Звісно, ось детальний аналіз цього рішення:
1. Предметом спору є витребування прокурором на користь територіальної громади земельних ділянок у відповідачки, які, на думку прокуратури, незаконно вибули з державної власності.
2. Суд задовольнив позовні вимоги прокурора, оскільки встановив, що відчуження земельних ділянок з державної власності відбулося на підставі підроблених рішень органу місцевого самоврядування, тобто без волі держави як власника. Суд також врахував, що на момент відчуження спірні ділянки перебували у державній власності за межами населеного пункту, і розпоряджатися ними могла лише Державна служба геодезії, картографії та кадастру, а не сільська рада. Також суд взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання “справедливого балансу” між інтересами суспільства та захистом прав особи, проте дійшов висновку, що в даному випадку суспільний інтерес у поверненні земель у державну власність переважає.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
