1. Предметом спору є визначення місця проживання малолітньої дитини між її бабусею та батьком після смерті матері дитини.
2. Суди попередніх інстанцій задовольнили позов бабусі, визначивши місце проживання дитини з нею, виходячи з інтересів дитини, її психологічного стану та усталених соціальних зв’язків, оскільки дитина тривалий час проживала з бабусею, яка забезпечувала її виховання та піклування, а також враховуючи висновок служби у справах дітей про доцільність такого рішення. Апеляційний суд погодився з цим рішенням, вважаючи, що воно відповідає найкращим інтересам дитини. Верховний Суд, однак, вказав на те, що суди не врахували переважне право батька на проживання з дитиною, а також не заслухали думку дитини, яка досягла 10-річного віку, щодо її місця проживання, що є порушенням норм матеріального та процесуального права. **** Верховний Суд відступив від попередньої позиції, оскільки в цій справі виник спір між бабою та батьком щодо місця проживання дитини, а не між батьками.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для врахування думки дитини та переважного права батька.
