Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводи відповідача щодо неправильності розрахунку позивачем інфляційних втрат та 3% річних після заміни прогнозних обсягів на фактичні. Зокрема, не було досліджено питання правомірності нарахування цих платежів на авансові платежі після підписання актів приймання-передачі послуг. Верховний Суд також зазначив про необхідність відступити від попередньої практики щодо застосування норм про відкладальні умови оплати послуг.
