Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, припинення права власності банку та поновлення права власності позивача на цю квартиру.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, керувався такими аргументами:
* Іпотечний договір містив застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, що є правовою підставою для реєстрації права власності банку на квартиру.
* Банк належним чином повідомив іпотекодавця про вимогу усунення порушення основного зобов’язання, оскільки повідомлення було надіслано рекомендованим листом за адресою, вказаною в договорі, що відповідає умовам договору.
* Факт отримання іпотекодавцем повідомлення підтверджується поштовими повідомленнями, а відсутність штрихкоду на описі вкладення не впливає на можливість ідентифікувати зміст листа.
* Позивачка не спростувала презумпцію належного повідомлення про необхідність усунення порушень.
* Суди попередніх інстанцій не встановили порушень у процедурі державної реєстрації права власності банком на квартиру.
* Позивачка не довела виконання зобов’язань за кредитним договором, що давало банку підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
* Суд відступив від попередньої позиції, згідно з якою для належного повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно було встановити факт отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушення основного зобов’язання, а не лише факт її направлення.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог до банку та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, залишивши в силі рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса.
