Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз:
1. **Предмет спору:** Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею шляхом зобов’язання орендаря повернути ділянку власнику.
2. **Аргументи суду:**
– Суд встановив, що договір оренди був підписаний не власницею земельної ділянки, а іншою особою, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи.
– Оскільки волевиявлення власника на укладення договору було відсутнє, суд визнав такий договір неукладеним, а не просто недійсним.
– Верховний Суд наголосив, що отримання орендної плати власником не є доказом укладення договору, оскільки для оренди землі обов’язковою є письмова форма, а конклюдентні дії не можуть замінити підпис сторони.
– Суд відхилив доводи відповідача про преюдиційне значення попереднього рішення суду, оскільки в тій справі питання справжності підпису та факту укладення договору взагалі не досліджувалося.
– **:** Верховний Суд відступив від попередніх позицій (зокрема, Об’єднаної палати КЦС), зазначивши, що вимога про визнання відсутнім права оренди не є єдиним належним способом захисту, і власник має право захищати свої права шляхом негаторного позову (усунення перешкод у користуванні).
– Суд підкреслив, що ефективний спосіб захисту має забезпечувати реальне поновлення прав власника, тому зобов’язання повернути ділянку є цілком правомірним та обґрунтованим.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін, підтвердивши право власниці на повернення земельної ділянки.
