1. Предметом спору є визначення порядку користування квартирою між співмешканцями, які не можуть дійти згоди.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, підтримавши рішення суду першої інстанції, виходячи з того, що позивач має право на проживання у спірній квартирі, яке порушується відповідачами, і не може бути примусово позбавлений житла. Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, оскільки запропонований позивачем порядок користування житловою площею не порушує вимог закону та прав сторін, а відповідачі не запропонували іншого прийнятного варіанту. Суд врахував, що відповідачі фактично є однією сім’єю, а деякі з них проживають за кордоном, тому виділення позивачу окремої кімнати є обґрунтованим. Суд наголосив, що не визначає частки сторін у житлі, а лише встановлює порядок користування ним. **** Суд також послався на практику Верховного Суду, згідно з якою право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням не має будь-яких обмежень і не пов’язане з площею наданого у найм житлового приміщення.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, задовольнивши касаційну скаргу позивача.
