Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Судове рішення (Великої палати) від 4 лютого 2025 року. Т.Г. проти Міністра соціальних справ та зайнятості. Запит про попереднє рішення – Політика притулку – Статус біженця або статус додаткового захисту – Директива 2011/95/ЄС – Стаття 34 – Доступ до інтеграційних засобів – Обов’язок скласти, під загрозою штрафу, іспит з громадянської інтеграції – Бенефіціар міжнародного захисту, який не склав такий іспит вчасно – Обов’язок сплатити штраф – Обов’язок покрити повну вартість курсів та іспитів з громадянської інтеграції – Можливість отримання позики для оплати цих витрат. Справа C-158/23.

Це судове рішення стосується тлумачення статті 34 Директиви 2011/95/ЄС щодо доступу до засобів інтеграції для осіб, які користуються міжнародним захистом у державах-членах ЄС. Суд проаналізував, чи відповідає законодавство Нідерландів, яке вимагає від біженців складати іспити з громадянської інтеграції та нести пов’язані витрати, праву ЄС. Ключовими розглянутими положеннями були обов’язок складати інтеграційні іспити під загрозою штрафів та вимога до бенефіціарів покривати витрати програми через позики.

Суд постановив, що хоча держави-члени можуть вимагати складання інтеграційних іспитів, вони повинні:

• Враховувати специфічні потреби та виклики інтеграції біженців
• Встановлювати відповідні вимоги до знань
• Звільняти тих, хто демонструє ефективну інтеграцію
• Не накладати систематичних або необґрунтованих штрафів за невиконання іспиту
• Не вимагати від бенефіціарів повного покриття витрат на інтеграційні курси та іспити

Суд встановив, що система Нідерландів щодо обов’язкового повного покриття витрат бенефіціарами, навіть через позики, є несумісною з правом ЄС, оскільки покладає необґрунтований тягар на біженців та перешкоджає їхній інтеграції. Судове рішення встановлює важливі принципи того, як держави-члени повинні структурувати вимоги до інтеграції для осіб, які користуються міжнародним захистом.

Повний текст за посиланням

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password