Ось розклад рішення у справі «Авагян проти Росії», адаптований для журналістського розуміння:
1. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Росія порушила право жінки на свободу вираження поглядів (стаття 10) і право на справедливий судовий розгляд (стаття 6) після того, як її оштрафували за розміщення в Instagram коментарів, які ставили під сумнів існування випадків COVID-19 у її регіоні. Суд встановив, що російські суди не змогли належним чином обґрунтувати втручання в її свободу вираження поглядів, зокрема тому, що вони не встановили, що її коментарі були свідомо неправдивими або становили реальний ризик для здоров’я населення. ЄСПЛ також розкритикував відсутність сторони обвинувачення в адміністративному провадженні, що, на його думку, підриває справедливість судового розгляду. Накладений штраф був визнаний непропорційним покаранням, яке могло мати стримуючий вплив на публічні дебати. Суд присудив заявниці компенсацію за матеріальну та моральну шкоду, а також відшкодування судових витрат.
2. Рішення починається зі вступу, в якому окреслено предмет справи: кримінальне переслідування заявниці за коментарі в соціальних мережах, в яких ставиться під сумнів кількість випадків COVID-19. У розділі «Факти» детально описуються пости заявниці в Instagram, адміністративні звинувачення проти неї та провадження у внутрішніх судах, включаючи її захист та обґрунтування судами рішення про визнання її винною. У розділі «Відповідна правова база» цитується конкретна стаття Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення (КАП), використана для її покарання. У розділі «Право» представлено правовий аналіз Суду. Спочатку він встановлює свою юрисдикцію, а потім дає оцінку ймовірному порушенню статті 10, включаючи подання сторін та оцінку Судом того, чи було виправданим втручання у свободу вираження поглядів. Він розглядає, чи було втручання передбачене законом, чи переслідувало воно легітимну мету та чи було воно необхідним у демократичному суспільстві. Нарешті, він розглядає ймовірне порушення статті 6 § 1 щодо справедливості провадження. Рішення завершується застосуванням статті 41, згідно з якою заявниці присуджується справедлива сатисфакція.
3. Кілька аспектів цього рішення є особливо важливими:
* **Тягар доведення:** ЄСПЛ наголосив, що національні суди не можуть перекладати тягар доведення на окремих осіб, щоб спростувати правдивість їхніх заяв, особливо у справах, що стосуються свободи вираження поглядів.
* **Контекст має значення:** Суд підкреслив важливість врахування контексту, в якому зроблені коментарі, включаючи характер платформи, охоплення заяв і наміри заявника.
* **Дезінформація проти скептицизму:** Визнаючи необхідність боротьби з дезінформацією, ЄСПЛ провів розмежування між навмисним поширенням неправдивої інформації та висловленням скептицизму або закликом до більшої прозорості, особливо під час кризи громадського здоров’я.
* **Проблеми справедливого судового розгляду:** Відсутність сторони обвинувачення в адміністративному провадженні була позначена як структурний недолік, який може поставити під сумнів неупередженість суду.
* **Пропорційність санкцій:** Штрафи за правопорушення, пов’язані з висловлюваннями, повинні бути пропорційними і не мати стримуючого впливу на свободу вираження поглядів.
Сподіваюся, це допоможе вам у вашій роботі.
**** Це рішення стосується свободи слова під час пандемії COVID-19 і має наслідки для України та українців, оскільки воно створює прецедент щодо того, як уряди можуть і не можуть обмежувати свободу слова під час кризи громадського здоров’я.
