Суть рішення (3-5 речень):
Справа стосується українського головного редактора, якому було наказано відкликати публікації про Укрексперт, асоціацію, що надає послуги промислової безпеки. Європейський суд з прав людини встановив, що Україна порушила статтю 10 (свобода вираження), коли національні суди наказали заявникові відкликати його твердження без належного обґрунтування. Суд визначив, що національні суди не змогли належним чином розрізнити факти та оціночні судження і не провели адекватного балансування між захистом репутації Укрексперт та свободою вираження заявника.
Структура та основні положення:
1. Суд спочатку розглянув прийнятність скарги, відхиливши аргумент Уряду про порушення шестимісячного строку.
2. По суті, Суд проаналізував, чи втручання в права заявника було:
– Передбачене законом (підтверджено)
– Мало легітимну мету (підтверджено)
– Було необхідним у демократичному суспільстві (не підтверджено)
3. Суд встановив, що національні суди:
– Не змогли чітко розрізнити факти та оціночні судження
– Не розглянули контекст заяв
– Знехтували статусом заявника як головного редактора
– Не проаналізували публічну роль позивача
– Не провели належного балансування конкуруючих інтересів
Найважливіші положення для використання:
1. Суд підкреслив різницю між репутацією юридичної особи та фізичної особи, зазначивши, що корпоративна репутація позбавлена морального виміру особистої репутації.
2. Суд встановив, що недиференційований підхід до оцінки мови без розрізнення оціночних суджень та тверджень факту є несумісним зі статтею 10 Конвенції.
3. Рішення підтверджує принцип, що суди повинні надавати відповідні та достатні причини для виправдання втручання у свободу вираження, включаючи належне врахування контексту та балансування конкуруючих інтересів.
4. Суд присудив заявникові 2 000 євро немайнової шкоди.
