Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є касаційна скарга прокурора на вирок та ухвалу щодо призначення покарання неповнолітньому за ч. 2 ст. 125 КК (легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я).
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які призначили покарання неповнолітньому у вигляді громадських робіт на строк 60 годин, незважаючи на те, що санкція статті передбачає мінімальний строк 150 годин. Суд зазначив, що положення статей 99-102 КК, які регулюють покарання неповнолітніх, конкретизують загальні положення про призначення покарання. Оскільки ці статті дозволяють призначати покарання нижче мінімальної межі, встановленої санкцією статті Особливої частини КК, додаткове застосування ст. 69 КК (яка дозволяє призначати покарання нижче мінімальної межі за наявності пом’якшуючих обставин) не є обов’язковим. Суд підкреслив, що статті 99-102 КК встановлюють розміри покарань, у межах яких вони можуть бути призначені у випадках вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, якому покарання необхідно призначати незалежно від мінімального розміру покарань, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за якою його засуджено, а також від того, чи є підстави для застосування положень ст. 69 КК. Суд врахував позитивні характеристики обвинуваченого, щире каяття та неповнолітній вік. **** Об’єднана палата відступила від попереднього висновку щодо застосування ст. 69 КК у подібних правовідносинах, зазначеного в постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 311/2644/21.
3. Суд залишив вирок та ухвалу без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
