1. Предметом спору є визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, оскільки апеляційний суд не врахував, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи можливе лише у випадках, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації, або якщо фінансова компанія, яка відступила право вимоги, мала відповідну ліцензію, чого апеляційний суд не перевірив; також суд не надав належної оцінки доводам боржника про пропуск кредитором строку позовної давності та не дослідив питання щодо погашення частини вимог. Суд касаційної інстанції також наголосив, що сам по собі факт відсутності рішення суду про недійсність договору про відступлення права вимоги не є беззаперечною підставою для визнання грошових вимог кредитора.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
