Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є правомірність відмови військової частини нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку виплати щомісячного грошового забезпечення.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили позов без розгляду, вважаючи, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений КАС України, оскільки про порушення свого права він дізнався ще у 2021 році, коли отримав виплату заборгованості з грошового забезпечення. Суди вважали, що отримання листа від військової частини у 2023 році не змінює момент, коли позивач мав дізнатися про порушення своїх прав. Натомість, Верховний Суд не погодився з таким підходом, вказавши, що компенсація за затримку виплати грошового забезпечення є складовою заробітної плати, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення КЗпП України. Верховний Суд врахував, що виплата заборгованості відбулася у 2021 році, коли ще діяла редакція КЗпП України, яка не обмежувала строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати. **:** Суд відступив від попередньої позиції щодо строків звернення до суду у подібних справах.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
