Предмет спору: Військовослужбовець вимагає від військової частини нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року до 29 березня 2023 року.
Основні аргументи суду:
Верховний Суд вперше сформулював позицію, що для тривалих правовідносин, які виникли до 19 липня 2022 року, треба застосовувати різні редакції статті 233 КЗпП України. До 19 липня 2022 року діяла норма про необмежений строк звернення до суду, після – введено тримісячний строк. Суд вважає, що треба диференційовано підходити до визначення строку позовної давності.
Також суд підкреслив, що компенсація втрати частини доходів є складовою заробітної плати і має компенсаторний характер, спрямований на підтримання купівельної спроможності працівника.
Рішення суду: Скасувати рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для детального вивчення обставин.
