СПРАВА “МОРАБІТО ПРОТИ ІТАЛІЇ”
Переклад:
1. Суть рішення:
Справа стосується тривалого перебування літнього в’язня (90 років) в умовах спеціального обмежувального тюремного режиму (стаття 41-біс), незважаючи на його прогресуюче когнітивне погіршення. Суд встановив, що продовження застосування цього режиму було недостатньо обґрунтованим з огляду на вік заявника, тривалість перебування в режимі (майже 20 років) та когнітивний спад, що викликав обґрунтовані сумніви щодо його здатності підтримувати значимий контакт зі злочинною організацією. Не встановивши порушення щодо продовження утримання та медичного лікування, Суд постановив, що відсутність переконливих причин для продовження спеціального режиму та невирішення потенційних шкідливих наслідків обмежених людських взаємодій порушує статтю 3 Конвенції.
2. Структура та основні положення:
– Рішення розглядає два окремі скарги за статтею 3:
* Сумісність продовження утримання зі станом здоров’я та адекватність медичного лікування
* Обґрунтування продовження перебування в спеціальному обмежувальному режимі
– Суд аналізував кожну скаргу окремо, враховуючи:
* Стан здоров’я заявника та наслідки ув’язнення
* Якість наданої медичної допомоги
* Обґрунтування продовження утримання/спеціального режиму
* Оцінку та обґрунтування внутрішніх органів влади
– Ключові зміни порівняно з попередніми рішеннями:
* Більший акцент на необхідності дедалі детальнішого обґрунтування з часом
* Посилена увага до впливу когнітивного спаду на небезпечність
* Посилена вимога розглядати альтернативи повним обмеженням
3. Найважливіші положення для використання:
– Продовження застосування обмежувальних режимів вимагає дедалі детальніших та переконливіших причин з часом
– Похилий вік та тривале утримання в спеціальному режимі вимагають особливо вагомого обґрунтування
– Когнітивне погіршення має бути чітко оцінене щодо здатності підтримувати злочинні контакти
– Органи влади повинні розглядати потенційні негативні наслідки обмежень для психічного здоров’я
– Необхідно розглядати можливість скасування або пом’якшення деяких обмежень для задоволення потреб здоров’я
– Медичні докази когнітивного спаду створюють обґрунтовані сумніви щодо небезпечності, які мають бути конкретно розглянуті
– Внутрішні суди повинні надавати ретельну оцінку на основі поточних медичних доказів, а не лише минулої поведінки
Рішення встановлює важливі прецеденти щодо балансування потреб безпеки з гуманним ставленням до літніх та психічно занепадаючих в’язнів в умовах спеціальних режимів.
СПРАВА САХІБОВА ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ
Суть рішення у 3-5 реченнях:
Справа стосується скасування остаточного та виконавчого судового рішення першої інстанції після значного проміжку часу. Суд встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції через відсутність належного обґрунтування вищими судами, порушення принципу правової визначеності та неналежне повідомлення заявника про слухання в апеляційному суді. Суд присудив заявникові 5 000 євро відшкодування немайнової шкоди та 1 000 євро витрат.
Структура та основні положення:
– Справа стосувалася спору про права оренди державного комерційного приміщення
– Судове рішення першої інстанції від 2004 року стало остаточним, але було скасоване у 2009 році
– Суд дослідив три основні аспекти:
* Достатність обґрунтування вищими судами
* Дотримання принципу правової визначеності
* Належне повідомлення про судові засідання
– Суд встановив, що вищі суди не надали належного обґрунтування скасування рішення першої інстанції
– Встановлено, що перегляд не мав на меті виправлення судових помилок, а лише отримання нового розгляду
Найважливіші положення:
– Суд підтвердив, що стаття 6 вимагає від національних судів належного обґрунтування рішень
– Вищі суди повинні розглядати суттєві питання, а не просто схвалювати рішення нижчих судів
– Правова визначеність вимагає, щоб остаточні судові рішення не піддавалися сумніву без суттєвих причин
– Перегляд має здійснюватися для виправлення судових помилок, а не для нового розгляду
– Належне повідомлення про засідання є суттєвим для забезпечення права на справедливий суд
– Суд наголосив на важливості балансу між індивідуальними правами та ефективністю судової системи
Рішення надає важливі настанови щодо вимог до обґрунтування судових рішень та стандартів перегляду остаточних судових рішень з дотриманням принципів правової визначеності.
