Предмет спору: Стягнення заборгованості за кредитним договором з клієнта банку, яка виникла внаслідок шахрайських операцій з її банківською карткою.
Основні аргументи суду:
1. : Верховний Суд встановив, що банк не довів вину клієнтки у втраті або розголошенні персональних даних, які дозволили здійснити шахрайські операції.
2. Клієнтка не несе відповідальності за операції, здійснені без її фізичної присутності та без електронної ідентифікації, оскільки банк не надав беззаперечних доказів її причетності до шахрайства.
3. Сам факт коректного введення даних під час операцій не може автоматично свідчити про вину клієнтки.
Рішення суду: Верховний Суд повністю скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в стягненні заборгованості з клієнтки банку.
