1. Предметом спору є оскарження дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення коштів з АТ “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз”.
2. Суди попередніх інстанцій задовольнили скаргу АТ “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз”, вважаючи дії приватного виконавця неправомірними, оскільки корпоративні права боржника були передані в управління АРМА, що, на їхню думку, прирівнюється до частки держави у статутному капіталі понад 25%, що забороняє приватному виконавцю здійснювати примусове виконання. Суди виходили з того, що управління активами, здійснюване АРМА, дає державі тимчасові права власника, а тому застосовується обмеження, передбачене пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, Верховний Суд не погодився з таким підходом, враховуючи, що об’єднана палата Касаційного господарського суду відступила від попередньої позиції щодо тотожності управління активами та права власності. Верховний Суд наголосив, що управління активами АРМА не змінює форми власності та не перетворює активи на державну власність, а отже, обмеження для приватного виконавця не застосовуються.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні скарги АТ “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз” на дії приватного виконавця.
: Суд в рішенні зазначає, що він відступає від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду.
