Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження працівником наказів про зміну істотних умов праці, а саме зменшення посадового окладу, та вимога про поновлення попередніх умов і стягнення недоотриманої зарплати.
2. Суд першої інстанції задовольнив позов частково, скасувавши накази про зміну умов праці та зобов’язавши поновити попередні умови, оскільки відповідач не довів наявність змін в організації виробництва, які б обґрунтовували зміну тарифного розряду. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи, що зміни в організації виробництва були, а саме приведення штатного розпису у відповідність до рекомендацій аудиторського звіту, і працівника було вчасно повідомлено про зміну умов оплати праці згідно з законодавством воєнного стану. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, вказуючи на те, що працівника було повідомлено про зміну умов праці вже після того, як ці зміни були впроваджені, а штатний розпис, на підставі якого було видано наказ про зміну умов праці, згодом було визнано недійсним. **** При цьому Верховний Суд послався на свою попередню позицію, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у разі доведеності змін в організації виробництва.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції в частині скасування наказів про зміну умов праці та зобов’язання поновити попередні умови.
