄС роз’яснив, що згідно з Директивою 93/13 суд у справах про банкрутство не зобов’язаний автоматично дотримуватися переліку вимог, затверджених наглядовим суддею, якщо є підстави вважати, що основний договір містить несправедливі умови.
Рішення Суду Європейського Союзу (Справа C-114/24 P)
Суд ЄС роз’яснив, що навіть за фіксованого фінансування в рамках дослідницьких грантів ЄС REA має право проводити аудит і вимагати докази того, що витрати були фактично понесені. Бенефіціари фінансування ЄС несуть тягар доведення того, що заявлені витрати відповідають фінансовим умовам угоди про грант.
Рішення Суду Європейського Союзу (Рамкова угода про роботу на умовах строкового трудового договору)
Суд ЄС роз’яснив, що пункт 4(1) Рамкової угоди слід тлумачити як такий, що перешкоджає національному законодавству, яке виключає неатестованих вчителів, які обіймають короткострокові посади вчителів на заміну, з пільги отримання електронної картки. Завдання та обов’язки короткострокових вчителів на заміну часто є такими ж, як і у їхніх атестованих колег, і сам факт, що їхні контракти коротші, не обов’язково виправдовує різне ставлення.
Рішення Суду Європейського Союзу (Державна допомога)
Суд ЄС постановив, що якщо національний орган помилково відмовляє в допомозі протягом передбаченого терміну, і суд згодом вважає цю відмову незаконною після закінчення терміну, допомога повинна вважатися “наданою” на дату першої неправомірної відмови. Це рішення підкреслює важливість ефективного судового захисту.
Рішення Суду Європейського Союзу (Державний контракт на послуги з навчання мов)
Суд ЄС підтримує рішення Комісії відхилити тендер, оскільки він містив гіпертекстові посилання на документи, що, на думку Комісії, не відповідало специфікаціям тендеру. Суд наголошує, що учасники тендеру повинні були завантажити всі документи в додаток eSubmission.
Рішення Суду Європейського Союзу (Принцип *ne bis in idem*)
Суд ЄС постановив, що законодавство ЄС *перешкоджає* національному законодавству, яке дозволяє застосовувати як фінансовий штраф, так і опечатування комерційних приміщень за одне й те саме правопорушення з ПДВ, оскільки така комбінація покарань може порушувати принцип *ne bis in idem*.
Запрошення подавати заявки на ліцензії на видобуток нафти на Норвезькому континентальному шельфі
Міністерство нафти та енергетики Норвегії оголосило запрошення подавати заявки на ліцензії на видобуток нафти на Норвезькому континентальному шельфі в рамках програми Awards in Predefined Areas 2025 (APA 2025). Найважливішими положеннями для потенційних заявників є критерії надання ліцензії на видобуток.
Рішення про авторизацію, прийняті державами ЄАВТ ЄЕЗ щодо небезпечних речовин
Цей документ від Європейського Союзу містить оновлену інформацію про статус рішень про авторизацію небезпечних речовин у державах ЄАВТ ЄЕЗ (Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн). У ньому перелічено рішення, прийняті в період з 1 липня по 31 грудня 2024 року.
Маркетингові дозволи на лікарські засоби в державах ЄАВТ ЄЕЗ
У документі представлено огляд того, які лікарські засоби були нещодавно дозволені, поновлені, розширені, відкликані або призупинені в державах ЄАВТ ЄЕЗ протягом другої половини 2024 року. Ця інформація є надзвичайно важливою для фармацевтичних компаній, медичних працівників і пацієнтів для розуміння наявності та регуляторного статусу лікарських засобів у цих країнах.
Рішення про авторизацію, прийняті державами ЄАВТ ЄЕЗ щодо біоцидних продуктів
У цьому документі Підкомітету I з питань вільного переміщення товарів перелічено рішення про авторизацію, прийняті державами ЄАВТ ЄЕЗ (Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія) щодо біоцидних продуктів, відповідно до статті 44(5) Регламенту (ЄС) № 528/2012, протягом другої половини 2024 року.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Делегований регламент (ЄС) 2025/606 Комісії від 21 березня 2025 року, що доповнює Регламент (ЄС) 2023/1542 Європейського Парламенту та Ради шляхом встановлення методології обчислення та перевірки показників ефективності переробки та відновлення матеріалів з відпрацьованих батарей, а також формату документації
Це опис Делегованого регламенту (ЄС) 2025/606 Комісії.
1. **Суть акту:**
Цей регламент доповнює Регламент (ЄС) 2023/1542 шляхом встановлення детальної методології для обчислення та перевірки показників ефективності переробки та відновлення матеріалів з відпрацьованих батарей. Він також встановлює формат для документування цих процесів. Мета полягає в забезпеченні гармонізованого та високоякісного підходу до переробки батарей у всьому ЄС, сприяючи відновленню цінних матеріалів, забезпечуючи при цьому відстежуваність і справедливе застосування правил переробки. Цей регламент має вирішальне значення для створення стійкої структури управління відпрацьованими батареями, що узгоджується з ширшими цілями циркулярної економіки.
2. **Структура та основні положення:**
Регламент складається з двох статей і додатка.
* **Стаття 1** визначає, що методологія обчислення та перевірки ефективності переробки та показників відновлення, а також формат документації, викладені в Додатку.
* **Стаття 2** визначає, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.
**Додаток** містить детальні настанови та шаблони для:
* **Визначення:** Чіткі визначення термінів, таких як «батарея на основі літію», «вхідна фракція», «проміжна фракція», «вихідна фракція», «чорна маса», «домішки» та «перший переробник», щоб забезпечити послідовне тлумачення.
* **Методи обчислення:** Конкретні методи обчислення показників ефективності переробки та показників відновлення для таких матеріалів, як кобальт, мідь, літій, нікель і свинець.
* **Формат документації:** Стандартизовані формати для документування обробки речовин, ефективності переробки та відновлення матеріалів для різних типів батарей (свинцево-кислотних, літієвих, нікель-кадмієвих та інших батарей). Ці формати включають детальні таблиці для звітування про вхідні та вихідні фракції, показники переробки та інформацію про призначення відновлених матеріалів.
* **Процес перевірки:** Структурований підхід до перевірки ефективності переробки та показників відновлення, включаючи такі аспекти, як документація, конфіденційність даних і методи перевірки, які мають застосовуватися компетентними органами.
3. **Основні положення для використання:**
* **Гармонізоване обчислення:** Регламент забезпечує гармонізовану методологію для обчислення ефективності переробки та показників відновлення матеріалів, забезпечуючи послідовне застосування в усіх державах-членах.
* **Детальна документація:** Переробники повинні дотримуватися конкретних форматів документації для звітування про діяльність з переробки, включаючи детальну інформацію про вхідні та вихідні фракції, що сприятиме відстежуваності та перевірці.
* **Перевірка органами влади:** Компетентні органи зобов’язані перевіряти дані, надані переробниками, забезпечуючи точність і відповідність регламенту. Це включає використання стандартизованих методів перевірки та можливість проведення аудитів.
* **Специфічна матеріальна спрямованість:** Регламент зосереджується на відновленні ключових матеріалів, таких як кобальт, мідь, літій, нікель і свинець, встановлюючи конкретні вимоги до якості та використання цих відновлених матеріалів.
* **Прозорість обробки відходів:** Регламент наголошує на чіткому документуванні обробки небезпечних речовин, таких як ртуть і кадмій, для забезпечення їх безпечного поводження та утилізації.
Регламент (ЄС) 2025/1313 Комісії від 3 липня 2025 року, що вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/1584 щодо переліку демаркованих зон для стримування Popillia japonica Newman в Італії
Це Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1313 Комісії, що вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/1584 щодо демаркованих зон для стримування Popillia japonica Newman в Італії. Регламент оновлює перелік муніципалітетів в Італії, які визначено як демарковані зони для стримування цього шкідника, розширюючи як зони зараження, так і буферні зони в кількох регіонах. Ця дія ґрунтується на обстеженнях, проведених у 2024 році, які показали, що викорінення шкідника більше не є можливим у певних районах.
Регламент складається з двох статей та додатку. Стаття 1 передбачає, що Додаток II до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/1584 замінюється текстом, що міститься в Додатку до нового регламенту. Стаття 2 вказує, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Додаток містить оновлений перелік демаркованих зон для стримування в Італії, із зазначенням зон зараження та буферних зон за регіонами та муніципалітетами. Порівняно з попередньою версією, цей регламент розширює демарковані зони в Ломбардії, П’ємонті та Валле-д’Аоста та включає муніципалітети з Емілії-Романьї та Лігурії до буферної зони.
Основним положенням цього акту є оновлений перелік демаркованих зон для стримування Popillia japonica в Додатку II. Цей перелік визначає, які муніципалітети включені до зон зараження та буферних зон, що має вирішальне значення для впровадження заходів стримування та для дотримання вимог підприємствами та фізичними особами, які працюють у цих зонах.
Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1310 Комісії від 3 липня 2025 року, що встановлює технічні специфікації вимог до даних і терміни подання річних звітів про метадані та якість за темою використання ІКТ та електронної комерції за звітний 2026 рік відповідно до Регламенту (ЄС) 2019/2152 Європейського Парламенту та Ради
Це опис Імплементаційного регламенту (ЄС) 2025/1310 Комісії, який стосується технічних специфікацій вимог до даних і термінів подання річних звітів про метадані та якість за темою “Використання ІКТ та електронна комерція”. Цей регламент забезпечує узгодженість і порівнянність даних, зібраних за цими темами, в усьому Європейському Союзі. Дані мають вирішальне значення для моніторингу цифрових цілей ЄС на 2030 рік та для формування різноманітних політик ЄС, пов’язаних із цифровою трансформацією та електронною комерцією.
Регламент складається з трьох статей і додатка. Стаття 1 зобов’язує держави-члени передавати дані за темою “Використання ІКТ та електронна комерція”, які відповідають технічним специфікаціям, викладеним у Додатку. Стаття 2 встановлює терміни подання річного звіту про метадані (31 травня 2026 року) та річного звіту про якість (5 листопада 2026 року) до Комісії (Євростату). Стаття 3 передбачає, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу. Додаток містить детальні технічні специфікації вимог до даних, включаючи обов’язкові та необов’язкові змінні, сферу охоплення підприємств і розбивку, необхідну для передачі даних.
Найважливіші положення для користувачів містяться в Додатку, який визначає, які саме дані мають бути зібрані та повідомлені. Це включає в себе деталі про основні види економічної діяльності підприємств, кількість працівників, які мають доступ до Інтернету, використання різних ІКТ-технологій (таких як хмарні обчислення та штучний інтелект), діяльність в електронній комерції та заходи безпеки ІКТ. Додаток також визначає статистичну сукупність (підприємства з 10 або більше працівниками) та необхідну розбивку для звітування даних, забезпечуючи гармонізацію та порівнянність даних у державах-членах.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1291 від 2 липня 2025 року про реєстрацію найменування місця походження TOKAJSKÉ VÍNO zo slovenskej oblasti в реєстрі географічних зазначень Союзу
Цей Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1291 реєструє найменування місця походження ‘TOKAJSKÉ VÍNO zo slovenskej oblasti’ (Токайське вино зі словацької області) в реєстрі географічних зазначень Союзу. Регламент стосується заперечення з боку Угорщини, яка стверджувала, що словацька назва занадто схожа на угорську ‘Tokaj/Tokaji’ і може ввести споживачів в оману. Комісія, однак, встановила, що словацька назва, з її посиланням на “словацьку область”, достатньо відрізняє її від угорського продукту і що немає значного ризику введення споживачів в оману.
Регламент складається з преамбули, в якій викладено передісторію та обґрунтування рішення, а також двох статей. Стаття 1 офіційно реєструє найменування місця походження. Стаття 2 визначає, що регламент набуває чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу. Регламент посилається на кілька попередніх регламентів і рішень, включаючи Регламент (ЄС) № 1308/2013, Регламент (ЄС) 2024/1143, Регламент (ЄС) 2019/1753 та Рішення Ради (ЄС) 2019/1754, які забезпечують правову основу для захисту географічних зазначень та участі ЄС у міжнародних угодах, пов’язаних з найменуваннями місць походження.
Найважливішим положенням є стаття 1, яка офіційно надає статус захищеного найменування місця походження для ‘TOKAJSKÉ VÍNO zo slovenskej oblasti’. Це означає, що лише вина, вироблені у визначеній географічній області в Словаччині та які відповідають визначеним стандартам виробництва, можуть продаватися під цією назвою в межах ЄС. Рішення також визнає історичний контекст виробництва токайського вина як в Угорщині, так і в Словаччині, і має на меті уникнути плутанини серед споживачів шляхом визнання окремого географічного зазначення.
Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1282 Комісії від 2 липня 2025 року про затвердження 2-метил-2,3-дигідро-1,2-тіазол-3-он гідрохлориду як активної речовини для використання в біоцидних продуктах типу 6 відповідно до Регламенту (ЄС) № 528/2012 Європейського Парламенту та Ради
Цей імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1282 Комісії затверджує 2-метил-2,3-дигідро-1,2-тіазол-3-он гідрохлорид як активну речовину для використання в біоцидних продуктах типу 6, які є консервантами для продуктів під час зберігання. Регламент базується на Регламенті (ЄС) № 528/2012 щодо розміщення на ринку та використання біоцидних продуктів. Затвердження здійснюється за певних умов, викладених у додатку до регламенту, який включає вимоги до оцінки продукту, маркування оброблених виробів та заходів безпеки для продуктів, які використовуються непрофесіоналами.
Регламент складається з двох статей та додатку. У статті 1 зазначено, що 2-метил-2,3-дигідро-1,2-тіазол-3-он гідрохлорид затверджується як активна речовина для біоцидних продуктів типу 6 за умов, зазначених у додатку. У статті 2 зазначено, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Додаток містить загальну та IUPAC назви, ідентифікаційні номери, мінімальний ступінь чистоти, дати затвердження та закінчення терміну дії, тип продукту та конкретні умови використання речовини. Прямих змін до попередніх версій немає, оскільки це початкове затвердження речовини згідно з Регламентом (ЄС) № 528/2012.
Найважливіші положення для практичного використання містяться в Додатку. Вони включають конкретні умови для авторизації біоцидних продуктів, що містять речовину, такі як зосередження уваги на впливах, ризиках та ефективності під час оцінки продукту, особливо для промислових та професійних користувачів. Крім того, регламент вимагає конкретних вимог до маркування оброблених виробів для інформування споживачів про наявність речовини. Для фарб, що містять речовину в концентраціях, які спричиняють класифікацію як сенсибілізатор шкіри, регламент вимагає, щоб вони продавалися із захисними рукавичками, а на етикетці було зазначено про необхідність носіння цих рукавичок під час використання.
Регламент (ЄС) 2025/1309 Комісії від 2 липня 2025 року про запровадження остаточного антидемпінгового мита на імпорт деяких трубних фітингів походженням з Республіки Корея, Малайзії та Російської Федерації після перегляду строку дії відповідно до статті 11(2) Регламенту (ЄС) 2016/1036 Європейського Парламенту та Ради
Це імплементаційний регламент (ЄС) Комісії про запровадження остаточного антидемпінгового мита на імпорт деяких трубних фітингів походженням з Республіки Корея, Малайзії та Російської Федерації. Регламент видано після перегляду строку дії, який є розслідуванням для визначення того, чи слід зберігати, скасовувати або змінювати існуючі антидемпінгові заходи. Перегляд було проведено відповідно до статті 11(2) Регламенту (ЄС) 2016/1036, який є основним регламентом, що регулює захист від демпінгового імпорту з країн, що не входять до ЄС.
Регламент складається з 2 статей та преамбули.
**Стаття 1** встановлює остаточне антидемпінгове мито на конкретні трубні фітинги (крім литих фітингів, фланців і фітингів з різьбою), з чорних металів або сталі (крім нержавіючої сталі), з найбільшим зовнішнім діаметром не більше 609,6 мм, які використовуються для стикового зварювання або інших цілей, що наразі підпадають під коди CN ex 7307 93 11, ex 7307 93 19 та ex 7307 99 80 (коди TARIC 7307 93 11 91, 7307 93 11 93, 7307 93 11 94, 7307 93 11 95, 7307 93 11 99, 7307 93 19 91, 7307 93 19 93, 7307 93 19 94, 7307 93 19 95, 7307 93 19 99, 7307 99 80 92, 7307 99 80 93, 7307 99 80 94, 7307 99 80 95 та 7307 99 80 98) і походять з Республіки Корея, Малайзії та Російської Федерації. У ній зазначено ставки мита для окремих компаній у Кореї та Малайзії, а також ставку мита для всіх компаній у Росії. У ній також викладено умови застосування індивідуальних ставок мита, включаючи вимогу щодо наявності дійсного комерційного рахунку-фактури.
**Стаття 2** передбачає, що регламент набирає чинності наступного дня після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.
**Основні положення акта, які можуть бути найбільш важливими для його використання:**
* **Остаточні антидемпінгові мита:** Регламент запроваджує остаточні антидемпінгові мита на імпорт конкретних трубних фітингів походженням з Кореї, Малайзії та Росії.
* **Ставки мита:** Ставки мита різняться залежно від країни походження та конкретної компанії. Для Кореї мито становить 32,4% для TK Corporation і 44,0% для всіх інших компаній. Для Малайзії мито становить 59,2% для Anggerik Laksana Sdn Bhd, 49,9% для Pantech Steel Industries Sdn Bhd і 75,0% для всіх інших компаній. Для Росії мито становить 23,8% для всіх компаній.
* **Вимога щодо рахунку-фактури:** Застосування індивідуальних ставок мита для конкретних компаній у Кореї та Малайзії залежить від пред’явлення дійсного комерційного рахунку-фактури з конкретною декларацією.
* **Нові виробники-експортери:** Регламент передбачає можливість додавання нових виробників-експортерів з Кореї, Малайзії та Росії за певних умов.
Порівняно з Імплементаційним регламентом (ЄС) 2019/566, цей регламент зберігає антидемпінгові мита на імпорт деяких трубних фітингів походженням з Російської Федерації, Республіки Корея та Малайзії. Ставки мита для конкретних компаній і “всіх інших компаній” залишаються такими ж, як і в попередньому регламенті.
****
Регламент визнає поточні санкції проти Росії через військову агресію проти України, але стверджує, що ці санкції є тимчасовими і не впливають на висновок про те, що демпінг, ймовірно, повториться, якщо антидемпінгові заходи втратять чинність.
Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1289 від 2 липня 2025 року, що встановлює тимчасові заходи щодо бульб Solanum tuberosum L., крім призначених для садіння, походженням з Єгипту, з метою запобігання проникненню Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. emend. Safni et al. на територію Союзу, що вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2019/2072 та скасовує Виконавче рішення 2011/787/ЄС
Це опис Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) 2025/1289.
**Суть акта:**
Регламент встановлює тимчасові заходи щодо імпорту картоплі (Solanum tuberosum L.) з Єгипту, за винятком призначеної для садіння, з метою запобігання проникненню бактерії *Ralstonia solanacearum* на територію ЄС. Він встановлює конкретні вимоги до виробництва, пакування та інспектування цієї картоплі в Єгипті перед її імпортом до ЄС. Регламент також визначає дії, які необхідно вжити у разі виявлення зазначеного шкідника в імпортованій картоплі. Нарешті, він вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2019/2072 та скасовує Виконавче рішення 2011/787/ЄС.
**Структура та основні положення:**
Регламент складається з 12 статей та 3 додатків.
* **Стаття 1** визначає предмет і сферу застосування, вказуючи, що регламент застосовується до бульб *Solanum tuberosum* L. з Єгипту, за винятком призначених для садіння, з метою запобігання поширенню *Ralstonia solanacearum*. У ній також зазначено, що цей регламент відступає від пункту 21 Додатку VII до Виконавчого регламенту (ЄС) 2019/2072 щодо зазначеного шкідника.
* **Стаття 2** містить визначення ключових термінів, що використовуються в регламенті, таких як “зазначений шкідник”, “зазначені рослини”, “вільна від шкідників територія” та “виробнича ділянка”.
* **Стаття 3** визначає вимоги до ввезення зазначених рослин до Союзу, включаючи відповідність Додатку I, статті 6(1) та статті 7.
* **Стаття 4** визначає інформацію, яка має бути включена до фітосанітарного сертифіката для зазначених рослин, таку як заява про відповідність цьому регламенту, номер партії, код виробничої ділянки та відомості про пакувальну станцію та експортера.
* **Стаття 5** деталізує процедури інспектування, відбору зразків та тестування, які повинні проводитися державами-членами щодо імпортованої картоплі.
* **Стаття 6** вимагає від NPPO Єгипту подавати списки затверджених виробничих ділянок, експортерів та пакувальних станцій до Комісії перед початком сезону експорту.
* **Стаття 7** визначає заходи, які необхідно вжити у разі підтвердження наявності зазначеного шкідника в імпортованій картоплі, включаючи виключення виробничої ділянки зі списку та заборону експорту.
* **Стаття 8** передбачає конкретні вимоги до маркування перепакованої картоплі в межах ЄС, включаючи зазначення походження та позначення “не для садіння”.
* **Стаття 9** встановлює вимоги до утилізації відходів для запобігання поширенню зазначеного шкідника.
* **Стаття 10** вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2019/2072.
* **Стаття 11** скасовує Виконавче рішення 2011/787/ЄС.
* **Стаття 12** визначає дату набрання чинності та дату застосування регламенту.
* **Додаток I** деталізує конкретні вимоги, які повинні бути виконані для зазначених рослин в Єгипті, та вимоги у разі підозри на наявність або підтвердженої наявності зазначеного шкідника на виробничих ділянках та у джерелах води в Єгипті.
* **Додаток II** визначає конкретні вимоги, які повинні бути виконані для обстежень виробничих ділянок.
* **Додаток III** містить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2019/2072.
**Основні положення для практичного використання:**
* **Вимоги до ввезення (Стаття 3 та Додаток I):** Картопля з Єгипту повинна відповідати конкретним вимогам до виробництва, пакування та інспектування, щоб бути дозволеною до ввезення в ЄС.
* **Фітосанітарний сертифікат (Стаття 4):** Сертифікат повинен містити конкретні заяви та інформацію для забезпечення простежуваності та відповідності.
* **Інспектування та тестування (Стаття 5):** Держави-члени повинні проводити фізичні перевірки, відбір зразків та тестування імпортованої картоплі відповідно до встановлених процедур.
* **Перелік затверджених суб’єктів (Стаття 6):** Імпортувати можна лише картоплю з затверджених виробничих ділянок, від експортерів та пакувальних станцій, перелічених єгипетською NPPO.
* **Заходи у разі виявлення шкідника (Стаття 7):** У разі виявлення *Ralstonia solanacearum* будуть застосовані суворі заходи, включаючи виключення зі списку та заборону експорту.
* **Маркування та утилізація відходів (Статті 8 та 9):** Необхідне чітке маркування та належна утилізація відходів в межах ЄС для запобігання поширенню шкідника.
Регламент (ЄС) 2025/1316 про імплементацію Комісією від 2 липня 2025 року щодо тимчасових заходів із запобігання проникненню, встановленню та поширенню на території Союзу *Curtobacterium flaccumfaciens* pv. *flaccumfaciens* (Hedges) Collins and Jones, та про внесення змін до Регламенту про імплементацію (ЄС) 2019/2072
Цей Регламент (ЄС) 2025/1316 про імплементацію Комісією запроваджує тимчасові заходи із запобігання проникненню, встановленню та поширенню *Curtobacterium flaccumfaciens* pv. *flaccumfaciens* на території Союзу. Він також вносить зміни до Регламенту про імплементацію (ЄС) 2019/2072, щоб включити конкретні вимоги до імпорту певних рослин та насіння.
Регламент складається з 5 статей та одного додатку.
* **Стаття 1** визначає предмет регулювання, який полягає у запобіганні проникненню, встановленню та поширенню зазначеного шкідника на території Союзу.
* **Стаття 2** містить визначення термінів “зазначений шкідник” (*Curtobacterium flaccumfaciens* pv. *flaccumfaciens*) та “зазначені рослини” (різні види *Glycine, Phaseolus, Vigna* та *Vicia*).
* **Стаття 3** зобов’язує компетентні органи проводити щорічні, засновані на оцінці ризиків обстеження на наявність зазначеного шкідника на зазначених рослинах, включаючи інспекції та, за необхідності, відбір зразків та тестування. Держави-члени повинні подавати результати цих обстежень до Комісії та інших держав-членів до 30 квітня кожного року.
* **Стаття 4** зазначає, що Регламент про імплементацію (ЄС) 2019/2072 змінюється відповідно до Додатку до цього Регламенту.
* **Стаття 5** визначає дати набрання чинності та застосування регламенту. Стаття 3, що стосується обстежень, застосовується до 30 квітня 2029 року, а стаття 4, що стосується змін до Регламенту про імплементацію (ЄС) 2019/2072, застосовується з 23 квітня 2026 року.
Додаток вносить зміни до Додатків VII та XI Регламенту про імплементацію (ЄС) 2019/2072. Він запроваджує конкретні вимоги до імпорту рослин для садіння певних видів, включаючи необхідність офіційної заяви про те, що рослини походять з вільних від шкідників країн або районів, або з місць виробництва, що відповідають конкретним умовам, включаючи тестування. Він також додає насіння *Phaseolus lunatus L.*, *Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi*, *Vigna mungo (L.) Hepper*, *Vigna radiata (L.) R.Wilczek* та *Vigna unguiculata (L.) Walp.* до переліку насіння в Частині А Додатку XI, вимагаючи фітосанітарний сертифікат для їх ввезення до Союзу з третіх країн, крім Швейцарії.
Найважливішими положеннями для практичного застосування є ті, що стосуються обстежень, які мають проводитися державами-членами (стаття 3), та нових вимог до ввезення до Союзу зазначених рослин та насіння (стаття 4 та Додаток). Ці положення безпосередньо впливають на обов’язки національних органів влади та умови імпорту певних рослин та насіння до ЄС.
Регламент (Євратом) Ради 2025/1304 від 23 червня 2025 року, що встановлює Програму досліджень і навчання Європейського співтовариства з атомної енергії на період 2026-2027 років, яка доповнює Horizon Europe – Рамкову програму з досліджень та інновацій, та скасовує Регламент (Євратом) 2021/765
Ось розбивка Регламенту (Євратом) Ради 2025/1304:
**1. Суть акту:**
Цей регламент встановлює Програму досліджень і навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) на 2026-2027 роки. У ньому викладено цілі програми, бюджет і те, як фінансування буде розподілено на діяльність з ядерних досліджень і навчання. Програма спрямована на поліпшення ядерної безпеки, захищеності та радіаційного захисту, а також на сприяння розвитку термоядерної енергетики, доповнюючи ширшу рамкову програму Horizon Europe. Вона також скасовує попередній Регламент (Євратом) 2021/765.
**2. Структура та основні положення:**
* **Розділ I: Загальні положення:**
* Визначає предмет, яким є встановлення Програми Євратом на 2026-2027 роки та її правила.
* Вказує цілі програми, зосереджуючись на ядерній безпеці, захищеності, управлінні відходами, розвитку експертизи, термоядерній енергетиці та підтримці політики ЄС.
* Встановлює бюджет у розмірі 598 346 804 євро на період, з розподілом на дослідження в галузі термоядерного синтезу, дослідження в галузі поділу ядер і прямі дії Об’єднаного дослідницького центру (JRC).
* Розглядає питання залучення третіх країн до програми.
* Визначає форми фінансування, включаючи гранти, призи, закупівлі та фінансові інструменти.
* Обговорює потенціал європейських партнерств для посилення впливу програми.
* Наголошує на важливості практик відкритої науки.
* Визначає прийнятні дії та правила участі та поширення результатів досліджень, узгоджуючи з Регламентом (ЄС) 2021/695, але з деякими конкретними відхиленнями, пов’язаними з ліцензуванням і правами доступу для інституцій Співтовариства.
* Сприяє кумулятивному, альтернативному та комбінованому фінансуванню з іншими програмами ЄС, такими як Horizon Europe.
* **Розділ II: Програмування, моніторинг, оцінка та контроль:**
* Деталізує використання робочих програм для реалізації непрямих дій, включаючи вимоги до змісту.
* Встановлює рамки для моніторингу та звітування про прогрес програми з використанням конкретних показників.
* Розглядає питання поширення інформації, комунікації та використання результатів досліджень.
* Встановлює вимоги до оцінок програми.
* Визначає процедури аудиту для захисту фінансових інтересів ЄС.
* Створює комітет для надання допомоги Комісії у впровадженні регламенту з окремими конфігураціями для питань поділу ядер і термоядерного синтезу.
* **Розділ III: Перехідні та прикінцеві положення:**
* Скасовує Регламент (Євратом) 2021/765.
* Включає перехідні положення для забезпечення безперервності дій, розпочатих відповідно до попереднього регламенту.
* Встановлює дату набрання чинності.
* **Додаток I:** Деталізує діяльність, яка підлягає фінансуванню в рамках програми, включаючи конкретні сфери досліджень і навчання.
* **Додаток II:** Встановлює шляхи впливу та відповідні ключові показники шляхів впливу для моніторингу ефективності програми.
**Ключові зміни порівняно з попередніми версіями:**
* Регламент скасовує та замінює Регламент (Євратом) 2021/765, продовжуючи Програму досліджень і навчання Євратом на додаткові два роки (2026-2027).
* Він зберігає ключові напрями досліджень, цілі та спосіб реалізації попередньої програми.
* Він враховує рекомендації проміжної оцінки Програми Євратом на 2021-2025 роки.
**3. Основні положення, важливі для використання:**
* **Стаття 3 (Цілі програми):** Ця стаття є вирішальною, оскільки визначає сферу дії та пріоритети програми.
* **Стаття 4 (Бюджет):** Ця стаття визначає наявні фінансові ресурси та їх розподіл, що є важливим для планування та прийняття рішень щодо фінансування.
* **Стаття 5 (Треті країни, асоційовані з Програмою Євратом на 2026-2027 роки):** Ця стаття важлива для розуміння умов, за яких країни, що не входять до ЄС, можуть брати участь у програмі.
* **Стаття 9 (Прийнятні дії та правила участі та поширення результатів досліджень):** Ця стаття визначає, які типи проєктів мають право на фінансування, і правила, що регулюють участь і поширення результатів досліджень.
* **Додаток I (Діяльність):** Цей додаток надає детальний перелік напрямів досліджень і навчання, які мають право на фінансування, пропонуючи керівництво для потенційних заявників.
* **Додаток II (Шляхи впливу):** Цей додаток важливий для розуміння того, як буде здійснюватися моніторинг та оцінка прогресу програми.
Регламент (ЄС) 2025/1317 Комісії від 26 червня 2025 року, що встановлює закриття рибальства звичайної солії в районах 7f і 7g для суден, що плавають під прапором Ірландії
Цей Регламент (ЄС) 2025/1317 Комісії оголошує закриття рибальства звичайної солії в районах 7f і 7g для суден, що плавають під прапором Ірландії. Ця дія викликана вичерпанням виділеної квоти для цього запасу в зазначених районах на 2025 рік. Регламент має на меті забезпечити дотримання встановлених квот і запобігти надмірному вилову запасу звичайної солії.
Регламент складається з трьох статей і додатка. Стаття 1 зазначає, що рибальська квота, виділена Ірландії на вилов звичайної солії в районах 7f і 7g на 2025 рік, вважається вичерпаною з дати, зазначеної в Додатку. Стаття 2 окреслює заборони, включаючи вилов риби з цього запасу, пошук риби та встановлення або витягування рибальських знарядь. Однак, вона дозволяє перевантаження, утримання на борту, переробку, передачу, тримання в садках, відгодівлю та вивантаження риби, виловленої до дати закриття. Вона також визначає, що ненавмисний вилов повинен бути збережений, зареєстрований, вивантажений і врахований у квотах. Стаття 3 вказує, що регламент набирає чинності наступного дня після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. У додатку зазначено дату закриття – 3 червня 2025 року.
Найважливішим положенням цього регламенту є заборона рибальської діяльності з вилову звичайної солії в районах 7f і 7g ірландськими суднами після 3 червня 2025 року. Цей захід безпосередньо впливає на ірландські рибальські судна, що працюють у цих районах, вимагаючи від них припинити вилов звичайної солії, щоб відповідати регламенту та уникнути штрафів.
Регламент (ЄС) 2025/1305 Комісії від 2 липня 2025 року, що вносить зміни до Додатків II, III та IV Регламенту (ЄС) № 396/2005 Європейського Парламенту та Ради щодо максимальних рівнів залишків амідосульфурону, азоксистробіну, гекситіазоксу, ізоксабену, піклораму, пропамокарбу, тіосульфату срібла-натрію та тефлутрину в або на певних продуктах
Цей Регламент (ЄС) 2025/1305 Комісії вносить зміни до Додатків II, III та IV Регламенту (ЄС) № 396/2005, який стосується максимальних рівнів залишків (MRLs) пестицидів у або на харчових продуктах і кормах. Регламент коригує MRLs для декількох речовин, включаючи амідосульфурон, азоксистробін, гекситіазокс, ізоксабен, піклорам, пропамокарб, тіосульфат срібла-натрію та тефлутрин, у різних продуктах. Ці зміни ґрунтуються на оцінках та обґрунтованих висновках Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA).
Регламент змінює MRLs для конкретних комбінацій «пестицид-харчовий продукт», перелічених у Додатку II та Додатку III. Наприклад, він встановлює нові MRLs для азоксистробіну в динях і кавунах, гекситіазоксу в ожині та малині, а також ізоксабену в сухій квасолі та сухому гороху. Він також оновлює визначення залишків для піклораму в рослинних продуктах і меді в Додатку III. Крім того, регламент включає тіосульфат срібла-натрію до Додатку IV, вказуючи на те, що конкретні MRLs не потрібні через те, що його затверджене використання обмежується вирощуванням у приміщеннях неїстівних культур.
Ключові положення цього регламенту включають встановлення нових або змінених MRLs для конкретних пестицидів у певних харчових продуктах, що відображає оновлені наукові оцінки та запити щодо імпортної толерантності. Для піклораму слід відзначити зміну у визначенні залишків для забезпечення дотримання вимог у рослинних продуктах і меді з «піклорам» на «піклорам, вільний і кон’югований, виражений як піклорам». Включення тіосульфату срібла-натрію до Додатку IV означає, що стандартний MRL у розмірі 0,01 мг/кг більше не застосовується до цієї речовини.
Рішення Суду (П’ята палата) від 3 липня 2025 року. Grodno Azot AAT і Khimvolokno Plant проти Ради Європейського Союзу. Апеляція – Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Білорусі щодо демократії, верховенства права та прав людини – Переліки осіб, суб’єктів і органів, на які поширюється заморожування коштів та економічних ресурсів – Включення та утримання в цих переліках білоруських підприємств, майже повністю належать державі – Критерій включення до переліку, пов’язаний з «підтримкою режиму Лукашенка» – Зобов’язання, накладене на певні білоруські підприємства, що належать або контролюються державою, сплачувати частину свого прибутку державі відповідно до обов’язкового державного заходу. Справа C-326/24 P.
Це рішення Суду Європейського Союзу щодо апеляції Grodno Azot AAT і Khimvolokno Plant проти Ради Європейського Союзу. Справа стосується обмежувальних заходів (заморожування коштів та економічних ресурсів), накладених на білоруські суб’єкти через ситуацію в Білорусі щодо демократії, верховенства права та прав людини. Центральним питанням є те, чи було виправданим включення та утримання цих білоруських підприємств у переліках підсанкційних суб’єктів на основі критерію «підтримки режиму Лукашенка».
Рішення стосується апеляції на рішення Загального суду про відхилення позову апелянтів про скасування рішень і регламентів Ради, які спочатку наклали, а згодом підтримували обмежувальні заходи. Правовий контекст включає серію рішень і регламентів Ради, зокрема Рішення 2012/642/CFSP та Регламент (ЄС) № 765/2006, які визначають критерії для накладення санкцій, особливо на тих, хто «підтримує режим Лукашенка». У початкових та підтримуючих актах, що оскаржуються, Рада внесла Grodno Azot та його Khimvolokno Plant до переліку, посилаючись на їхній статус державних підприємств та їхній внесок у доходи режиму Лукашенка.
Ключові положення та аргументи обертаються навколо тлумачення «підтримки режиму Лукашенка». Апелянти стверджували, що рішення Ради було засноване на помилці в оцінці фактів, зокрема щодо характеру дивідендів, виплачених білоруській державі, які, за їхніми словами, слід розглядати як податки і, отже, не вважати підтримкою. Вони також оскаржували оцінку того, чи була їхня економічна підтримка «суттєвою». Суд підтримав рішення Загального суду, визнавши, що Рада не помилилася у своїй оцінці і що платежі, здійснені апелянтами на користь білоруської держави, можуть розглядатися як фінансова підтримка режиму, незалежно від того, чи були вони класифіковані як податки, чи як дивіденди. Суд наголосив, що зосередження на фінансовій підтримці, яка надається режиму, узгоджується з метою посилення тиску на режим для поліпшення його практики в галузі прав людини та демократії.
Рішення Суду (Перша палата) від 3 липня 2025 року. „Ati-19“ EOOD проти Nachalnik na otdel „Operativni deynosti“ – Sofia v Glavna direktsia „Fiskalen kontrol“ pri Tsentralno upravlenie na Natsionalna agentsia za prihodite. Запит про попереднє рішення – Загальна система податку на додану вартість (ПДВ) – Директива 2006/112/ЄС – Стаття 273 – Стаття 47, перший параграф, Хартії основних прав Європейського Союзу – Право на ефективний засіб правового захисту – Примусовий адміністративний захід опечатування комерційних приміщень – Заява про призупинення – Обмежений судовий перегляд. Справа C-605/23.
Це рішення Суду (Перша палата) від 3 липня 2025 року у справі C-605/23, що стосується запиту про попереднє рішення від Administrativen sad Blagoevgrad (Адміністративний суд, Благоєвград, Болгарія). Справа обертається навколо тлумачення статті 47 Хартії основних прав Європейського Союзу у поєднанні зі статтею 273 Директиви про ПДВ (2006/112/ЄС). Вона конкретно стосується обсягу судового перегляду в контексті примусового адміністративного заходу – опечатування комерційних приміщень – та права на ефективний засіб правового захисту.
Рішення досліджує, чи сумісні з статтею 47 Хартії національні правила, які обмежують судовий перегляд у справах, що стосуються тимчасового виконання заходів, які гарантують збір ПДВ (відповідно до статті 273 Директиви про ПДВ). Обмеження, про яке йдеться, обмежує обсяг перегляду існуванням завданої шкоди, що потенційно перешкоджає повній оцінці законності заходу. Справа виникла з суперечки в Болгарії між ‘Ati-19’ EOOD та податковим органом щодо опечатування комерційних приміщень компанії через порушення, пов’язане з ПДВ.
Суд постановив, що стаття 47 Хартії виключає національне законодавство, яке невиправдано обмежує обсяг судового перегляду в контексті призупинення тимчасового виконання примусових адміністративних заходів. Ключовим моментом є те, що національний суд повинен мати можливість оцінити, чи є заява про призупинення обґрунтованою аргументами, що демонструють потенційну незаконність заходу. Це рішення підкреслює важливість ефективних засобів правового захисту та необхідність всебічної оцінки законності адміністративних заходів, особливо коли вони впливають на основні права.
Рішення Суду (дев’ята палата) від 3 липня 2025 року. #Communauté d’Agglomération du Boulonnais проти Європейської Комісії. #Апеляція – Державна допомога – Звільнення від податків на користь операторів французьких портів – Послідовні скарги – Поняття «зацікавлена сторона» – Поняття «суто підтверджувальний акт». #Справа C-628/24 P.
Це рішення Суду Європейського Союзу (Дев’ята палата) щодо спору про державну допомогу, надану французьким портовим операторам. Справа стосується Communauté d’Agglomération du Boulonnais (CAB), французького місцевого органу влади, та її оскарження рішення Європейської Комісії відхилити її скаргу щодо податкових пільг, які надаються портовим операторам у Франції.
Структура рішення наступна:
1. **Передісторія:** CAB подала скаргу до Комісії, стверджуючи, що податкові пільги, надані портовим операторам у Франції, становлять незаконну державну допомогу. Комісія відхилила скаргу, заявивши, що CAB не є «зацікавленою стороною», як це визначено в положеннях ЄС.
2. **Правова база:** У рішенні йдеться про статтю 1 Регламенту Ради (ЄС) 2015/1589, яка визначає «зацікавлену сторону» в контексті розслідувань державної допомоги. Також згадується стаття 24(2) того ж регламенту, яка дозволяє зацікавленим сторонам подавати скарги до Комісії щодо ймовірної незаконної допомоги.
3. **Рішення Трибуналу:** CAB оскаржила рішення Комісії до Загального суду (Трибуналу Європейського Союзу), який відхилив апеляцію як неприйнятну. Трибунал погодився з Комісією, що рішення про відхилення скарги CAB було лише підтвердженням попереднього рішення і не містило жодних нових елементів.
4. **Апеляція до Суду:** CAB оскаржила рішення Трибуналу до Суду, стверджуючи, що Трибунал помилився, визнавши, що рішення Комісії було суто підтверджувальним.
5. **Обґрунтування Суду:** Суд проаналізував, чи містило рішення Комісії нові елементи або передбачало повторний розгляд ситуації CAB. Він зазначив, що рішення Комісії дійсно містило деякі роз’яснення та посилалося на відповідну судову справу (Braesch), на яку спочатку посилалася CAB, але потім була скасована Судом. Суд дійшов висновку, що Трибунал помилився, визнавши рішення Комісії суто підтверджувальним, оскільки рішенню Комісії передував новий розгляд ситуації CAB.
6. **Рішення Суду:** Суд скасував рішення Трибуналу та повернув справу до Трибуналу для подальшого розгляду.
Найважливішим положенням рішення є роз’яснення поняття «суто підтверджувальний акт» у контексті процедур державної допомоги. Суд підтвердив, що рішення може вважатися суто підтверджувальним лише в тому випадку, якщо воно не містить жодних нових юридичних або фактичних елементів і йому не передує повторний розгляд ситуації. Це роз’яснення є важливим для розуміння обставин, за яких сторона може оскаржити рішення Комісії у справах про державну допомогу.
Рішення Суду (Перша палата) від 3 липня 2025 року. Högkullen AB проти Skatteverket. Запит про попереднє рішення – Оподаткування – Загальна система податку на додану вартість (ПДВ) – Директива 2006/112/ЄС – Стаття 72 – Ринкова вартість – Стаття 80 – Переоцінка бази оподаткування – Материнська компанія, яка надає послуги своїм дочірнім компаніям у контексті активного управління ними – Визначення ринкової вартості. Справа C-808/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Директиви ПДВ (2006/112/ЄС), зокрема щодо визначення ринкової вартості послуг, що надаються материнською компанією своїм дочірнім компаніям. Справа стосується шведської компанії Högkullen AB та спору зі Шведським податковим агентством (Skatteverket) щодо ПДВ, нарахованого на послуги, які Högkullen надавала своїм дочірнім компаніям. Ключовим питанням є те, чи слід вважати ці внутрішньогрупові послуги унікальними, що унеможливлює використання порівняння з ринком для визначення їхньої ринкової вартості для цілей ПДВ, і як розрахувати витрати, пов’язані з цими послугами.
Рішення стосується двох основних питань, порушених Верховним адміністративним судом Швеції. Перше питання стосується того, чи можуть послуги, що надаються материнською компанією своїм дочірнім компаніям, завжди вважатися унікальними, що унеможливлює визначення їхньої ринкової вартості шляхом порівняння відповідно до статті 72 Директиви ПДВ. Друге питання полягає в тому, чи всі витрати материнської компанії, включаючи залучення капіталу та витрати акціонерів, можуть вважатися витратами, понесеними для надання послуг своїм дочірнім компаніям, особливо коли єдиною діяльністю материнської компанії є управління цими дочірніми компаніями, і вона відрахувала весь вхідний ПДВ.
CJEU постановив, що статті 72 та 80 Директиви ПДВ не дозволяють податковим органам завжди вважати послуги, що надаються материнською компанією своїм дочірнім компаніям, єдиною поставкою, що унеможливлює визначення ринкової вартості з використанням методу порівняння, викладеного у статті 72. Суд підкреслив, що такі послуги, як управління бізнесом, фінансові послуги та ІТ-адміністрування, не слід автоматично вважати настільки тісно пов’язаними, щоб утворювати єдину, неподільну поставку. Рішення роз’яснює, що кожну послугу слід оцінювати індивідуально для визначення її ринкової вартості. З огляду на цю відповідь на перше питання, Суд визнав непотрібним відповідати на друге питання.
Найважливішим положенням цього акту є те, що податкові органи не можуть автоматично вважати послуги, що надаються материнською компанією своїм дочірнім компаніям, єдиною, унікальною поставкою. Це означає, що податкові органи повинні враховувати, чи є порівнянні послуги на відкритому ринку, щоб визначити відповідну суму ПДВ, що підлягає оподаткуванню. Це рішення запобігає застосуванню універсального підходу до оцінки ПДВ у внутрішньогрупових послугах і вимагає більш детального, індивідуального аналізу кожного випадку.
Рішення Суду (Перша палата) від 3 липня 2025 року. FO проти Ypourgos Metanastefsis kai Asylou. Запит про попереднє рішення – Політика притулку – Міжнародний захист – Загальні процедури надання та скасування міжнародного захисту – Директива 2013/32/ЄС – Стаття 46 – Хартія основних прав Європейського Союзу – Стаття 47 – Право на ефективний засіб правового захисту – Вимога повного та ex nunc розгляду апеляції – Обов’язок особисто з’явитися до органу, який розглядає апеляцію – Презумпція того, що апеляцію подано неналежним чином – Відхилення апеляції як явно необґрунтованої без розгляду по суті – Принцип пропорційності. Справа C-610/23.
Ось розбір рішення у справі C-610/23 [Al Nasiria]:
**1. Суть акту:**
Це рішення стосується права на ефективний засіб правового захисту для шукачів притулку в ЄС. Воно роз’яснює, що держави-члени не можуть впроваджувати правила, які фактично перешкоджають шукачам притулку оскаржувати негативні рішення. Зокрема, воно розглядає законність грецького закону, який передбачає, що апеляція є необґрунтованою, якщо шукач притулку не з’являється особисто, що призводить до відхилення апеляції без повного розгляду. Суд Європейського Союзу (CJEU) постановляє, що такий закон є несумісним із законодавством ЄС.
**2. Структура та основні положення:**
* **Предмет:** Рішення тлумачить статтю 46 Директиви 2013/32/ЄС (Директива про процедури надання притулку) у поєднанні зі статтею 47 Хартії основних прав Європейського Союзу (право на ефективний засіб правового захисту).
* **Контекст:** Справа виникла з прохання грецького суду роз’яснити, чи сумісне грецьке законодавство із законодавством ЄС. Грецький закон вимагав, щоб шукачі притулку з’являлися особисто перед апеляційним комітетом, і невиконання цієї вимоги призводило до відхилення їхньої апеляції як явно необґрунтованої.
* **Ключові законодавчі акти ЄС, що обговорюються:**
* Директива 2013/32/ЄС (Директива про процедури надання притулку): Встановлює загальні процедури надання та скасування міжнародного захисту.
* Директива 2011/95/ЄС (Кваліфікаційна директива): Визначає, хто має право на міжнародний захист.
* Хартія основних прав Європейського Союзу: Гарантує основні права, включаючи право на ефективний засіб правового захисту.
* **Основне обґрунтування:** CJEU підкреслює, що стаття 46 Директиви 2013/32/ЄС вимагає “повного та ex nunc розгляду як фактів, так і питань права” в апеляціях щодо притулку. Грецький закон, відхиляючи апеляції виключно на підставі нез’явлення, перешкоджає цьому повному розгляду.
* **Принцип пропорційності:** Суд застосовує принцип пропорційності, стверджуючи, що хоча держави-члени можуть переслідувати законні цілі (наприклад, ефективна обробка заяв про надання притулку), заходи, які вони вживають, повинні бути необхідними та не надмірно обтяжливими. Вимога особистої явки, особливо коли шукач притулку знаходиться далеко від місця розгляду апеляції, а потім автоматичне відхилення апеляції вважається непропорційним.
* **”Суд або трибунал”:** Рішення підтверджує, що грецькі незалежні апеляційні комітети можуть вважатися “судами або трибуналами” для цілей статті 46 Директиви, а це означає, що вони повинні гарантувати ефективний засіб правового захисту.
**3. Основні положення, важливі для використання:**
* **Право на ефективний засіб правового захисту:** Це рішення підсилює фундаментальне право шукачів притулку на справедливий і ретельний процес оскарження.
* **Повний та ex nunc розгляд:** Апеляції повинні включати повну оцінку фактів і правових питань, оновлену до теперішнього часу.
* **Обмеження на процесуальні вимоги:** Держави-члени не можуть накладати процесуальні правила, які надмірно ускладнюють шукачам притулку здійснення їхнього права на оскарження.
* **Пропорційність:** Будь-які вимоги повинні бути пропорційними до законної мети, яку переслідують. Автоматичне відхилення апеляції за нез’явлення, без урахування причин цього, ймовірно, є непропорційним.
Рішення Суду (Четверта палата) від 3 липня 2025 року. Кримінальне провадження проти П.Б. та Р.С. Запит про попереднє рішення – Верховенство права – Незалежність судової влади – Другий підпункт пункту 1 статті 19 ДЄС – Ефективний судовий захист у сферах, охоплених правом ЄС – Принцип незмінюваності суддів – Військовий суддя визнаний непридатним до професійної військової служби – Національне законодавство, яке вимагає дострокового виходу на пенсію цього судді. Об’єднані справи C-646/23 та C-661/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (Четверта палата) в об’єднаних справах C-646/23 (Літа) та C-661/23 (Єшек), яке стосується запитів про попередні рішення з Польщі щодо верховенства права та незалежності судової влади. Справи стосуються польського військового судді, який був визнаний непридатним до військової служби, але придатним для продовження роботи суддею. Було прийнято національне законодавство, яке вимагало дострокового виходу на пенсію цього судді, що викликало питання про сумісність цієї дії з принципами права ЄС щодо незалежності судової влади та ефективного правового захисту. Рішення Суду роз’яснює обсяг і наслідки пункту 1 статті 19 ДЄС щодо незалежності судової влади та її взаємодію з національним законодавством.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Вступ**: У ньому викладено контекст запитів про попередні рішення, відповідні положення права ЄС (стаття 2, пункти 2 та 3 статті 4 та другий підпункт пункту 1 статті 19 ДЄС, Директива 2016/343, стаття 47 Хартії, стаття 267 ДФЄС та принципи верховенства та ефективності права ЄС та розподілу влади), а також характер кримінального провадження в основних справах.
2. **Польське право**: У ньому детально описано відповідні положення Конституції Польщі, Закону про звичайні суди, Закону про військові суди, Закону про оборону Батьківщини та закону про внесення змін, який призвів до дострокового виходу судді на пенсію.
3. **Спори в основному провадженні**: У ньому описано фактичні обставини справ, включаючи обставини, що стосуються ситуації судді П.Р., законодавчі зміни, що впливають на його посаду, та занепокоєння, висловлені судом, що звернувся із запитом, щодо незалежності та неупередженості судової влади.
4. **Запитання, передані на розгляд**: У ньому представлено конкретні запитання, передані на розгляд Суду справедливості Wojskowy Sąd Okręgowy w Warszawie (Військовий окружний суд, Варшава, Польща), щодо тлумачення права ЄС та його застосування до відповідного національного законодавства.
5. **Провадження в Суді**: У ньому викладено процесуальні кроки, зроблені Судом, включаючи об’єднання справ та відхилення клопотання про прискорену процедуру.
6. **Юрисдикція Суду**: У ньому підтверджено юрисдикцію Суду відповідати на поставлені запитання на основі застосовності пункту 1 статті 19 ДЄС та статті 47 Хартії.
7. **Запитання, передані для попереднього рішення**: У ньому надано детальний аналіз поставлених запитань, що стосуються ключових питань незалежності судової влади, принципу незмінюваності та верховенства права ЄС.
8. **Витрати**: У ньому зазначено, що рішення про витрати приймає суд, що звернувся із запитом.
Найважливішими положеннями рішення є:
* **Тлумачення пункту 1 статті 19 ДЄС**: Суд роз’яснює, що пункт 1 статті 19 ДЄС виключає національне законодавство, яке передбачає обов’язковий достроковий вихід на пенсію військового судді, визнаного непридатним до професійної військової служби за певних обставин. Ці обставини включають відсутність обґрунтування для законодавства, нерівне ставлення порівняно з військовими прокурорами, той факт, що законодавство стосується лише одного судді, те, що захід є каральним, та відсутність судового засобу оскарження дострокового виходу на пенсію.
* **Верховенство права ЄС**: Суд підкреслює, що національні суди та органи влади повинні не застосовувати національне законодавство, яке порушує пункт 1 статті 19 ДЄС. Це означає, що суддя, який вийшов на пенсію відповідно до такого законодавства, має бути поновлений на посаді, а судові органи, відповідальні за склад колегій, повинні забезпечити це поновлення.
* **Тимчасові заходи**: Суд підтверджує, що національний суд, який звертається із запитаннями для попереднього рішення, має право тимчасово призупинити застосування національного законодавства, яке передбачає обов’язковий достроковий вихід судді на пенсію, навіть якщо національне законодавство не дозволяє такого призупинення. Це призупинення гарантує, що суддя може продовжувати слухати справи.
Рішення Суду (п’ята палата) від 3 липня 2025 року. Європейський парламент проти TC. Апеляція – Право, що регулює інституції – Європейський парламент – Правила, що регулюють витрати та виплати членам парламенту – Допомога на парламентську діяльність – Стягнення неправомірно виплачених сум – Стаття 41(2) Хартії основних прав Європейського Союзу – Право бути заслуханим – Право на доступ до матеріалів справи – Регламент (ЄС) 2018/1725 – Захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних інституціями, органами, офісами та агентствами Європейського Союзу – Стаття 9 – Передача персональних даних одержувачам, які перебувають у Європейському Союзі, крім інституцій та органів Союзу – Стаття 26 Положень про персонал посадових осіб Європейського Союзу. Справа C-529/23 P.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо апеляції Європейського парламенту на попереднє рішення Загального суду. Справа стосується стягнення неправомірно виплаченої допомоги на парламентську діяльність з члена Європейського парламенту (MEP), TC. Ключовим питанням є те, чи належним чином парламент поважав право TC бути заслуханим і його право на доступ до документів, що мають відношення до його захисту під час процедури стягнення. CJEU частково задовольняє апеляцію парламенту, скасовуючи частини рішення Загального суду та повертаючи справу до Загального суду для подальшого перегляду.
**Структура та основні положення:**
Рішення структуроване наступним чином:
* Воно починається з викладення передісторії спору, включаючи початкове рішення парламенту про стягнення коштів з TC, правовий контекст (включаючи Виборчий акт, Статут членів, Імплементаційні заходи та Регламенти щодо захисту даних та положення про персонал), а також провадження в Загальному суді.
* Потім деталізуються вимоги, висунуті обома сторонами в апеляції.
* Основна частина рішення включає аналіз CJEU підстав для апеляції парламенту. CJEU розглядає п’ять підстав для апеляції, зосереджуючись на праві бути заслуханим, доступі до документів та правилах захисту даних.
* CJEU зрештою частково задовольняє апеляцію, скасовуючи конкретні пункти рішення Загального суду. Потім він розглядає доводи в позові до Загального суду та повертає справу для подальшого розгляду певних невирішених питань.
* Нарешті, вирішується питання про витрати.
**Основні положення та зміни:**
Рішення роз’яснює обсяг права бути заслуханим та права на доступ до документів у контексті процедур стягнення допомоги на парламентську діяльність. Ключові положення та зміни включають:
* **Право бути заслуханим:** CJEU роз’яснює, що хоча члени Європейського парламенту мають право бути заслуханими, це автоматично не надає їм доступ до будь-якого документа, що знаходиться у парламенті. Члени Європейського парламенту повинні конкретно визначити докази, які вони шукають, і пояснити, як вони стосуються їхнього захисту.
* **Зберігання даних:** CJEU вважає, що парламент не зобов’язаний зберігати електронні листи або дані довше, ніж передбачено його стандартною політикою зберігання даних, лише тому, що виникає конфлікт між членом Європейського парламенту та його помічником.
* **Захист даних:** CJEU визнає, що правила захисту даних (зокрема, Регламент 2018/1725) застосовуються, але автоматично не перешкоджають парламенту надавати доступ до персональних даних, коли це необхідно для забезпечення права бути заслуханим, за умови дотримання умов статті 9(1)(b), збалансовуючи інтереси всіх сторін.
* **Положення про персонал:** CJEU підтверджує, що стаття 26 Положень про персонал обмежує доступ до особистої справи помічника, тобто парламент не може бути змушений надати справу безпосередньо члену Європейського парламенту, але консультація в офісах парламенту може бути можливою.
**Найважливіші положення для використання:**
Найважливішими аспектами цього рішення є роз’яснення щодо обсягу права бути заслуханим та обмежень щодо зобов’язання парламенту розкривати документи. Члени Європейського парламенту, які стикаються з процедурами стягнення, повинні:
* Чітко сформулювати релевантність документів, які вони шукають.
* Розуміти, що парламент не зобов’язаний зберігати дані безстроково або відхилятися від своєї стандартної політики зберігання даних.
* Бути обізнаними про обмеження на доступ до особистих справ відповідно до Положень про персонал.
Це рішення надає важливі вказівки як для членів Європейського парламенту, так і для парламенту в орієнтуванні у складній правовій ситуації, що оточує допомогу на парламентську діяльність, а також права та обов’язки всіх залучених сторін.
Рішення Суду (Десята палата) від 3 липня 2025 року. Кримінальне провадження проти YE. Запит про попереднє рішення – Судова співпраця у кримінальних справах – Рамкове рішення 2008/675/JHA – Стаття 3(1) і (2) – Врахування попередніх судимостей, винесених в іншій державі-члені, під час нового кримінального провадження – Юридичні наслідки, еквівалентні попереднім національним судимостям – Рамкове рішення 2009/315/JHA – Обмін інформацією, витягнутою з кримінальних записів між державами-членами – Стаття 2(a) – Поняття кримінальної судимості – Адміністративні правопорушення – Класифікація правопорушень згідно з національним законодавством – Діяння, які не є кримінальними правопорушеннями згідно з національним законодавством. Справа C-263/24.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення двох Рамкових рішень, що стосуються кримінальних справ: Рамкового рішення 2008/675/JHA про врахування судимостей у державах-членах та Рамкового рішення 2009/315/JHA про обмін інформацією, витягнутою з кримінальних записів. Справа походить з Болгарії та стосується громадянина Болгарії, YE, якого переслідують за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Болгарський суд звертається за роз’ясненнями щодо того, як враховувати попередні судимості YE в інших країнах ЄС (Бельгії та Німеччині) за аналогічні та інші правопорушення, пов’язані з дорожнім рухом. CJEU роз’яснює, в якій мірі суд держави-члена повинен враховувати попередні судимості з інших держав-членів і як класифікувати правопорушення з метою застосування національного законодавства.
Рішення структуровано наступним чином:
* **Вступ:** Коротко описує запит про попереднє рішення та правовий контекст.
* **Правовий контекст:** Викладає відповідні статті з міжнародного права (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах), права ЄС (Конвенція про взаємну допомогу між державами-членами) та двох Рамкових рішень (2008/675 та 2009/315), а також відповідні статті болгарського кримінального права.
* **Спір в основному провадженні та питання, передані для попереднього рішення:** Детально описує фактичні обставини справи в Болгарії, конкретні судимості YE в Бельгії та Німеччині, та два питання, які болгарський суд ставить перед CJEU.
* **Процедура в Суді:** Зазначає процесуальні кроки, вжиті CJEU.
* **Розгляд переданих питань:** Це є ядром рішення, де CJEU аналізує та відповідає на питання, поставлені болгарським судом.
* **Друге питання:** Стосується того, чи може держава-член ігнорувати попередні судимості з інших держав-членів за діяння, які не вважаються кримінальними правопорушеннями згідно з її власним національним законодавством.
* **Перше питання:** Стосується того, як національний суд повинен класифікувати правопорушення, вчинені в інших державах-членах (як кримінальні чи адміністративні), і в якій мірі він пов’язаний класифікацією в іншій державі-члені.
* **Витрати:** Зазначає, що національний суд вирішуватиме питання про витрати.
Основні положення та зміни, роз’яснені в рішенні, є:
* **Обов’язок враховувати попередні судимості:** Держави-члени зобов’язані враховувати попередні судимості з інших держав-членів тією мірою, якою вони враховували б попередні національні судимості. Однак цей обов’язок є мінімальним і не має на меті гармонізувати наслідки попередніх судимостей у різних національних законодавствах.
* **Визначення “судимості”:** Термін “судимість” стосується остаточного рішення кримінального суду, що встановлює вину за *кримінальне правопорушення*. Він не поширюється на діяння, які лише “караються” згідно з національним законодавством, або на рішення адміністративних органів.
* **Еквівалентність юридичних наслідків:** Держави-члени повинні забезпечити, щоб попередні судимості з інших держав-членів мали “еквівалентні” юридичні наслідки національним судимостям. Це означає уникнення ситуації, коли до особи ставляться менш прихильно, ніж якби судимість була національною. Однак це не дозволяє переглядати або перекваліфіковувати правопорушення, вчинене в іншій державі-члені.
* **Класифікація правопорушень:** Національний суд повинен оцінити, чи класифікуються діяння, які призвели до попередніх судимостей в інших державах-членах, як кримінальні правопорушення згідно із *законодавством іншої держави-члена*. Якщо так, національний суд повинен потім визначити еквівалентну категорію правопорушення згідно з власним національним законодавством, щоб забезпечити еквівалентні юридичні наслідки.
* **Обмін інформацією:** Якщо інформації, доступної через Європейську систему інформації про кримінальні записи (ECRIS), недостатньо, національний суд може безпосередньо запитувати додаткову інформацію у судів, які винесли попередні судимості.
Найважливіші положення для практичного використання:
* **Стаття 3(1) Рамкового рішення 2008/675:** Ця стаття встановлює основний обов’язок для держав-членів враховувати попередні судимості з інших держав-членів.
* **Стаття 2 Рамкового рішення 2008/675 та стаття 2(a) Рамкового рішення 2009/315:** Ці статті визначають термін “судимість” як такий, що стосується кримінальних правопорушень, що має вирішальне значення для визначення обсягу обов’язку враховувати попередні судимості.
* **Розрізнення між кримінальними та адміністративними правопорушеннями:** Рішення роз’яснює, що лише кримінальні правопорушення, як визначено законодавством держави-члена, яка винесла обвинувальний вирок, повинні враховуватися відповідно до Рамкового рішення.
* **Принцип взаємного визнання:** Рішення підкреслює, що попередні судимості з інших держав-членів повинні бути визнані в тих умовах, в яких вони були винесені, без перегляду чи перекваліфікації.
Рішення Суду (Четверта палата) від 3 липня 2025 року. R.S. проти C. S.A. та інших. Запит про попереднє рішення – Директива 93/13/ЄЕС – Несправедливі умови в споживчих договорах – Стаття 6(1) та стаття 7(1) – Повноваження та обов’язки національного суду – Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи – Суд у справах про банкрутство не має повноважень ex officio перевіряти, чи є умови договору, на підставі якого виникла вимога у переліку вимог, несправедливими – Відсутність повноважень у цього суду щодо вжиття тимчасових заходів – Принцип ефективності. Справа C-582/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Директиви про несправедливі умови в споживчих договорах (93/13/ЄЕС) у контексті польського провадження у справах про неплатоспроможність. Справа конкретно стосується повноважень та обов’язків національних судів щодо перевірки справедливості договірних умов, коли споживач проходить процедуру банкрутства. CJEU роз’яснює, якою мірою суд у справах про банкрутство зобов’язаний раніше затвердженим переліком вимог і чи може він вживати тимчасові заходи для захисту споживача-банкрута.
Рішення структуроване наступним чином:
* **Передумови:** У ньому викладено запит про попереднє рішення від польського суду, правовий контекст, включаючи відповідне право ЄС та польське право, факти основної справи та питання, передані до CJEU.
* **Розгляд поставлених питань:** Цей розділ містить правовий аналіз Суду та відповіді на два питання, поставлені польським судом.
* **Перше питання:** CJEU постановляє, що Директива 93/13 виключає національне законодавство, яке зобов’язує суд у справах про банкрутство переліком вимог, затвердженим іншим судовим органом (наглядовим суддею), без перевірки справедливості основних договірних умов. Суд у справах про банкрутство повинен мати можливість оцінити справедливість цих умов, навіть якщо це означає, що він не буде пов’язаний попередньо затвердженим переліком.
* **Друге питання:** CJEU вважає, що Директива 93/13 також виключає національне законодавство, яке не дозволяє суду у справах про банкрутство вживати тимчасові заходи для захисту споживача-банкрута під час перевірки справедливості договірних умов. Такі заходи можуть бути необхідними для забезпечення ефективності захисту прав споживачів згідно з Директивою.
* **Витрати:** Рішення щодо витрат залишається на розсуд суду, який звертається.
Найважливішими положеннями акта є:
* Суд у справах про банкрутство не зобов’язаний автоматично переліком вимог, затвердженим наглядовим суддею, якщо є підстави вважати, що основний договір містить несправедливі умови.
* Суд у справах про банкрутство має повноваження та обов’язок перевіряти справедливість договірних умов, навіть якщо перелік вимог вже був затверджений.
* Суд у справах про банкрутство повинен мати можливість вживати тимчасові заходи для захисту споживача-банкрута під час перевірки справедливості договірних умов.
Рішення Суду (Четверта палата) від 3 липня 2025 року. Global Nanotechnologies AE schediasmou anaptyxis paraskevis kai emporias ylikon nanotechnologias (Glonatech) проти European Research Executive Agency. Апеляція – Арбітражна клаузула – Сьома рамкова програма з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013) – Проєкт SANAD – Витрати на персонал – Прийнятні витрати – Вимога про відшкодування – Дебетове авізо – Стаття 41 Хартії основних прав Європейського Союзу – Принцип належного адміністрування – Заміна підстав – Стаття 47 Хартії основних прав – Право на ефективний судовий захист – Тягар доведення – Пропорційність. Справа C-114/24 P.
Це рішення Суду (Четверта палата) у справі C-114/24 P, що стосується апеляції, поданої компанією Global Nanotechnologies AE (Glonatech) проти рішення Загального суду. Справа обертається навколо спору щодо фінансування проєкту SANAD, який був частиною Сьомої рамкової програми з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013). European Research Executive Agency (REA) вимагало повернення коштів від Glonatech, стверджуючи, що певні витрати були неприйнятними.
Структура рішення передбачає розгляд апеляції Glonatech проти рішення Загального суду. Суд розглядає п’ять підстав апеляції, висунутих Glonatech, кожна з яких оскаржує різні аспекти рішення Загального суду. Ці підстави включають ймовірні порушення права на ефективний судовий захист, помилки в тлумаченні права ЄС щодо фінансування за фіксованою ставкою, неправильне тлумачення угоди про грант та бельгійського законодавства, перекручення доказів та перекладання тягаря доведення. Суд систематично оцінює кожну підставу, посилаючись на відповідні статті регламентів ЄС, Хартії основних прав та самої угоди про грант.
Найважливіші положення стосуються тлумачення фінансування за фіксованою ставкою в рамках дослідницьких грантів ЄС та умов, за яких REA може проводити фінансові аудити та вимагати повернення коштів. Рішення роз’яснює, що навіть за фінансування за фіксованою ставкою REA має право проводити аудит та вимагати докази того, що витрати фактично були понесені. Воно також підтверджує, що бенефіціар фінансування ЄС несе тягар доведення того, що заявлені витрати відповідають фінансовим умовам угоди про грант. Суд відхиляє апеляцію Glonatech, підтримуючи вимогу REA про повернення коштів.
Рішення Суду (Десята палата) від 3 липня 2025 року. ZT проти Ministero dell’Istruzione e del Merito. Запит про попереднє рішення – Соціальна політика – Директива 1999/70/ЄС – Рамкова угода про роботу за строковим трудовим договором, укладена ETUC, UNICE та CEEP – Пункт 4 – Принцип недискримінації – Допомога, що надається у формі електронної картки, з метою підтримки навчання вчителів без відриву від роботи та підвищення їхньої професійної кваліфікації – Відмова у наданні цієї картки вчителям, які не мають постійної посади та відповідають за короткострокові посади тимчасових викладачів. Справа C-268/24.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Рамкової угоди про роботу за строковим трудовим договором, зокрема щодо принципу недискримінації. Справа стосується італійського закону, який передбачає надання електронної картки вартістю 500 євро для підтримки навчання вчителів без відриву від роботи. Головне питання полягає в тому, чи є дискримінаційним відмова в наданні цієї картки вчителям, які не мають постійної посади та відповідають за короткострокові посади тимчасових викладачів, у той час як її надають вчителям, які мають постійну посаду, та вчителям, які не мають постійної посади, але мають довгострокові контракти.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Вступ:** Встановлює контекст попереднього рішення та відповідної Директиви ЄС і Рамкової угоди.
2. **Правовий контекст:** Детально описує відповідні статті права ЄС (Директива 1999/70/ЄС та Рамкова угода) та італійського законодавства (різні законодавчі декрети та закони, що стосуються освіти та шкільного персоналу).
3. **Спір у основному провадженні та питання, передані для попереднього рішення:** Описує фактичні обставини справи, аргументи сторін та питання, поставлені італійським судом CJEU.
4. **Розгляд переданих питань:** Це основна частина рішення, де CJEU аналізує питання та надає своє тлумачення права ЄС.
5. **Прийнятність:** Розглядає та відхиляє аргумент італійського уряду про те, що питання є неприйнятними.
6. **Суть:** Розглядає, чи сумісне італійське законодавство з принципом недискримінації, закріпленим у Рамковій угоді.
7. **Витрати:** Розглядає розподіл витрат у провадженні.
8. **Резолютивна частина:** Викладає рішення CJEU.
Основне положення акту полягає в тому, що пункт 4(1) Рамкової угоди має тлумачитися як такий, що виключає національне законодавство, як його тлумачить національний верховний суд, яке зберігає пільгу електронної картки номінальною вартістю 500 євро на рік, що дозволяє купувати різні товари та послуги, призначені для підтримки навчання вчителів без відриву від роботи, для вчителів, які мають постійну посаду, та вчителів, які не мають постійної посади, але обіймають посади тимчасових викладачів протягом навчального року, за винятком вчителів, які не мають постійної посади та обіймають короткострокові посади тимчасових викладачів, якщо таке виключення не обґрунтовано об’єктивними причинами, у розумінні цього положення. Той факт, що діяльність останніх вчителів не призначена тривати до кінця навчального року, не є такою об’єктивною причиною.
Найважливішим аспектом цього рішення є його акцент на принципі недискримінації між працівниками з фіксованим терміном дії трудового договору та постійними працівниками. CJEU роз’яснює, що відмова в наданні електронної картки короткостроковим тимчасовим викладачам, водночас надаючи її вчителям з постійною посадою та вчителям з довгостроковими строковими трудовими договорами, є дискримінацією, якщо це не обґрунтовано об’єктивними причинами. Суд підкреслює, що завдання та обов’язки короткострокових тимчасових викладачів часто є такими ж, як і у їхніх колег з постійною посадою, і що сам факт коротшого терміну дії їхніх контрактів автоматично не виправдовує різне ставлення. Це рішення підсилює права працівників з фіксованим терміном дії трудового договору та гарантує, що вони не перебувають у несправедливому невигідному становищі порівняно зі своїми постійними колегами.
Рішення Суду (Друга палата) від 3 липня 2025 року. SIA „TOODE” проти Valsts ieņēmumu dienests. Запит про попереднє рішення – Державна допомога – Стаття 107(1) ДФЄС – Схема допомоги, дозволена Європейською Комісією – Підтримка економіки в контексті пандемії COVID-19 – Відмова компетентного органу у наданні допомоги – Позов з вимогою до суду, до якого подано справу, зобов’язати прийняти сприятливий адміністративний акт ex nunc – Закінчення, під час судового провадження, строку, встановленого для надання допомоги – Дата, на яку вважається, що допомогу було надано – Стаття 47 Хартії основних прав Європейського Союзу – Право на ефективний судовий захист – Регламент (ЄС) 2015/1589 – Стаття 1 – Існуюча допомога. Справа C-653/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо запиту про попереднє рішення стосовно державної допомоги, зокрема в контексті схем допомоги, дозволених Європейською Комісією для підтримки економіки під час пандемії COVID-19. Справа стосується латвійської компанії ‘TOODE’ SIA та відмови латвійського податкового органу у наданні допомоги, а також подальшого судового провадження.
Рішення роз’яснює тлумачення статті 107(1) ДФЄС (Договору про функціонування Європейського Союзу) та статті 1(b)(ii) Регламенту Ради (ЄС) 2015/1589 щодо визначення “існуючої допомоги”. Ключовим питанням є визначення того, коли державна допомога вважається “наданою”, і чи кваліфікується допомога, виплачена після закінчення періоду надання, але на підставі судового рішення, яке виправляє попередню незаконну відмову, як “існуюча допомога”.
CJEU постановляє, що якщо національний орган помилково відмовляє у допомозі протягом встановленого терміну, і суд згодом визнає цю відмову незаконною після закінчення терміну, допомога повинна вважатися “наданою” на дату початкової неправомірної відмови. Крім того, Суд роз’яснює, що така допомога повинна бути класифікована як “існуюча допомога”, навіть якщо її виплачено після закінчення терміну дії початкової схеми допомоги, за умови, що право на отримання допомоги було встановлено до дати закінчення терміну дії. Це рішення підкреслює важливість ефективного судового захисту та гарантує, що компанії не будуть покарані через неправомірні адміністративні рішення.
Рішення Суду (Восьма палата) від 3 липня 2025 року. Інститут Сервантеса та Королівство Іспанія проти Європейської Комісії. 3 липня 2025 року *Мова провадження: французька (Апеляція – Присудження державних контрактів Європейським Союзом – Регламент (ЄС, Євроатом) 2018/1046 – Контракт на послуги з мовної підготовки – Зобов’язання подавати тендерні пропозиції через електронну програму eSubmission – Використання учасником тендеру гіпертекстового посилання на веб-сайт, що містить документи з описом тендерної пропозиції – Відмова адміністрації брати ці документи до уваги – Принципи юридичної визначеності та захисту обґрунтованих очікувань – Стаття 41 Хартії основних прав Європейського Союзу – Об’єктивна неупередженість – Обов’язок обґрунтування – Метод порівняльної оцінки тендерних пропозицій). Об’єднані справи C-534/23 P та C-539/23 P.
Це рішення Суду Європейського Союзу щодо апеляції стосовно державного контракту на послуги з мовної підготовки. Інститут Сервантеса (IC) та Королівство Іспанія оскаржили рішення Загального суду, який підтримав рішення Європейської Комісії про присудження контракту на навчання іспанській мові іншому консорціуму. Основне питання стосується використання гіпертекстових посилань у тендерних пропозиціях і того, чи було виправданим рішення Комісії відхилити тендерну пропозицію IC через включення цих посилань на документи, що описують їхню пропозицію.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Вступ:** Коротко викладає апеляції Інституту Сервантеса та Королівства Іспанія проти рішення Загального суду.
2. **Правовий контекст:** Цитує відповідні статті Директиви 2014/24/ЄС та Регламенту (ЄС, Євроатом) 2018/1046, зосереджуючись на принципах державних закупівель, подання документів заявки та критерії оцінки.
3. **Передісторія спору:** Підсумовує події, що призвели до апеляцій, включаючи оголошення Комісією тендеру, процес оцінки та причини відхилення тендерної пропозиції IC.
4. **Провадження в Загальному суді та оскаржуване рішення:** Деталізує аргументи, висунуті IC перед Загальним судом, та обґрунтування суду для відхилення позову.
5. **Форми заявлених вимог та провадження в Суді:** Вказує на вимоги, заявлені IC та Королівством Іспанія, та відповідь Комісії.
6. **Апеляції:** Цей розділ містить правовий аналіз суду та рішення щодо кожного з підстав для апеляції, висунутих IC та Королівством Іспанія. Суд розглядає, чи помилився Загальний суд в оцінці фактів та застосуванні права, зокрема щодо використання гіпертекстових посилань у тендерних пропозиціях, зобов’язання обґрунтування, принципу рівного ставлення та вимоги об’єктивної неупередженості.
7. **Витрати:** Визначає, яка сторона несе відповідальність за покриття витрат на провадження.
Найважливішими положеннями акту є:
* **Відхилення гіпертекстових посилань:** Суд підтримує рішення Комісії відхилити тендерну пропозицію IC, оскільки вона містила гіпертекстові посилання на документи, що, на думку Комісії, не відповідало специфікаціям тендеру та створювало ризик зміни інформації після закінчення терміну подання. Суд наголошує, що учасники тендеру повинні були завантажити всі документи до програми eSubmission.
* **Обов’язок обґрунтування:** Суд вважає, що Комісія належним чином обґрунтувала своє рішення, навіть без зазначення точних балів, знятих за кожним компонентом критеріїв оцінки. Він роз’яснює, що Комісія не зобов’язана надавати детальний звіт про те, як була врахована кожна деталь тендерної пропозиції.
* **Принцип рівного ставлення:** Суд доходить висновку, що не було доказів нерівного ставлення в оцінці тендерних пропозицій, незважаючи на деякі розбіжності в коментарях, зроблених оціночною комісією.
* **Вимога об’єктивної неупередженості:** Суд визначає, що процес оцінки надав достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо упередженості, оскільки оцінки ціни та якості проводилися окремо.
Рішення Суду (Перша палата) від 3 липня 2025 року. «Beach and bar management» EOOD проти Nachalnik na otdel «Operativni deynosti» – Burgas. Запит про попереднє рішення – Спільна система податку на додану вартість (ПДВ) – Директива 2006/112/ЄС – Стаття 273 – Стаття 49(3) та Стаття 50 Хартії основних прав Європейського Союзу – Принцип ne bis in idem – Дублювання кримінальних та адміністративних покарань за одне й те саме правопорушення – Фінансовий штраф та опечатування комерційного приміщення – Тимчасове виконання опечатування – Принцип пропорційності. Справа C-733/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення законодавства ЄС, що стосується податку на додану вартість (ПДВ), Хартії основних прав та принципу *ne bis in idem* (подвійної відповідальності). Справа походить з Болгарії та стосується компанії “Beach and bar management” EOOD, яка була покарана за невидачу фіскальних чеків. Покарання включали як фінансові штрафи, так і опечатування комерційних приміщень компанії.
**Структура та основні положення:**
У рішенні розглядаються питання, порушені болгарським судом, щодо сумісності болгарського податкового законодавства із законодавством ЄС. Суд розглядає, чи допустиме накладення як фінансових штрафів, так і опечатування комерційних приміщень за одне й те саме порушення ПДВ згідно із законодавством ЄС, зокрема, враховуючи статтю 325 ДФЄС (Договір про функціонування Європейського Союзу), статтю 273 Директиви про ПДВ (2006/112/ЄС) та статті 49(3) та 50 Хартії основних прав Європейського Союзу.
Рішення структуровано наступним чином:
* Воно починається зі вступу, що окреслює контекст попереднього рішення.
* Описує правовий контекст, включаючи відповідні статті з ДФЄС, Хартії, Директиви про ПДВ та болгарського національного законодавства (Закон про ПДВ та Закон про адміністративні правопорушення та санкції).
* Детально описує спір в основному провадженні, викладаючи конкретні факти справи, що стосується “Beach and bar management” EOOD.
* Представляє питання, передані до Суду для попереднього рішення болгарським судом.
* Оцінює прийнятність питань.
* Надає детальний розгляд питань, пропонуючи тлумачення відповідного законодавства ЄС.
* Насамкінець, викладає рішення Суду.
**Основні положення та зміни:**
Основою рішення є принцип *ne bis in idem*, який закріплено у статті 50 Хартії. Суд роз’яснює, що цей принцип може бути порушений, коли компанія стикається як з фінансовими штрафами, так і з опечатуванням своїх приміщень за одне й те саме правопорушення, особливо якщо ці покарання застосовуються в окремих та неузгоджених провадженнях.
**Найважливіші положення:**
Найважливіші висновки з цього рішення:
1. **Подвійні покарання:** CJEU постановляє, що законодавство ЄС *виключає* національне законодавство, яке дозволяє як фінансовий штраф, так і опечатування комерційних приміщень за одне й те саме порушення ПДВ. Це тому, що таке поєднання покарань може порушувати принцип *ne bis in idem*.
2. **Пропорційність:** CJEU також вважає, що законодавство ЄС *виключає* національне законодавство, яке встановлює високий мінімальний фінансовий штраф, не дозволяючи національному суду гнучкість у накладенні нижчого штрафу або більш м’якого виду покарання. Це тому, що суворість покарань має бути пропорційною правопорушенню.
3. **Кримінальний характер покарань:** Суд підтверджує, що навіть адміністративні покарання можуть вважатися “кримінальними” за характером для цілей статті 50 Хартії, залежно від їх суворості. Опечатування комерційних приміщень, зокрема, вважається суворим покаранням.
Оголошення від Норвегії стосовно Директиви 94/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 1994 року про умови надання та використання дозволів на розвідку, розшук і видобуток вуглеводнів – Оголошення про запрошення подавати заявки на отримання ліцензій на видобуток нафти на Норвезькому континентальному шельфі – Розподіл у попередньо визначених районах 2025
Це оголошення від Міністерства нафти та енергетики Норвегії стосується запрошення подавати заявки на отримання ліцензій на видобуток нафти на Норвезькому континентальному шельфі, зокрема в межах Розподілу у попередньо визначених районах 2025 (APA 2025). Його видано відповідно до Директиви 94/22/ЄС, яка встановлює умови надання та використання дозволів на розвідку, розшук і видобуток вуглеводнів. В оголошенні викладено критерії відповідності, процедури подання заявок та критерії, які використовуватимуться для оцінки заявок на отримання ліцензій на видобуток.
Оголошення структуровано таким чином, щоб забезпечити чітку основу для компаній, зацікавлених у подачі заявок на отримання ліцензій на видобуток нафти в Норвегії. Воно починається з посилання на Директиву 94/22/ЄС і зазначення основних вимог до заявників, таких як бути акціонерним товариством, зареєстрованим у Норвегії чи іншій державі ЄЕЗ, або фізичною особою, яка проживає в державі ЄЕЗ. У ньому детально описано, як до компаній ставитимуться однаково, незалежно від того, подають вони заявку індивідуально чи у складі групи, і роз’яснюються повноваження Міністерства щодо формування груп ліцензіатів. В оголошенні також зазначено, що ліцензіати повинні укласти Угоду про нафтову діяльність, включаючи Спільну операційну та бухгалтерську угоди, і розглядаються конкретні угоди для ліцензій, розділених за стратиграфією, або тих, що пов’язані зі зберіганням CO2. Значну частину оголошення присвячено критеріям надання ліцензій на видобуток, які включають геологічне розуміння, плани видобутку, технічну компетентність, досвід, фінансову спроможність і минулі показники як ліцензіата. Викладено конкретні вимоги до операторів у Баренцевому морі, глибоких водах і районах із високим тиском/високою температурою. Нарешті, в оголошенні надається інформація про доступні блоки, деталі подання заявок і терміни, а розподіл заплановано на перший квартал 2026 року.
Найважливішими положеннями для потенційних заявників є критерії надання ліцензії на видобуток. Ці критерії (a-k) деталізують конкретні вимоги та кваліфікації, які Міністерство враховуватиме під час оцінки заявок. До них належать геологічне розуміння, плани видобутку, технічна компетентність, досвід роботи на Норвезькому континентальному шельфі, фінансова спроможність і минулі показники. Особливі вимоги до операторів у різних середовищах (Баренцеве море, глибокі води, HTHP) також мають вирішальне значення, оскільки вони визначають необхідний рівень досвіду для керівництва видобувною діяльністю в цих районах.
Підкомітет I з питань вільного руху товарів – Небезпечні речовини – перелік рішень про авторизацію, прийнятих державами ЄАВТ ЄЕЗ відповідно до статті 64(8) Регламенту (ЄС) № 1907/2006 (REACH) у першій половині 2024 року
Цей документ є публікацією Європейського Союзу щодо рішень про авторизацію, прийнятих державами ЄАВТ ЄЕЗ (Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) щодо небезпечних речовин, зокрема відповідно до статті 64(8) Регламенту (ЄС) № 1907/2006, також відомого як REACH (Реєстрація, оцінка, авторизація та обмеження хімічних речовин). У ньому перелічено рішення, прийняті в період з 1 липня по 31 грудня 2024 року. Документ служить для інформування Спільного комітету ЄЕЗ про ці рішення про авторизацію.
Документ структуровано наступним чином:
* **Посилання на рішення Спільного комітету ЄЕЗ:** Він починається з посилання на рішення Спільного комітету ЄЕЗ № 25/2008, що забезпечує правову основу для документа.
* **Вступ:** У ньому зазначено мету документа, яка полягає в інформуванні Спільного комітету ЄЕЗ про рішення про авторизацію, прийняті відповідно до статті 64(8) REACH.
* **Додаток: Перелік рішень про авторизацію:** Це основна частина документа, яка представляє таблицю рішень про авторизацію. Таблиця містить наступні стовпці:
* Назва речовини
* Рішення Комісії відповідно до статті 64(8) Регламенту (ЄС) № 1907/2006
* Країна (держава ЄАВТ ЄЕЗ)
* Дата рішення
Документ не вносить змін до попередніх версій, а скоріше надає оновлений перелік рішень про авторизацію, прийнятих протягом певного періоду.
Найважливішим положенням цього документа є сам перелік рішень про авторизацію. Цей перелік забезпечує прозорість щодо того, які небезпечні речовини були дозволені для використання в державах ЄАВТ ЄЕЗ, конкретні рішення Комісії, пов’язані з цими авторизаціями, і дати, коли ці рішення були прийняті. Ця інформація є важливою для підприємств, регуляторів та інших зацікавлених сторін, які беруть участь в управлінні хімічними речовинами в межах Європейського економічного простору.
Підкомітет I з питань вільного руху товарів – Лікарські засоби – Перелік дозволів на продаж, виданих державами ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, за другу половину 2024 року
Цей документ з Офіційного вісника Європейського Союзу містить оновлену інформацію про стан дозволів на продаж лікарських засобів у державах ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ (Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія), за період з 1 липня по 31 грудня 2024 року. Він відображає рішення, прийняті Підкомітетом I з питань вільного руху товарів щодо лікарських засобів.
Документ структуровано у п’ять додатків, кожен з яких деталізує різні категорії статусу дозволу на продаж:
* **Додаток I:** Перелік нових дозволів на продаж, виданих протягом зазначеного періоду.
* **Додаток II:** Перелік дозволів на продаж, термін дії яких було продовжено.
* **Додаток III:** Перелік дозволів на продаж, дію яких було розширено.
* **Додаток IV:** Перелік дозволів на продаж, дію яких було припинено.
* **Додаток V:** Перелік дозволів на продаж, дію яких було призупинено.
Кожен додаток містить таблицю з номером EU продукту, назвою продукту, країною, де застосовується статус дозволу (Ісландія, Ліхтенштейн або Норвегія), і датою рішення про дозвіл. Додаток II містить примітки, що вказують на ненавмисні пропуски або затримки з попередніх періодів.
Найважливішим аспектом цього документа є те, що він надає огляд того, які лікарські засоби були нещодавно дозволені, поновлені, розширені, відкликані або призупинені в державах ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, протягом другої половини 2024 року. Ця інформація є вирішальною для фармацевтичних компаній, медичних працівників і пацієнтів для розуміння наявності та регуляторного статусу лікарських засобів у цих країнах.
ПІДКОМІТЕТ I З ПИТАНЬ ВІЛЬНОГО РУХУ ТОВАРІВ – НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧОВИНИ – ПЕРЕЛІК РІШЕНЬ ПРО АВТОРИЗАЦІЮ, ПРИЙНЯТИХ ДЕРЖАВАМИ ЄАВТ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ЄЕЗ, ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 44(5) РЕГЛАМЕНТУ (ЄС) № 528/2012 У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 2024 РОКУ
Цей документ є повідомленням від Підкомітету I з питань вільного руху товарів щодо небезпечних речовин. Він стосується переліку рішень про авторизацію, прийнятих державами ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ (Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія), стосовно біоцидних продуктів, відповідно до статті 44(5) Регламенту (ЄС) № 528/2012, протягом другої половини 2024 року.
Документ складається з короткого вступного абзацу з посиланням на рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 225/2013 та додатка. Додаток являє собою таблицю, в якій перелічено рішення про авторизацію, прийняті державами ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, в період з 1 липня по 31 грудня 2024 року. Таблиця містить назву біоцидного продукту, відповідний номер рішення про авторизацію Союзу згідно зі статтею 44(5) Регламенту (ЄС) № 528/2012, країну, де було прийнято рішення, та дату прийняття рішення.
Найважливішим положенням цього документа є перелік конкретних біоцидних продуктів, які були дозволені для використання в державах ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, протягом зазначеного періоду. Ця інформація є надзвичайно важливою для виробників, дистриб’юторів і користувачів біоцидних продуктів для забезпечення відповідності нормам ЄС і національним авторизаціям в межах ЄЕЗ.
