1. Предметом спору є зобов’язання Центрального відділу державної виконавчої служби зняти арешт з нерухомого майна фізичної особи, накладений в рамках виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса.
2. Суди попередніх інстанцій закрили провадження, вважаючи, що спір не є публічно-правовим, оскільки стосується захисту цивільних прав позивача щодо майна, обтяженого арештом, і повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду щодо позовів про зняття арешту з майна, що ґрунтуються на праві власності. Верховний Суд не погодився з цим, вказавши, що юрисдикція залежить від типу виконавчого документа: якщо виконавчий документ видано не судом (наприклад, виконавчий напис нотаріуса), спір щодо дій виконавчої служби підлягає розгляду в адміністративному суді. Верховний Суд зазначив, що відмова державного виконавця зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, може бути оскаржена боржником до адміністративного суду. **** Верховний Суд відступив від практики, на яку посилались суди попередніх інстанцій.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
