1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю додаткових грошових виплат при звільненні.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, вказавши, що суди попередніх інстанцій не повно встановили обставини справи. Зокрема, щодо невключення додаткової винагороди (30 000 грн), встановленої Постановою КМУ № 168, до складу грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористану відпустку, ВС зазначив, що суди не дослідили фактичні обставини виплати цієї винагороди та її вплив на розрахунок компенсації. Щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, ВС вказав, що суди не з’ясували підставу звільнення позивача, що є визначальним фактором для права на отримання щорічної відпустки та, відповідно, грошової допомоги. Також, суди не дослідили, чи звертався позивач із рапортом на отримання цієї допомоги. **:** Суд зазначив, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у виплаті компенсації за невикористану відпустку з урахуванням додаткової винагороди та відмови у виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
