Ось розбір рішення у справі “Маріана Попа та інші проти Румунії”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Румунію винною у порушенні статті 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод через неефективність кримінального розслідування смертей і поранень, що сталися під час демонстрацій у грудні 1989 року. Заявники, які отримали поранення або є родичами загиблих, скаржилися на відсутність прогресу у встановленні та покаранні винних. Суд підкреслив, що розслідування, розпочате у 1990 році, було надмірно тривалим і не відповідало необхідним стандартам ретельності та ефективності. Отже, заявники були позбавлені ефективного розслідування їхніх справ. Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду, а в деяких випадках – за судові витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Рішення стосується скарг осіб, які отримали поранення, або сімей загиблих під час румунської революції в грудні 1989 року.
* **Скарги:** Заявники в основному посилалися на статтю 2 (право на життя) щодо неефективного розслідування. Деякі також висловлювали занепокоєння згідно зі статтею 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) та статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту).
* **Оцінка Суду:**
* Суд об’єднав заяви через їх подібний предмет.
* Він відхилив попереднє заперечення Уряду щодо статусу заявників як жертв.
* Суд визнав скарги щодо статті 2 прийнятними.
* Він встановив порушення статті 2 через відсутність ефективного розслідування.
* Він визнав непотрібним розглядати скарги за статтею 6 § 1 та статтею 13, враховуючи висновки за статтею 2.
* **Застосування статті 41:** Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду та судові витрати.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 2 (процесуальна частина):** Ключовим висновком є те, що Румунія не провела ефективного кримінального розслідування смертей і поранень, що сталися під час революції 1989 року. Це підкреслює обов’язок держави ретельно розслідувати випадки смерті або серйозних тілесних ушкоджень, особливо коли можуть бути причетні державні агенти.
* **Тривалість розслідування:** Суд наголосив, що 34-річна тривалість розслідування з незначним прогресом є неприйнятною. Це підкреслює вимогу щодо проведення розслідувань з розумною оперативністю.
* **Статус жертви:** Суд підтвердив, що просте ініціювання розслідування не позбавляє заявників статусу жертви, якщо розслідування є неефективним і не забезпечує відшкодування.
* **Компенсація:** Рішення створює прецедент для присудження компенсації за страждання та розчарування, спричинені неефективними розслідуваннями серйозних порушень прав людини.
**** Це рішення особливо актуальне для України, оскільки воно підкреслює важливість проведення ретельних і своєчасних розслідувань імовірних порушень прав людини, особливо в контексті триваючих або минулих конфліктів. Принципи, викладені в цьому рішенні, можуть бути використані для оцінки ефективності розслідувань смертей і поранень, пов’язаних з конфліктом, а також для захисту прав жертв і їхніх сімей на отримання правосуддя та відшкодування.
