Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі «Морозова проти України» щодо неефективного розслідування смерті 17-річної дочки заявниці. Суд встановив, що розслідування смерті дочки, яка, як стверджується, настала внаслідок отруєння, відзначалося низкою недоліків, які підірвали здатність влади встановити обставини смерті та ідентифікувати будь-яких відповідальних осіб. ЄСПЛ дійшов висновку, що Україна не виконала своїх зобов’язань за статтею 2 Європейської конвенції з прав людини, яка захищає право на життя, зокрема щодо процесуального обов’язку проводити ефективне розслідування. Суд наголосив на недоліках у ретельному розслідуванні різних версій подій, недостатній ефективності, яку критикували національні органи влади, та загальній відсутності ретельності та оперативності в розслідуванні. В результаті Суд присудив заявниці 6000 євро відшкодування моральної шкоди та 250 євро відшкодування витрат і видатків.
Структура рішення починається з процедури, в якій викладено походження справи та представництво. Далі представлено факти, зосереджуючись на смерті дочки заявниці та внутрішньому розслідуванні, яке відбулося після цього. Суть рішення полягає в правовій оцінці, зокрема щодо ймовірного порушення статті 2 Конвенції. Суд посилається на свою усталену практику щодо ефективних розслідувань, наголошуючи на необхідності адекватності, оперативності, залучення сім’ї та незалежності. У рішенні висвітлюються недоліки в українському розслідуванні, посилаючись на аналогічні справи, в яких було встановлено порушення Україною. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції та визначає компенсацію, присуджену заявниці. Немає жодних ознак змін порівняно з попередніми версіями, оскільки це єдине рішення щодо конкретної заяви.
Найважливішим положенням цього рішення є підтвердження зобов’язання держави проводити ретельне та ефективне розслідування смертей, навіть за відсутності прямої участі держави. У рішенні підкреслюється, що розслідування повинні бути оперативними, адекватними та залучати сім’ю померлого. Рішення також підкреслює, що неспроможність усунути недоліки, раніше виявлені в аналогічних справах, може призвести до встановлення порушення статті 2. Це рішення слугує нагадуванням Україні про її обов’язок забезпечувати ефективне проведення розслідувань підозрілих смертей відповідно до стандартів прав людини. **** Це рішення має наслідки для України, особливо в контексті триваючого конфлікту та потенційних порушень прав людини, наголошуючи на необхідності ретельних та неупереджених розслідувань будь-яких смертей.
